Малиновський районний суд м.Одеси

Справа  № 1519/2-а-2772/11

Категорія 93

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              18 червня 2011  року                                                                                                м.Одеса      

           Суддя Малиновського районного суду м.Одеси Маркарова С.В.,           

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по виплаті щорічної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

              16.05.2011 року позивач звернувся з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради, в якому просив  визнати дії відповідача щодо нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни у розмірі меншому, ніж три мінімальні пенсії за віком, неправомірними, стягнути заборгованість по ній за 2011 рік у розмірі 2.172 грн. та визнати його право на таку допомогу безтерміновим і зобов’язати відповідача виплачувати її  в зазначеному розмірі в подальшому.

              В обґрунтування своїх вимог він послався на те, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551 - ХІІ має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як ветеран війни у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

              Відповідач від здійснення нарахування та виплати вищевказаних коштів ухиляється.

             Оскільки, справа розглядається в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України, відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.

            Однак, у  десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів відповідач не подав заперечень проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

              Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

              Судом встановлено, що позивач є особою, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –учасників війни.

              Вказані обставини підтверджуються посвідченням серії НОМЕР_1 від 13.08.2002 року.

              Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551 - ХІІ, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.                

              Поряд з цим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107 –VI від 28.12.2007 року, в зазначену статтю були внесені зміни, за якими така разова грошова допомога виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

             Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008  такі зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»були визнані неконституційними.

                    Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

                  Рішення суду у цих справах має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів з правовідносин, які виникають внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

                          З моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в редакції від 22.05.2008 року.

                          Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551 - ХІІ на час ухвалення рішення діє в редакції від 22.05.2008 року та передбачає щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

                         При таких обставинах, ДПСП ОМР зобов’язаний нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановленому ст. 14 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2011 рік.

                      Поряд з тим, особа має право на звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 104 КАС України у разі порушення її права, свободи чи інтересу, відповідно, вимоги позивача на майбутнє в частині визнання безтерміновим права позивача на отримання такої допомоги та зобов'язання відповідача виплачувати її в подальшому (за відсутністю на час розгляду справи спору) не підлягають  задоволенню судом.

           Керуючись положеннями ст.ст. 21, 105, 162 КАС України та встановивши, що ДПСП ОМР порушені норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає необхідним встановити такий спосіб захисту прав ОСОБА_1 як зобов’язання ДПСП ОМР провести нарахування та виплату позивачу належних сум відповідно до закону, без ухвалення рішення про стягнення конкретних сум.

            При цьому суд виходить з того, що обов’язок по здійсненню перерахунку належних до виплати позивачу грошових сум покладено на ДПСП ОМР, у зв’язку із чим суд не може виконувати обов’язки суб’єкта владних повноважень щодо проведення розрахунків суми заборгованості, а може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік.

           Відповідно до ст. 256 КАС України постанови суду, що винесені в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

          Суд допускає негайне виконання постанови в такому випадку, враховуючи особливості виплати, яка підлягає стягненню.

             Керуючись ст.ст. 1, 4, 8, 9, 11, 21, 52, 99, 100, 105, 158-163, 183-2, 256 КАС України, -     

ПОСТАНОВИВ:

               Позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по виплаті щорічної допомоги – частково задовольнити.

               Визнати дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської Ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, який не відповідає ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2011 рік - неправомірними.

             Зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської Ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2011 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

             В решті позовних вимог відмовити.

             Допустити негайне виконання постанови.

             Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду.

             Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Малиновський районний суд м. Одеси.

             Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

             У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

             Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           С. В. Маркарова