Гребінківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________                

Справа  № 2-а-190/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

(в порядку скороченого провадження)

05.04.2011                                                                                                      м. Гребінка                                         суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Татіщева Я.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду в м. Гребінка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень, нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавки до пенсії, як дитині війни за період з  01 січня 2009 року по 31 січня 2011 року -  

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень, нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавки до пенсії, як дитині війни, посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2007 року їй повинно виплачуватися щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, однак за період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2011 року таке підвищення їй не виплачувалося.

Ухвалою від 24 лютого 2011року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень, нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавки до пенсії, як дитині війни.

Ухвалою від 24 лютого 2011 року відкрито скорочене провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень, нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавки до пенсії, як дитині війни.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач після отримання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, позовної заяви з доданими до неї матеріалами, надіслав свої письмові заперечення проти позову, з яких вбачається, що відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству. В обґрунтування своїх заперечень посилається на законодавчу невизначеність механізму нарахування підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Вважає, що не можна застосовувати величину мінімальної пенсії за ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обрахування підвищення до пенсії дітям війни, оскільки підвищення до пенсії та пенсія є різними категоріями пенсійних виплат. Зазначає, що надбавка до пенсії позивачу як дитині війни з 01.01.2008 року та станом на даний час виплачується у відповідності до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530. У зв’язку з цим прохає у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач має статус «Дитини війни» в розумінні ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», і ця обставина підтверджується пенсійним посвідченням серії АА №НОМЕР_1від 07 грудня 2000 року (а.с. 07).

Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18.11.2004 року № 2195-ІV, який набрав чинності 01.01.2006року), має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28  ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків-25, а у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Відносно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2009 році, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрі України.

Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.. 6 Закону України «про соціальний захист дітей війни».

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», на 2010 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня -709 грн., з 1 жовтня – 723 грн.

Статтею 21 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” на 2011 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з січня – 750 грн.

Натомість, відповідач протягом 2009 - 2010р.р. та січня 2011р. проводив нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії на підставі п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" у значно менших розмірах, аніж це передбачено діючими положеннями ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме по 49,80грн. щомісячно.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, в разі невідповідності нормативно – правового акту Конституції України, Закону України…застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки будь-яким іншим законом , окрім ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, правові підстави для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни, відсутні.

Відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не може бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача нараховувати в майбутньому  щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Згідно вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 7-11,18, 71,94, 99, 100, 159-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень, нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавки до пенсії, як дитині війни – задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області по ненарахуванню та  невиплаті щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з   01 січня 2009 року   по   31 січня 2011 року,   в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гребінківському районі Полтавської області здійснити нарахування  та виплату на користь ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної  пенсії за   віком як дитині війни за період  з 01 січня 2009 року по 31 січня 2011  року,  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.

Стягнути  з  Державного  бюджету України  на  користь  ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40  коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя           Я. В. Татіщева