ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.09.2006  року                                                            Справа № 6/86

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Бойченка К.І.    

                                                    Єжової С.С.

                                                    

         за присутністю секретаря

         судового засідання                       Сідорової О.А.

         та  представників сторін:

         

          від позивача –                             Іванішко О.В., дов. від 01.02.2005

                                                                № Н-01/258,  

                                                                Ходаковська В.О., дов. від 23.06.2006

                                                                № Н-01/1535,  

      

          від відповідача –                         Решетов Б.П., дов. від 19.05.2006 № 187

розглянув у відкритому

судовому засіданні

          апеляційну скаргу                              Станично-Луганського комбінату

                                                                комунальних підприємств

на рішення                                        

господарського суду          Луганської області

від                                                  27.04.2006

у справі                                         №6/86 (суддя Василенко Т.А.)

          за позовом                                          Донецької залізниці в особі Луганського  

                                                                будівельно-монтажного експлуатаційного

                                                                управління

          

          до відповідача                               Станично-Луганського комбінату

                                                                комунальних підприємств

про                                                  стягнення 117750 грн. 71 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Донецька залізниця в особі Луганського будівельно-монтажного експлуатаційного управління (далі –Залізниця), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Станично-Луганського комбінату комунальних підприємств заборгованості в сумі 117750 грн. 71 коп. за договором від 29.03.02 № 27 про відпуск води з відомчого водопроводу та прийом стічних вод у відомчих очисних спорудах (далі –договір), укладеного між Донецькою залізницею в особі Луганської дистанції цивільних споруд та водопостачання та відповідачем.

Рішенням місцевого господарського суду від 27.04.2006 позов задоволений повністю. Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог та підтвердженням за матеріалами справи заборгованості відповідача, умовами договору, в т.ч. п.п.6, 7 даного договору.

Станично-Луганський комбінат комунальних підприємств не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення повністю та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скаргу її заявник посилається на підтвердження за матеріалами справи оплати ним послуг Залізниці за водозабезпечення та водовідведення. За твердженням скаржника у позивача відсутній належний облік грошових коштів, що надходили до нього. За відсутністю складених сторонами актів фактичного водозабезпечення та водовідведення рахунки Залізниці викликають сумніви, ціна на воду повинна бути іншої, оскільки позивач поставляв питну воду, яка не відповідала ГОСТу 2674-82.

У доповненні до апеляційної скарги та у поясненнях на відзив позивача відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, на не з’ясування  судом  обставин справи, доказів, не дослідження саме договору сторін, який за доводами Станично-Луганського комбінату комунальних підприємств не містить його зобов’язання щодо „прийняття стоків” та оплати цих послуг, на припинення строку дії договору з 31.12.03, тобто, на думку відповідача, судом порушено вимоги ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України  та  п. 8.7 Правил користування системами водопроводу та каналізації на  залізничному транспорті України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 02.08.1999 № 393 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.121999 за № 831/4124, щодо здійснення споживачами-підприємствами плати за воду тільки згідно з договором.

Відповідач оспорює розрахунок Залізниці, який до того ж містить арифметичні помилки, вважає необґрунтованим нарахування позивачем кількості  води за  пропускною здібністю труби.

Позивач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги,  заслухав представників сторін,  дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно Положення про Луганське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Донецької залізниці дане управління є відособленим структурним підрозділом державного підприємства Донецької залізниці та створене шляхом приєднання до Луганської дистанції цивільних споруд та водопостачання.

Згідно п. 19 договору він сторонами укладений на строк  з 01.04.2002 по 31.12.2003 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляду.

Лист від 04.10.2003, на який посилається відповідач в обґрунтування припинення дії договору, не відповідає угоді сторін згідно п. 19 договору щодо строку звернення із відповідною заявою. З цих саме підстав не можуть бути прийняті до уваги і посилання  відповідача на лист позивача від 05.02.2004                № 495/70 про укладення нового договору на водопостачання та водовідведення за новими тарифами, який не був укладений.

Після 31.12.2003 позивач продовжував поставляти відповідачеві воду, а останній не відмовлявся від її прийняття.

Дію договору після 31.12.2003 підтверджено рішенням господарського суду Луганської області від 15.06.2004 у справі № 7/235 про стягнення з відповідача на підставі вказаного договору заборгованості за період листопад-грудень 2003 року та січень-лютий 2004 року.

За викладеним твердження Станично-Луганського комбінату комунальних підприємств про відсутність договірних відносин між сторонами не може бути прийнято до уваги.

З урахуванням предмету договору згідно його п. 1, також умов п.п. 2, 3, 7, 12, 13 тощо є необґрунтованими доводи відповідача стосовно відсутності угоди сторін на приймання стоків та зобов’язання Станично-Луганського комбінату комунальних підприємств по оплаті цих послуг.

Надання позивачем відповідачеві послуг з постачання та водовідведення у спірному періоді (березень 2004 року –червень 2005 року) підтверджено матеріалами справи.

Зобов’язання згідно п. 3 договору щодо обладнання водомірного вузла    та встановлення лічильника Станично-Луганським комбінатом комунальних підприємств не виконані, тому його посилання на відсутність актів щодо кількості поставленої води не можуть бути прийняті до уваги. Із пояснень позивача, що підтверджені матеріалами справи, з квітня по червень 2004 року обсяги води пред’являлися згідно довідок відповідача, в решті спірного періоду обсяг води  узгоджений із Станично-Луганським комбінатом комунальних підприємств по телефону. З січня 2005 року по липень 2005 року обсяг поставленої відповідачеві води ухвалений як різниця між обсягом води, що подана насосною станцією Кондрашевська–Нова, та обсягом  води, що була реалізована споживачам по лічильникам. Обсяг води за пропускною здібністю труби відповідачеві не пред’являвся.

Відповідачем доводи позивача належним чином не спростовані, докази в обґрунтування обсягів води, поставленої Залізницею відповідно до умов договору, та обсягу стоків, також суми боргу та контррозрахунок у разі незгоди із сумою позову відповідачем на вимогу апеляційного господарського суду за ухвалою від 25.07.2006 не надані, тобто ці обставини заявником скарги не доведені належним чином відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обсяг води не перевищує обсяг, зазначений відповідачем в його розрахунку.

Розрахунок суми позову (арк. справи 81-82, т. І) має помилку у зазначенні ціни води за лютий, квітень 2005 року, але сума нарахована вірно.

На поставку води з відхиленням від ГОСТ 2874-82 на момент укладення договору позивач мав дозвіл Мінохорони від 08.12.1999 № 5.02.29/5-764, яке продовжено до 31.12.2005, та дозвіл Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 21.02.2002 № 3-3/8-191, тому посилання Станично-Луганського комбінату комунальних підприємств на неякісність води також не може бути прийнято до уваги.

За викладеним судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

          Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

          1.Апеляційну скаргу Станично-Луганського комбінату комунальних підприємств на рішення  господарського суду Луганської області від 27.04.2006 по справі № 6/86  залишити без задоволення.

             2. Рішення  господарського суду Луганської області від 27.04.2006 по справі   

№ 6/86  залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      С.С.Єжова