Справа № 2-776/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р.                        Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

          головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

          при секретарі – Храмцовій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»про відшкодування шкоди заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди,

                                                   ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ЗАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що відповідач, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093»р/н НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху (далі ПДР) шляхом не врахування можливості свого авто і водійських навиків під час здійснення обгону автомобіля «LEXUS-SС 430»р/н НОМЕР_4, належного позивачці, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого з-під заднього колеса вилетів камінь та пошкодив лобове скло, чим заподіяв матеріальну шкоду автомобілю позивачки, яка оцінена експертом на суму 4780 грн. З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача в момент дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) була застрахована ЗАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»з франшизою у розмір 510 грн., тому позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 суму франшизи, а з ЗАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія», яка у подальшому змінила своє найменування на ПАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія», решту суми заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 4270 грн., а також з обох в рівних частках судові витрати.

          Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також пояснив, що під час дорожньо-транспортної пригоди відеозапис не здійснювався, хоча сам ОСОБА_2 і не заперечує своєї вини.

Представник відповідача –ПАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що вина страхувальника в пошкодженні автомобіля позивачки нічим не доведена, страховик ОСОБА_2 здійснюючи  обгін не бачив щоб від його автомобілю відлітав камінь, автомобіль позивачки був позаду його авто, крім того, у своїх поясненнях, наданих інспектору ДПС під час складання матеріалів ДТП, ОСОБА_2 не вказував на те, що камінь, яким пошкоджено було лобове скло автомобіля «LEXUS-SС 430», вилетів саме з-під колеса його автомобіля, а взагалі під час руху він нічого не помітив.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, із заявою про відкладення справи не звертався. У судовому засіданні 23 червня 2011 року він суду пояснив, що напевно з-під колеса його автомобіля вилетів камінь і пошкодив автомобіль позивачки, в результаті чого позов визнав.

          Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

          Судом було встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить автомобіль марки «LEXUS-SС 430»р/н НОМЕР_4 (а.с.9).

16 червня 2010 року о 22.30 годині в м.Одесі по вул.Висоцького, 20, під час керування водієм ОСОБА_3 транспортним засобом «Лексус»р/н НОМЕР_4 каменем було заподіяно механічне пошкодження у вигляді тріщини лобового скла. Вартість відновлювального ремонту здійсненого позивачкою склала 4780 грн. (а.с.10,90,91).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Вимогами ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог  і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст.58,59 ЦПК України  належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом  мають бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись  іншими засобами доказування.

Доказів того, що саме діями відповідача ОСОБА_2 було заподіяно шкоду автомобілю позивачки суду не надано.

Пояснення представника позивача та ОСОБА_3, які містяться в матеріалах ДТП (а.с.47,48), суд розцінює критично оскільки вони є зацікавленими особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є засновниками ПП «Юридична компанія   колекторська агенція», а ОСОБА_3 - його директор (а.с.22,77,87).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2, які містяться у матеріалах ДТП, яка мала місце 16 червня 2010 року на вул.Висоцького у м.Одесі, відповідач пояснив, що дійсно він обігнав автомобіль «Лексус»р/н НОМЕР_4, а через метрів двадцять зупинився на прохання водія «LEXUS-SС 430», який повідомив йому про пошкодження авто. При цьому самого факту заподіяння шкоди він не бачив (а.с.46). Виходячи зі слів водія «LEXUS-SС 430»р/н НОМЕР_4 ОСОБА_3 (а.с.48) і пасажира ОСОБА_4 (а.с.47), інспектор ДПС 2-го взводу Поліщук А.П. за результатами ДТП зробив свій висновок, що під час обгону з-під колеса автомобіля «ВАЗ-2109» вилетів камінь, яким було пошкоджено лобове скло авто «LEXUS-SС 430», про що склав рапорт і схему місця події (а.с.45,49).

До адміністративної відповідальності за порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортного засобу, відповідач не притягувався.

Визнання ОСОБА_2 позовних вимог суд також розцінює критично, оскільки матеріальна відповідальність особи не може наступати при відсутності її вини. Суд вважає, що визнання відповідачем позову пов’язане лише з тим, що відповідальність за матеріальну шкоду, згідно полісу, буде нести ПАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія».

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 в завдані шкоди позивачкою не доказана, не представлено  доказу в підтвердження того, саме в зазначений  день і годину автомобіль отримав такі ушкодження, і саме від каменю, який відлетів від автомобілю ОСОБА_2, тому вимоги є незаконними і не підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд –

                              В И Р І Ш И В:

          Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову  до ОСОБА_2 та ПАТ «Українська Екологічна Страхова Компанія»про відшкодування шкоди заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом десяти днів.

Суддя: