Дата документу 07.07.2011

Справа № 2-а-46/11 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 року                                                                                                 смт. Фрунзівка                                                                      

              Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду в смт. Фрунзівка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області про визнання  відмови відповідача безпідставною та про зобов’язання нарахувати та виплатити державну допомогу як дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

           Позивачка звернулась до суду з позовом до УПФУ в Фрунзівському районі, в якому просить зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Фрунзівському  районі  Одеської області нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з серпня 2010 року по січень 2011 року, посилаючись на те, що відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" вона має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак в зазначений період підвищення в цьому розмірі їй не виплачували.     

          Відповідачем були  надані до канцелярії суду заперечення на позов, в якому він позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи  встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка звернулась до суду лише 14 червня 2011 року. Разом з тим вона не заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду. Вимоги позивачки у період з 01 серпня 2010 року по 14 грудня 2010 року знаходяться поза межами строку звернення до суду. Тому в цій частині позов не підлягає задоволенню, про що судом винесена відповідна ухвала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в іншій частині позов підлягає задоволенню з наступних підстав.     

Судом встановлено, що позивачка має правовий статус дитини війни відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Фрунзівської  райдержадміністрації Одеської області. Пенсію і допомогу як дитині війни нараховує і сплачує управління ПФУ в Фрунзівському районі Одеської області.

Як вбачається з листа УПФУ в Фрунзівському  районі, адресованого позивачці,  він виплачував щомісячно їй як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі встановленому для учасників війни (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), таким чином позивачка  з 01 жовтня 2008 року по теперішній час отримує 49 грн. 80 коп.      

На підставі ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" позивачці з 1 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону № 2195-IV  та ч. 1 ст. 6  викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.   

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008р. положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо внесення змін до ст. 6  Закону № 2195-IV  ( в редакції від 28.12.2007р.) визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.     

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону № 2195-IV (в редакції від 18.11.2004р.) , поновили свою дію з 22 травня 2008 року.       

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються.

Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитина війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121\2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.   

Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена  Законом № 2195-IV , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не виконали своїх повноважень без поважних причин, а тому бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві 30% надбавки до пенсії як особі, яка має статус "дитина війни" є неправомірною, оскільки відповідачем не були виконані вимоги рішень Конституційного суду.   

На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 158-163 КАС України, суд –

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Фрунзівському  районі Одеської області про визнання  відмови відповідача безпідставною та про зобов’язання нарахувати та виплатити державну допомогу як дитині війни - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі  Одеської області щодо ненарахування  підвищення до пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1, у період з 14 грудня  2010  року по 31 січня 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському  районі Одеської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1  недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 14 грудня  2010 року по 31 січня 2011 року з урахуванням вже сплачених сум.   

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

На постанову суду може бути  подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Фрунзівський  районний суд протягом  десяти днів з дня отримання постанови .

Суддя: