ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
21.09.2006 року Справа № 16/311н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Бородіної Л.І.
Журавльової Л.І.
секретар
судового засідання Чернікова Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Баблюк І.Ю., директор,
паспорт ЕК № 251023 від 24.10.1996;
Локтіонов А.М., начальник юридичного відділу,
довіреність № 144 від 06.06.2006;
Бодачевська Т.І., заступник головного
бухгалтера,
довіреність № 266 від 21.09.2006
від відповідача: Демидова І.Ю., начальник відділу правової
роботи,
довіреність № 3485 від 13.06.2006;
Кучеренкова Н.Я., провідний контролер-
ревізор,
довіреність № 4024 від 05.07.2006;
Козацька Ю.О., головний спеціаліст
юрисконсульт відділу правової роботи,
довіреність № 671 від 03.02.2006
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Контрольно-ревізійного управління в
Луганській області, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 12.07.2006
у справі № 16/311н-ад (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Луганського кооперативного технікуму
Луганської облспоживспілки, м.Луганськ
до відповідача Контрольно-ревізійного управління в
Луганській області, м.Луганськ
про визнання протиправною вимоги про
повернення коштів та визнання недійсним
акту ревізії в частині вимоги про повернення
коштів
В С Т А Н О В И В:
Луганський кооперативний технікум Луганської облспоживспілки м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання протиправною вимоги від 17.05.2006 № 110-14/466 відповідача - Контрольно-ревізійного управління в Луганській області "Про усунення порушень, виявлених ревізією дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету у Луганському кооперативному технікумі Луганської облспоживспілки" в частині покладення на Луганський кооперативний технікум Луганської облспоживспілки обов"язку відшкодування коштів у сумі 138,7 тис.грн.
Заявою від 12.07.2006 № 345, адресованою господарському суду Луганської області та відповідачу, позивачем письмово уточнені позовні вимоги по справі № 16/311н-ад:
- визнати недійсною вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області (в особі контрольно-ревізійного відділу у м.Луганську) від 17.05.2006 № 110-14/466 "Про усунення порушень, виявлених ревізією дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету у Луганському кооперативному технікумі Луганської облспоживспілки" в частині покладення на Луганський кооперативний технікум Луганської облспоживспілки обов'язку відшкодування коштів у сумі 138,7 тис.грн.
- визнати недійсним акт ревізії дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету, виділених Міністерством освіти і науки на підготовку кадрів вищим навчальним закладом у Луганському кооперативному технікумі Луганської облспоживспілки від 07.04.2006 № 110-21/ в частині вимоги повернення грошових коштів у сумі 138,7 тис.грн. до Державного бюджету України.
Постановою господарського суду Луганської області від 12.07.2006 по справі № 16/311н-ад (суддя Шеліхіна Р.М.) позов повністю задоволений з мотивів, що відповідач при здійсненні перевірки позивача вийшов за межі своїх повноважень, припустив втручання в господарську діяльність позивача, що має приватну форму власності, безпідставно здійснив перевірку контрактів, укладених позивачем для ведення своєї господарської комерційної діяльності.
Окрім цього, як зазначено судом першої інстанції у постанові по справі, відповідачем не надано жодного доказу щодо зайво отриманих позивачем грошей, обґрунтований розрахунок - кошторис витрат на освіту, а також не встановлено в діяльності позивача порушень - нецільового використання коштів державного бюджету.
Відповідач у справі, не погодився з висновком суду першої інстанції, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою від 20.07.2006 № 13-17/4407 про апеляційне оскарження постанови господарського суду Луганської області від 12.07.2006 по справі № 16/311н-ад, надалі - з апеляційною скаргою від 02.08.2006 № 13-17/4608 з проханням скасувати у повному обсязі оскаржену постанову по справі, а позовну заяву залишити без розгляду та закрити провадження по справі.
За доводами апеляційної скарги місцевим господарським судом не у повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми процесуального права, оскільки позивачем 12.07.2006 змінені позовні вимоги по справі, справа по суті розглянута 12.07.2006 без надання відповідачеві часу, згідно до ч.2 ст.137 Кодексу адміністративного судочинства України, для підготовки до справи, у зв’язку з внесенням позивачем уточнення до вимог у справі, щодо внесення яких взагалі не зазначено судом в постанові від 12.07.2006 № 16/311н-ад.
Понад з цим, заявником апеляційної скарги висловлено, що акт ревізії КРУ незаконно оспорений позивачем, а позов щодо визнання протиправною вимоги від 17.05.2006 № 110-14/466 про повернення коштів заявлений безпідставно.
Окрім цього, апелянтом вказано, що мотивувальна та резолютивна частини оскарженої постанови по справі мають розбіжності.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 по справі № 16/311н-ад для розгляду апеляційної скарги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 02.08.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 12.07.2006 у справі № 16/311н-ад, керуючись ст.28 Закону України „Про судоустрій України”, призначити судову колегію у складі: Лазненко Л.Л. –суддя-головуючий, Перлов Д.Ю. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 10.08.2006 відкрито апеляційного провадження по справі № 16/311н-ад.
Ухвалою судової колегії від 21.08.2006 справа № 16/311н-ад призначена до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.09.2006 по справі № 16/311н-ад, керуючись ст.28 Закону України „Про судоустрій України”, ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з відпусткою, виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 16/311н-ад суддів Перлова Д.Ю. та Якушенко Р.Є. та введено до складу колегії суддів Бородіну Л.І. та Журавльову Л.І.
Запереченням № 200 від 18.08.2006 на апеляційну скаргу по справі позивач зазначив, що не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, з чого просить залишити без змін постанову господарського суду Луганської області від 12.07.2006 по справі № 16/311н-ад, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Посилання відповідача на ст.65 Закону України "Про вищу освіту" позивач вважає необґрунтованим і до того ж ця стаття не містить норми, що передбачають обов’язок позивача повернути кошти у випадку, коли вони зайво отримані.
Відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні апеляційної інстанції оголошено перерву з 19.09.2006 до 21.09.2006 з метою надання сторонам часу для обґрунтування своїх доводів по справі.
Перевіривши фактичні обставини справи на предмет їх встановлення і правильності юридичної оцінки судом першої інстанції, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні повноважних і компетентних представників сторін, судова колегія вважає апеляційну скаргу по справі щодо визнання недійсними актів заявленою обґрунтовано, оскаржена по справі постанова підлягає частковому скасуванню, оскільки судом першої інстанції не з’ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми права з наступного.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що оспорений позивачем акт перевірки від 07.04.2006 № 110-21/30 є документом, який фіксує подію та не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права чи породжує права та обов’язки суб’єкта, якому він адресований, а з цього не повинен розглядатися судом як акт, що може бути визнаний недійсним.
Таким чином, господарський суд не мав повноважень для розгляду другої вимоги за позовом у справі та визначення недійсним акту ревізії відповідача по справі.
Відповідно до пункту 6.2 пункту 6 Роз'яснення Вищого Арбитражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (із змінами), не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов’язкового характеру.
Відповідачем у справі на виконання плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2006, проведена перевірка дотримання позивачем вимог законодавства при використанні коштів державного бюджету, наданих Міністерством освіти та науки на підготовку кадрів вищим навчальним закладом у Луганському кооперативному технікумі Луганської облспоживспілки за період з 01.01.2004 по 01.03.2006.
Ревізія проведена відповідачем у межах повноважень, з відома директора технікуму Баблюк І.Ю. та у присутності головного бухгалтера Негодяєвої Г.П., за наслідками перевірки складений акт № 110-21/30 від 07.04.2006 (а.с.41-65, т.1), примірник якого одержаний позивачем у справі, котрим надане своє письмове пояснення № 74 від 12.04.2006 до цього акту, в якому викладені зауваження (а.с.66-67, т.1).
Безпосередньо вказаний акт став підставою для надіслання відповідачем позивачеві вимоги від 17.05.2006 № 110-14/466 про усунення порушень, виявлених ревізією, вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету позивачем.
Позивачеві зазначеною вимогою запропоновано прийняти необхідні заходи щодо повного відшкодування суми - 138,7 тис.грн. - зайво отриманих бюджетних коштів, надати документи в підтвердження цього (а.с.19, т.1).
Зазначена вимога обґрунтована відповідачем роз’ясненням Головного контрольно-ревізійного управління від 10.05.2006 № 02-18/573.
Позивачем вказана вимога не виконана та оспорена в судовому порядку, що стало предметом спору по справі № 16/311н-ад.
Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно неправомірності даної вимоги та необгрунтування відповідачем щодо зайво отриманих грошей позивачем, одержання яких останнім не було спростовано в судовому засіданні та підтверджено, що технікумом здійснюється підготовка фахівців для організації споживчої кооперації за державним (галузевим) замовленням, держава здійснює фінансування технікуму з підготовки спеціалістів, якої недостатньо, з цього були укладені з підприємством договори, відповідно до яких технікумом одержувалися кошти надання платних освітніх послуг.
Понад з цим, судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем заподіяно втручання в господарську діяльність позивача та безпідставно здійснена перевірка відповідачем контрактів, укладених позивачем для ведення своєї комерційної діяльності, враховуючи визначені діючим Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції, правові основи діяльності та головні завдання.
Судова колегія другої інстанції прийшла до висновку, що оспорена позивачем вимога від 17.05.2006 №110-14/466, що складена та надіслана відповідачем, є правомірною та обґрунтованою з такого.
Діяльність позивача має бути проведеною з дотриманням вимог законів України, у тому числі Закону України „Про вищу освіту” від 17.01.2002 №2984-111 із відповідними змінами та доповненнями.
Фінансування позивача на підготовку спеціалістів за державним замовленням здійснює Міністерство освіти і науки України з державного бюджету, плани використання бюджетних коштів на 2004-2006 роки підписані головним бухгалтером технікуму, затверджені його директором і погоджені з Міністерством освіти і науки України.
Позивачу доведено Міністерством освіти та науки України лімітною довідкою про бюджетні асигнування.
Згідно з наказами Міністерства освіти та науки України від 07.07.2004 №570, від 14.07.2005 №413 затверджені обсяги державного замовлення на підготовку фахівців для Укоопспілки на 2004-2005 роки.
Державне замовлення позивачу доводилось Постановами правління Укоопспілки „Про підготовку фахівців за державним (цільовим) замовленням від 30.06.2004 №229 та від 07.07.2005 №241. Слід зазначити, що у вищевказаних Постановах правління Укоопспілки відсутнє посилання відповідно до яких наказів Міністерства освіти та науки України доведені обсяги державного замовлення на підготовку молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах Укоопспілки на 2004-2005 роки.
Перевіркою виконання державного замовлення встановлено, що зарахування позивачем студентів за державним замовленням здійснювалось на підставі наказів директора, у яких на зарахування студентів на 2004-2005 навчальний рік зазначено, що ці студенти зараховані „за цільовим направленням установ, організацій, підприємств Луганської облспоживспілки”, а на 2005-2006 навчальний рік –„за державним (цільовим) направленням”.
Понад з цим, позивачем після зарахування студентів на навчання за державним замовленням, були укладені договори, які передбачають надання платних послуг, що є порушенням вимог ч.3 ст.65 Закону України „Про вищу освіту” від 17.01.2002 №2984-111, відповідно до якої вищий навчальний заклад не може надавати платні послуги у галузі вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності на заміну або в рамках освітньої діяльності , що фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
У всіх договорах, що стосуються зарахування студентів на навчання за державним замовленням, передбачена плата за надання освітніх послуг за весь період їх навчання.
Згідно роз'яснення Головного контрольно-ревізійного управління України від 10.05.2006 №02-18/573, оскільки технікум після видачі наказу про зарахування студентів на навчання за державним замовленням було укладено договори про їх підготовку з організаціями –членами облспоживспілки і не скориговано, відповідну суму асигнувань затверджену кошторисом, то технікумом фактично зайво отримано бюджетних коштів у сумі 138,7 тис. грн.
Фактичні видатки на освітні послуги студентів, які навчаються за державним замовленням за період з 01.01.2004 по 01.03.2006 склали 182,2 тис. грн. У тому ж періоді з Державного бюджету надійшло фінансування в сумі 138,8 тис. грн., що складає 76,2% від реальної потреби по навчанню за державним замовленням. За договорами по наданню платних освітніх послуг з підготовки студентів, що навчаються за держзамовленням, отримано доходів на 142,5 тис. грн. Крім того, за договорами, що були укладені з надання платних послуг студентам, зарахованим за державним замовленням за 2005 рік по бухгалтерському обліку позивача рахується дебіторська заборгованість у сумі 26,2 тис. грн. Таким чином, позивачем з порушенням вимог діючого законодавства отримано з двох джерел з урахуванням заборгованості за договорами (з бюджету та за договорами) 307,5 тис. грн.
Позивачем не заявлено заперечень проти одержання коштів за укладеними договорами щодо надання платних послуг студентам, що навчаються в технікуму за держзамовленням, а наведені пояснення щодо недостатності бюджетних коштів для навчання та потреб технікуму, тобто посилання на недостатнє фінансування та існуючі витрати не є обґрунтуванням недотримання вимог ст.65 Закону України „Про вищу освіту”.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ретельно досліджувалися вищеназвані питання, у якому повноважними та компетентними представниками позивача на запит суду доведено, що бюджетні контракти не укладалися, кількість студентів доводиться, але не було зроблено арифметичного розрахунку щодо прийому студентів на суму одержаних бюджетних коштів, а наведено лише суб’єктивне пояснення щодо статусу у технікуму приватного закладу.
Ця позиція не може заслуговувати судом уваги, оскільки підприємства, установи, у тому числі навчальні заклади усіх форм власності, що знаходяться на території України, повинні неухильно, без наявності свого тлумачення та будь-яких причин дотримуватися діючого законодавства України.
Згідно роз’яснення Головного контрольно-ревізійного управління України від 10.05.2006 №02-18/573, оскільки технікум після видачі наказу про зарахування студентів на навчання за державним замовленням було укладено договори про їх підготовку з організаціями –членами облспоживспілки і не скориговано, відповідну суму асигнувань затверджену кошторисом, то технікумом фактично зайво отримано бюджетних коштів у сумі 138,7 тис. грн.
Відповідно до приписів п.3 ст.65 Закону України „Про вищу освіту” Вищий навчальний заклад не може надавати платні послуги у галузі вищої освіти та пов’язаних з нею інших галузях діяльності на заміну або в рамках освітньої діяльності, що фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Позивачем порушено названу норму закону, у зв’язку з чим відповідачем обґрунтовано та правомірно заявлена вимога до позивача, що оспорена за позовом у справі.
Ця вимога –предмет спору по справі №16/311н-ад пред’явлена відповідачем при наявності підстав, у відповідності з діючим законодавством України та при наявності у Контрольно-ревізійному управлінні в Луганській області повноважень, які були реалізовані згідно до п.7 частини 1 ст.10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.1993 №2939-XII органам державної контрольно-ревізійної служби за яким надано право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позов у справі задоволений неправомірно, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови, згідно до ч.3 ст.198 та п.п.1, 4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судовою колегією задоволена апеляційна скарга частково, оскільки апеляційна інстанція вважає, що у позові слід відмовити, а не залишити позовну заяву без розгляду та закрити провадження у справі, враховуючи існуючі норми Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції допущені розбіжності у оскарженій постанові по справі: в мотивувальній частині вказано, що позов не підлягає задоволенню, а в резолютивній частині –позов задовольнити.
Господарським судом не дотримані вимоги п.2 ст.137 Кодексу адміністративного судочинства України –не наданий відповідачу строк для його підготовки до справи у зв’язку з збільшенням позовних вимог у справі, чим порушена норма процесуального права, що не залишено без уваги апеляційною інстанцією.
Питання щодо судового збору не вирішено, оскільки заявником апеляційної скарги державне мито не сплачувалося при наявності пільг, передбачених Декретом Кабінету Міністрів „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993.
У судовому засіданні 21.09.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Повний текст постанови виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 17, 94, 167, 195, 196, п.2 ст.198, п.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області №13-17/4608 від 02.08.2006 задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 12.07.2006 по справі № 16/311н-ад (суддя Шеліхіна Р.М.) скасувати.
3. У позові відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.І. Журавльова