Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа №  1-171/11

ПОСТАНОВА

24.03.2011

          24 березня 2011 року суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І.В., розглянувши скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України

ВСТАНОВИВ:

          15.03.2011 року у провадження судді Бобровської І.В. надійшла скарга ОСОБА_1 в порядку приватного обвинувачення, в якій він звинувачує ОСОБА_2 у заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. По суті заяви потерпілого було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 Посилаючись на дані обставини, просить залучити ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 125 ч.2 КК України.

          Вивчивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про необхідність залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам, встановленим для обвинувального висновку (ст.ст.223, 224 КПК України).

          Згідно ст.251 КПК України, яка передбачає особливості попереднього розгляду у справах, які порушуються за скаргою потерпілого, скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені для обвинувального висновку.
          Згідно ст.223 КПК України, обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи, і місце, час, спосіб, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, зібрані по справі, відомості про потерпілого; показання обвинуваченого; наявність обставин, які обтяжують або пом'якшують його покарання. У резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення із зазначенням статті (частини статті, пункт) кримінального закону, яка передбачає даний злочин. Ст.224 КПК передбачає, що до обвинувального висновку додається список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси і аркушів справи, де викладені їх показання, відомості про наявність чи відсутність речових доказів, і заявляється чи цивільний позов.

          У поданій до суду скарзі не вказано ким, коли і у зв'язку з чим винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, копія постанови в матеріалах справи відсутня.

          В описовій частині скарги звинувачення не сформульовано взагалі: не вказані місце (населений пункт, точна адреса), обставини вчинення злочину, мотиви скоєння злочину та його наслідки, показання обвинуваченого, наявність обставин, які обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, взагалі не зазначені докази, зібрані по справі.    

          У резолютивній частині скарги всупереч вимогам ст. 223 КПК України не наведено відомості про особу обвинуваченого, не вказана суть пред'явленого обвинувачення, а тільки прохання порушити кримінальну справу за ст.125 ч. 2 КК України.

          Заявник просить в якості свідків викликати і допитати всіх фігурантів даної справи, без конкретизації, без зазначення прізвищ та адрес цих осіб.

          Крім того, до скарги не додано будь-яких доказів, на підтвердження доводів заявника, що позбавляє можливості суд вручити скаргу з доданими документами обвинуваченому під розпис.

          На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що скарга приватного обвинувачення ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України не відповідає вимогам, пред'явленим до обвинувального висновку, і її слід залишити без розгляду та повернути потерпілому.

          Керуючись ст.ст.27, 251 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

          Скаргу ОСОБА_1 в порядку приватного обвинувачення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України залишити без розгляду та повернути потерпілому.

          Роз'яснити ОСОБА_1, що він, усунувши зазначені в постанові недоліки, має право звернутися до суду з повторною скаргою.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

Судья   І. В. Бобровська