ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року                                                                                Справа № 2—2047/11

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого  судді   - Терьохіна С.Є.,

при секретарі –Лапшинській Н.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по договору позики 117040 грн. (сто сімнадцять тисяч сорок гривень) –суму боргу; та  1 170,40 грн. (одна тисяча сто сімдесят гривень, 40 коп.) –державне мито;

- 30 грн. (тридцять гривень) –інформаційно-технічне забезпечення.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору позики суму боргу у розмірі 11 7040 грн. (сто сімнадцять тисяч сорок гривень)

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до Договору позики, укладеного між Відповідачем та ОСОБА_3 17 серпня 2005 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Відповідачу було надано позику - грошові кошти у розмірі 112110 грн. (сто дванадцять тисяч сто десять гривень). Відповідно до пункту 2 зазначеного Договору позики від 17.08.2005 року, Відповідач зобов’язався повернути надані йому кошти у повному обсязі в строк до 17 серпня 2008 року.

     23 червня 2006р. на підставі Договору відступлення права вимоги від 23.06.206р., посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 (Позивачу) право вимоги виконання зобов’язання від ОСОБА_2 (Відповідача) по Договору позики від 17.08.2005 року.

     Відповідач виконав зобов’язання частково –повернув Позивачу суму 35350 грн. (тридцять п’ять тисяч триста п’ятдесят гривень). Сума 76760 грн. (сімдесят шість тисяч шістдесят гривень) залишилась відповідачем не сплаченою до цього часу.    

02 лютого 2009р. на судовому засіданні при розгляду позову Представником Відповідача були надані Заперечення до Позову, у якому просить відмовити у позові повністю, посилаючись на те що, Відповідач не був повідомлений належним чином про здійснення переуступки права вимоги. З боку Позивача Суду було надані пояснення щодо Заперечень відповідача, які ґрунтуються на тому, що Відповідач не міг не знати про переуступку право вимоги, так як частка позики у сумі  35350 грн. (тридцять п’ять тисяч триста п’ятдесят гривень) була повернута Відповідачем та отримана саме Позивачем, після укладення Договору уступки права вимоги. Разом з тим, на судовому засіданні Позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з перерахуванням розміру своїх позивних вимог, оскільки грошове зобов’язання Відповідача по Договору позики від 17.08.2005р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (відповідачем),  було визначено відповідно ст.524 Цивільного кодексу України у гривні (112 110 грн.) та у грошовому еквіваленті в іноземній валюті (22 200 доларів США), та відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України, Відповідач повинен повернути суму позики у гривнях з врахуванням суми, зазначеною в еквіваленті іноземної валюті.

       03 лютого 2009р. Позивачем була подана відповідна Заява про збільшення Позовних вимог від 03.02.2009р., у якої зазначається, що сума боргу 76760 грн., яка враховувалося з врахуванням офіційного курсу НБУ 5,05 грн. до 1 долара США, і складає еквівалент у розмірі 15 200 доларів США, та підлягає перерахуванню при поверненні відповідно офіційному курсу НБУ, який діє на момент подання розгляду, та складає 7,70 грн. до 1 долара США. Таким чином, на підставі ст.5240, ст. 533  Цивільного кодексу України, відповідно до перерахування Позивача зазначеного у Заяви про змінення розміру позовних вимог від 02.02.2009р. сума боргу Відповідача перед Позивачем є еквівалентною 15 200 долам США, що складає 117040 грн. (сто сімнадцять тисяч сорок гривень).

         Проаналізувавши викладене, суд вважає, що, що Відповідачем було порушені умови пункту 2 Договору позики від 17.08.2005р., у якому зазначається що «Позичальник  зобов’язується  повернути  позичені  грошові кошти готівкою у розмірі, зазначеному у п.1. даного Договору, без нарахування відсотків до сімнадцятого серпня дві тисячі восьмого року.»

Разом з тим, Відповідач своїми діями порушив чинне законодавство, а саме:

ст. 1049 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що «Позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.»;

ст. 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.»

п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що «Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

         У зв'язку з викладеним, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 11 7040 грн. (сто сімнадцять тисяч сорок гривень).

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України             

ВИРІШИВ:

      Позов ОСОБА_1 про повернення грошових кошт по Договору позики -  задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 11 7040 грн. (сто сімнадцять тисяч сорок гривень).

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір: державне мито в розмірі 1 170,40 грн. (одна тисяча сто сімдесят гривень, 40 коп.) , та витрати на інформаційно-технічна забезпечення  в розмірі 30 грн. (тридцять гривень).

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

        Рішення може бут оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

         У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

        Суддя:                                                                                                            С.Є. Терьохін                                                                        

04.04.2011