25.06.2011

                                                                                        Справа №2- А-7311/11/2011

                                                                                         2011 рік

                                     П О С Т А Н О В А

                                ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

25 червня  2011 року                                                              м.Харків

                        Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова РУДНЄВА О.О. на підставі клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутність, діючи у порядку ч 3 ст.122 Кодексу Адміністративного Судочинства України у порядку письмового провадження, розглянула   в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова  про поновлення пропушенного строку для звернення з адміністративним позовом , визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду у м. Харкові з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м, Харкова про визнання бездіяльності відповідача незаконною, зобов'язання провести з 01.05.2010року по час постановлення рішення судом  перегляд призначень та нарахувань до виплат їй державної пенсії в мінімальному обсязі в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавче визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент сплати та стягнути заборгованість з виплати належних їй коштів, а також зобов»язати перерахувати пенсію з   належним чином та сплачувати в подальшому .

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом 2-ї групи. Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України 231-У від 05. 10.2006 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсія по інвалідності 2-ї групи не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком.

За цих підстав згідно ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вона має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 вказаного закону повинен бути не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж закону, повинен складати - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Призначає, нараховує та виплачує їй державну та додаткову пенсії відповідач у цій справі Управлінням Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.

В тім, у дійсності при призначенні та нарахуванні належних їй пенсійних виплат та при визначенні обсягу її прав на їх розмір всупереч п. І ч. 1 ст. 92 Конституції України відповідач керується не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому державна пенсія і додаткова пенсія призначається і нараховується їй відповідачем довгий час в набагато меншому розмірі, аніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що вона неодноразово звертала увагу відповідача в своїх зверненнях. Крім того у травні 2009 року вона звернулася з заявою до відповідача про призначення їй державної пенсії та додаткової пенсії згідно ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідно.

На вказане її звернення - до відповідача їй було відмовлено в належному призначенні державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених законом. Крім того, зазначила, що на теперішній час після прийнятих Конституційним Судом України рішень № б-рп/2007 від 9.07.2007р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008р. про визнання такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положень й законів України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки, якими припинялись або вносилися зміни у деякі статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказаний закон діє в редакції на кінець 2006 року. Крім того згідно постанови уряду № 654 віл 16.07.2008р. з 1.00.2008р. втрачає чинність, постанова Кабінету Міністрів України № І від 3.01.2002р., яка вводила розрахунковий розмір 19 гривень 91 копійку, як ніби то розмір соціального стандарту - мінімальної пенсії за віком, який згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»визначається виключне законами України. Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного  законом.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за її відсутність, підтримавши позовні вимоги.

              Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлені належним чином, надав до суду заперечення  в яких зазначив, що пенсія позивачу призначена згідно діючого законодавства. Виплачується своєчасно і в повному обсязі, просив в позові відмовити в задоволенні позову та справу розглядати за відсутністю представника відповідача .   

             Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

    Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, ознайомившись з волевиявленням відповідача, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.09.1998 року та є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії ХАР-05№ 002185 від 28.04.2010 року.                    .

У 11.11.2010 р. позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинського району міста Харкова з заявою про перерахунок розміру пенсії, згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в чому йому  було відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках. передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивне забруднених територій, умов проживання І трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 12 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-У! до статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесені зміни, згідно яких Особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. .

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для Інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до підпункту 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесені зміни, згідно яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 році: по II групі інвалідності -200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положеннями ст.. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»його віднесено до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

У відповідності з частиною першою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою про перерахування пенсії, пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до наведеної ст. 54 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, по III групі інвалідності — 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - і мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-ІУ —відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка теж є відсилочною нормою з посиланням на ст. ст. 28, 42. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років - страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячно, та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: -

інвалідам І групи —100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75

процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу —50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Тому, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому суд застосовує ст.. ст.. 50, 54 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України „Про Державний бюджет України»на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються міри інших видів соціальних виплат та допомоги. Так, Закон України „Про Державний бюджет України на 2007рік»встановлює у ст. 62, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(1058-15) з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на І відсоток.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є  відправною величиною від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також - суд враховує вимоги ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(якою доповнено Законом України від 05.10.2006 року № 231-У), про те, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст.  67 Закону України "Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Тому, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положень й законів України про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки, якими припинялися зміни у деякі статті Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі «Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 12, підпункту 15, пункту 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-УІ. Також встановлено, що це рішення мас преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

         За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача відповідають Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

            Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що підчас визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене суд вважає, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

 Згідно вимог  ст.99 КАС України, щодо пропуску позивачем строку позовної давності   , суд вважає ,що  позивач поважності причини пропуску строку позовної давності за період з 01.05.2010 року до 30.11.2010 року суду не довів, звернувся з  позовом  30.05.2011 року, про прийняття Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, бо Закон було надруковано в засобах масової інформації, про його прийняття громадяни України повідомлені  через телебачення та радіомовлення, а також Всеукраїнською Спілкою Чорнобильців .

Таким чином, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про поновлення пропущеного строку  та покладенню зобов»язань про нарахування та сплату пенсії за вищевказаний період за цей період відмовити, бо суд не вбачає поважних підстав пропущення строку позовної давності встановленого ст.99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за недоцільне поновити позивачу пропушений термін для звернення з 01.05.2010 року по 30.11.2010 року.  До цього висновку суд приходить на підставі того, що позивачем пояснено причину пропуску строку позовної давності ,як неодноразова зміна процесуального законодавства щодо розгляду спорів цієї категорії та наявність в нього надії про можливість розгляду справи у порядку цивільного судочинства.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому, суд вважає, що відмова Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова позивачу у перерахунку пенсій  за період з 30.11.2010 року по час звернення до суду з позовом (30.05.2011 року) у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є противоправною.

З урахуванням наведено, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов обґрунтований, доведений та такий, що підлягає задоволенню частково, а саме за період з 01.12.2010 року та в подальшому на час дії вимог ст..ст.49,50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 160-163 КАС України, ст..ст.49,50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст..19, 46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. ,-

СУД   ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до   Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова  про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

В поновленні пропущеного строку для звернення з адміністративним позовом  за період з 01.05.2010 року по 30..11.2010 року ОСОБА_1 - відмовити

Визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1     у перерахунку пенсії по інвалідності за період  з 01.12.2010 року по  30.05.2011 року , відповідно до ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

           Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова провести з 01.12.2010  року по час дії вимог ст..ст.49,50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"   перегляд призначень та нарахувань до виплат ОСОБА_1   державної пенсії в мінімальному обсязі у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавче визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

          Зобов'язати   Управління пенсійного фонду України в Дзержинському   нарахувати та виплатити заборгованість з виплати ОСОБА_1   належних державної пенсії в мінімальному обсязі у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавче визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати зв'язку з переглядом їх призначень та нарахувань до виплат, яка склалася з 01.12.2010 року  на час постановлення рішення судом .

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  –відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського Апеляційного Адміністративного Суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10-ти днів з дня проголошення, а особою, що не приймала участі в судовому засіданні в той же строк після отримання копії постанови.

Головуючий, суддя                                                   О.О.РУДНЄВА