ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
15.09.2006 року Справа № 4/192ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І. Єжової С.С.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Гамова В.Ф., дов. від 03.01.2006 № 28
від відповідача не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України
в м. Краснодоні Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 13.06.2006
по справі № 4/192ад (суддя –Батюк Г.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” в особі Краснодонської філії
до відповідача Управління Пенсійного фонду України
в м. Краснодоні Луганської області
про визнання протиправним та нечинним
рішення УПФУ від 14.12.05 № 588
В С Т А Н О В И В :
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” (далі – ТОВ „ЛЕО”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду в м. Краснодоні Луганської області (далі – Управління) про визначення протиправним та нечинним рішення Управління від 14.12.2005 № 558 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (далі –рішення).
Постановою місцевого господарського суду від 13.06.2006 позов задоволено у повному обсязі. За висновками суду нарахування Управлінням позивачеві штрафу та пені здійснено з порушенням норм Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 за №64/8663 (далі –Інструкція), за відсутністю у позивача недоїмки та підстав для винесення рішення Управлінням про застосування до ТОВ „ЛЕО” штрафних санкцій.
Мотивована постанова вимогами п.2.1 ст.2, пп. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп. 2 ч. 9, ч.ч. 13, 15 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон №1058), ст.ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1.3 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за N 81/8680 (далі –Порядок).
Управління не погодилося з постановою місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає необґрунтованими посилання суду на п.1.3 Порядку в силу вимог п.1.1 цього Порядку, посилається на застосування Управлінням при ухваленні оскарженого рішення п.9.3.2 Інструкції та на те, що нарахування штрафних санкцій та пені здійснено на підставі даних картки особового рахунку позивача.
Також відповідач звертає увагу на те, що ненадходження коштів до Пенсійного фонду України спричиняє значну шкоду державним інтересам.
Позивач доводи заявника скарги оспорює.
Право на участь представника у судовому засіданні відповідачем не використано.
Листом від 14.09.2006 № 6070/07-09 Управління звернулося з клопотанням про відкладення розгляду справи на більш пізній строк у зв’язку з находженням представника відповідача у відпустці. Вказане клопотання відхиляється апеляційним господарським судом з урахуванням вимог ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строку розгляду і вирішення адміністративної справи. Управління не було позбавлено можливості направити до участі у судовому засіданні іншого представника.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для скасування або зміни постанови, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 Інструкції з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій стягуються суми страхових внесків, що своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки. При цьому органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки. Проте, як свідчать матеріали справи, у позивача не було заборгованості по сплаті страхових внесків у спірному періоді. Як встановлено судом першої інстанції, відповідач не мав жодного документу, передбаченого п.10.1 Інструкції, де була б визначена недоїмка позивача.
Відсутність у позивача вказаної заборгованості підтверджено і за актом планової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування від 25.04.2005 № 26. Згідно вказаного акту Управлінням проведено перевірку Краснодонської філії ТОВ „Луганське енергетичне об’єднання” за період з 01.01.2004 по 20.04.2005 та встановлено, що позивач має авансові внески по страховим внескам до 01.01.2004 у сумі 9623 грн. 61 коп. та після 01.01.2004 у сумі 13706 грн. 90 коп.
Посилання Управління на нарахування фінансових санкцій та пені на підставі даних картки особового рахунку, в якій визначена сума недоїмки, не може бути прийнято до уваги з урахуванням результатів перевірки згідно акту, у розділі ІІ якого, зокрема, зазначено, що по всім зборам розбіжностей не виявлено.
Крім того, рішення, що оскаржується позивачем за позовом, не містить необхідних відомостей.
Згідно п.6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період. З урахуванням положень вказаного пункту базовим звітним періодом для ТОВ „ЛЕО” є календарний місяць.
Відповідно до п. 2 ч.9 ст. 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
При цьому рішення про застосування штрафів виноситься на наступний день після закінчення календарних днів, від яких залежить процентна ставка нарахування штрафу.
Згідно п. 9.3.2 Інструкції, на яку посилається Управління, рішення про накладення на страхувальника штрафу за затримку платежу складається за формою згідно з додатком №14. При цьому розмір штрафу залежить від строку затримки платежу.
Терміни затримки та розмір процентної ставки, що застосовується для розрахунку штрафу, в рішенні не зазначені, не виявлені базові і календарні періоди.
Стосовно розміру штрафу та пені зміст рішення та їх розрахунки мають протиріччя. До того ж розрахунки не оформлені належним чином.
За викладеним висновки суду першої інстанції за оскаржуваною постановою стосовно винесення Управлінням рішення з порушенням вимог чинного законодавства та стосовно задоволення позовних вимог судова колегія вважає обґрунтованими.
Підстав для скасування або зміни постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 104, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 13.06.2006 по справі № 4/192ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 13.06.2006 по справі № 4/192ад залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
У судовому засіданні 15.09.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя С.С.Єжова