Справа №  2-254/11                                                      

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          29 березня 2011 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                  Бобровська І. В.,              

при секретарі                             Яценюк О.А.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування мотивуючи свої вимоги, тим що її тітка ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, заповіту вона не залишила. До спадкового майна увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 Дітей, братів та сестер у померлої не має. Позивачка є спадкоємцем своєї тітки за законом (її померла мати була рідною сестрою ОСОБА_3.). Спадкоємцем за законом є також двоюрідна сестра позивачки – відповідачка по справі ОСОБА_2.(донька померлого рідного брата ОСОБА_3.). Позивачка вказує, що протягом 15 років вона проживала разом зі своєю матір’ю у своєї тітки. Після того, як припинила проживанні у своєї тітки, вона постійно спілкувалась з нею, надавала допомогу по господарству та матеріально їй допомагала. Останнім часом її тітка –ОСОБА_3 погано себе почувала, оскільки була літньою людиною. Інших родичів у тітки не було, тому позивач часто заходила до неї в гості, купувала їй ліки та їжу, надавала допомогу з ремонту будівлі та господарських споруд, обробляла прилеглу до будинку земельну ділянку. Після смерті тітки ОСОБА_1 здійснила її поховання, придбавши всі необхідні речі та оплативши церемонію поховання. ОСОБА_1 вказує, що за життя тітка мала намір скласти на її ім’я заповіт та заповісти на неї все своє майно, але не встигла цього зробити. Відповідачка ж по справі ніколи не підтримувала сімейних стосунків із тіткою, її справами та самопочуттям не цікавилась, по господарству не допомагала. Навіть коли та була в похилому віці, відповідачка по справі відмовлялася надавати тітці будь-яку допомогу. Після  смерті ОСОБА_3 сторони подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Позивачка просить суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування майна, що залишилось після смерті ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідачка ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, або каліцтво був у безпорадному стані.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що її тітку ОСОБА_3 вбили, вона померла від удару тупим предметом по голові, а також у неї були зламані чотири ребра, виявила її відповідачка лежачою у несвідомому стані. По факту її смерті порушена кримінальна справа, позивач вважає, що відповідачка причетна до смерті тітки. ОСОБА_1 повідомила, що її тітка останні три роки до своєї смерті хворіла, погано бачила, у нею було хворе серце, радикуліт, а також вона була похилого віку, але не завжди була в безпорадному стані, інколи її викликали на ніч у дитячий будинок, де вона працювала у якості сторожа.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_4 позов підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що ОСОБА_3 було за 70 років, вона була похилого віку, погано бачила, у неї були запамороченні, часто вона була непритомною. Самостійно не могла господарювати, так як у неї було велике господарство, тому їй постійно допомагала позивачка по справі, робила ремонти будівлі, крівлю будинку, зробила та поклала нову огорожу, поралась на городі. Відповідачка ж по справі ОСОБА_2 ніякої участі у житті її тітки не приймала, допомоги їй не надавала, навіть після смерті участі у похоронах тітки також не приймала. Відповідачку ніхто і ніколи не бачив у тітки, тільки один раз свідки її бачили на похоронах. Представник позивача вважає, що ОСОБА_1 надала всі докази, квитанції, накладні про те, що вона несла розтрати по організації похорон тітки, ОСОБА_2 таких доказів не надала. Коли за життя  тітка зверталась до відповідачки за допомогою, та їй відмовляла, посилаючись на зайнятість. Тому на підставі ст.1224 ч.5 ЦК України є всі підстави для усунення її від права на спадкування.

          Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, суду пояснила, що коли тітка померла її не було у місті, вона тільки приїхала у той день, йшла до своєї знайомої ОСОБА_10 і побачила, що двері до тітки відчинені, її це насторожило, вона разом із знайомою зайшли до тітки , вона вже була непритомна, потім подзвонили ОСОБА_1, викликали кали швидку допомогу. Вже на організацію похорон вона взяла у свого співмешканця ОСОБА_5 4000 гривень, купувала продукти, також ще в реанімацію купувала для тітки ліки. Також ОСОБА_2 вказує, що вона дуже часто заходила до тітки ще за життя, надавала їй допомогу. Сама вона проживає у м.Роздільна, тітка знала де вона живе і також часто до неї приходила у гості. Вона була особою похилого віку, але не була у безпорадному стані, працювала у дитячому будинку нянею. Просить в задоволенні позову відмовити.

          Представник  відповідача ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував, суду пояснив, що відповідачка приймала участь у організації похорон тітки, її чоловік дав їй на це 4 тис. гривень, що підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, а позивачка квитанції всі про розтрати на похорони взяла набагато пізніше, і взагалі все що взагалі стосується похорон не має відношення до предмету спору. Позивачка деякий час заперечувала те, що відповідач є її двоюрідною сестрою, що на думку представника відповідача є основним мотивом –отримати весь будинок. Вказав, що спадкодавець не був у безпорадному стані, доказів тому позивач не надав. Позивач посилається на ч.5 ст.1224 ЦК України, але спадкодавець працювала з маленькими дітьми до шести років, а значить і фізично і психічно була здоровою людиною. Факт того, що вона працювала підтвердили і свідки позивача. Доказів хвороби і безпорадного стану спадкодавця позивачем не надано, позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 суду пояснили, що проживають неподалеку від будинку померлої і ОСОБА_2 ніколи у тітки не бачили, а ОСОБА_1 постійно допомагала померлій у всьому, а також підтвердили факт того, що померла практично до дня смерті працювала нічним сторожем у дитячому будинку «Ромашка».            

          Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом РАЦС Роздільнянського РУЮ Одеської області 08 жовтня 2009 року (а.с.6).

Померлій на праві власності належав житловий будинок з господарчими спорудами АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого 20.01.2007р. Виконкомом Роздільнянської міської ради (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, що знаходиться  в АДРЕСА_2 (а.с.40-56).

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.05.2010 року встановлено факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною племінницею ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.30).

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 17.05.2010 року встановлено факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною племінницею ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.60-61).

          Згідно ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

          Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні справи згідно з вимогами ст.214 ЦПК України повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування  спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально  самостійно забезпечити умови свого життя, у зв’язку із чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Так, позивачем не надано достатніх доказів та судом не встановлено ні факт перебування  спадкодавця ОСОБА_3  в безпорадному стані через похилий вік, ні тяжку хворобу або каліцтво, ні потребу спадкодавця в допомозі цієї особи, ні факт ухилення спадкоємця ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.1224 ч.5 ЦК України, суд –                                                          

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, - відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.06.2010р., у вигляді заборони нотаріусу вчиняти будь-які дії щодо оформлення та видачі спадкоємцям померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 свідоцтв про право на спадщину на майно, що залишилось після її смерті.         

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.      

          Суддя                                          Бобровська