Справа № 2-290-2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

Ім'ям              України

12 лютого 2008 року                                                                               м.Вінниця

Староміський райсуд м.Вінниці в складі:

            головуючого судді                                                                    Нечипорук Л.Ф.,

            при секретарі                                                                          Кобелєвій С.О.,

            з участю   позивача                                                               ОСОБА_1,

            захисника                                                                                 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним  договору дарування,-

в с т а н о в и в :

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, мотивуючи свої вимоги тим, що  з 11.09.99р. з відповідачкою перебуває в зареєстрованому шлюбі. Палко кохав та  поважав свою дружину і мріяв про народження дитини, особливо сина, однак тривалий час, близько трьох років,  в них не було дітей. Обоє вони проходили анонімне обстеження та лікування від безпліддя.  Весь період часу  з моменту, коли йому стало відомо про вагітність  дружини і до самого народження сина, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 був сам не свій,  а  тому народження сина  була сама велика радість  у його житті. За збігом обставин, позивачем від батька було отримано в дарунок  24.11.2003р. кв.АДРЕСА_1, в якій він з народження проживав з батьками, а після одруження - з дружиною. Одразу  після отримання в дарунок  від батька квартири, на прохання дружини, ним було подаровано їй 22.12.2003р. ½ частину   власної квартири. Укладаючи даний договір  він перебував в такому душевному стані, коли не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, причиною чого було нервове потрясіння та нервове збудження. На той час дитині було два місяці, а стосунки з дружиною - чудові. Однак  в березні 2007р. між ними стався  конфлікт, в ході якого йому стало відомо про зраду дружини, яка в ході суперечки  йому повідомила, що родила дитину  з метою заволодіти його житлом і наміру подальшого проживання з ним  у неї немає. Вважає, що діями відповідачки  його було ошукано, в зв»язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

            Просить суд визнати недійсним договір дарування, укладений між ним та  відповідачкою 22.12.2003р., скасувати реєстрацію в КБ «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації « даного договору та визнати за ними право власності на ½ частку кв.АДРЕСА_1.

          В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги  підтримав, за обставин, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити. Додатково зазначив, що з березня 2003р.  з дружиною не проживає. Дитина  проживає з ним та повністю знаходиться на його утриманні. Мати дитиною не цікавиться та не займається її вихованням.

            Відповідачка  ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась по невідомій суду причині, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином через засоби масової інформації.

            Суд вважає можливим, за згодою позивача, відповідно до вимог ст.224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

            Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до  задоволення.

            Даного висновку суд дійшов зі слідуючих підстав.

            Згідно довідки  відділу реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції  від 15.01.2008р. №125-67, 11.09.1999р.  ОСОБА_1 було укладено шлюб з ОСОБА_3 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_4), про що було зроблено даним відділом РАЦС актовий запис № 1860 ( а.с.5).       

            Від спільного проживання в шлюбі,  сторони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується  свідоцтвом про народження останнього ( а.с.6).

            Відповідно до договору дарування  від  24.11.2003р., посвідченого Другою  вінницькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 отримав  в дар від ОСОБА_6  кв. АДРЕСА_1 ( а.с. 7).

            Відповідно до договору дарування  від  22.12.2003р., посвідченого Другою  вінницькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 подарував ½ вказаної квартири ОСОБА_3 ( а.с. 8 ).

            Як вбачається з довідки КБ « Вінницьке обласне  об»єднане бюро технічної інвентаризації «, 21.04.2004р.  була проведена реєстрація ½  частки квартири « АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ( а.с.12).

            Свідок  ОСОБА_7 суду показав, що з 1998р. перебуває з позивачем в дружніх стосунках. Йому було відомо, що після одруження з  відповідачкою ОСОБА_3 в  1999 р., у них  тривалий час не було дітей. ОСОБА_1 дуже переймався цією проблемою, оскільки  бажав їх мати, особливо сина. Після народження останнього в  жовтні 2003р. позивач був в такому радісному та збудженому  стані, що в не повній мірі  міг давати оцінку своїм діям. Він  особисто відмовляв  позивача від поспішних дій щодо відчуження   в дар ½ належної йому на праві власності квартири дружині, однак останній від переповнення почуттів його не чув та намагався таким чином віддячити мати своєї новонародженої дитини. На даний час йому також відомо, що ОСОБА_1 з березня 2007р. не проживає з ОСОБА_3 Дитина проживає з батьком, який повністю займається його  доглядом та вихованням.

            Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок  ОСОБА_8.

            Таким чином, в судовому засіданні, аналізуючи зібрані по справі докази в їх совокупності та покази свідків, які узгоджуються з показами позивача, судом безспірно було встановлено наявність у  позивача в момент укладення  договору дарування  22.12.2003р. такого внутрішнього стану, викликаного  душевним хвилюванням та нервовим потрясінням, викликаним народженням  дитини,  що дає суду підстави прийти до висновку, що даний правочин позивачем було вчинено  у момент, коли він не усвідомлював  значення своїх дій та не міг керувати ними, а тому даний договір підлягає визнанню недійсним по суду відповідно до вимог ст. 225 ЦК України із застосуванням наслідків, передбачених ч.1 ст. 216 ЦК України.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 215, 216 ч.1, 225, 261 ч.1 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,213,214,215,224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

            Позов задовольнити.

            Визнати недійсним договір дарування, укладений  між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений  22.12.2003р. Другою державною  нотаріальною  конторою за реєстровим №2-3786.

            Скасувати реєстрацію в КП «Вінницьке  обласне бюро технічної інвентаризації « договору дарування, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений  22.12.2003р. Другою державною  нотаріальною конторою за реєстровим №2-3786.

            Визнати за ОСОБА_1  право власності на ½  частку квартири АДРЕСА_1.

             Рішення позивачем може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом  десяти днів з дня отримання його копії.

            Суддя: