Справа № 2-5360/10

                                                                 РІШЕННЯ

                                                         ІМ*ЯМ   УКРАЇНИ

                                                                 (заочне)

     26 березня 2010 року, Приморський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого –судді Терьохіна С.Є.,

при секретарі -          Лапшинської Н.Б.,

розглянувши  відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” (далі ВАТ „Ощадбанк”) в особі філії – Одеське міське відділення № 7860 ВАТ „Ощадбанк” до громадянина ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором кредитування,

ВСТАНОВИВ:

   Позивач ВАТ „Ощадбанк” в особі філії – Одеське міське відділення № 7860, звернулося до суду із позовом в якому просило стягнути на свою користь із відповідача - гром. ОСОБА_1 о. грошову суму заборгованості за кредитом в розмірі 29 405 грн. та 74 коп., прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 14 523 грн. 27 коп., заборгованість за пенею по кредиту в розмірі 12 711 грн. 76 коп., заборгованість за пенею по відсоткам в розмірі 4 663 грн. 63 коп.

   Також, позивач просив суд, внести зміни до кредитного договору № 305, від 28 квітня 2004 року, а саме: в п. 1.2. слова та цифри „на 60 (шістдесят) місяців” виключити, а терміном остаточного погашення кредиту встановити дату ухвалення судом рішення в цій справі; в п. 1.4. датою останнього платежу в рахунок погашення кредиту встановити дату ухвалення судом рішення в цій справі; в п. 1.6.1.2. слова „до моменту повного погашення Кредиту” замінити на слова „до моменту закінчення терміну, на який надано Кредит”.

   Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що між ВАТ „Ощадбанк” особі філії –Одеське міське відділення № 7860 та відповідачем ОСОБА_1 о. було укладено кредитний договір № 305, від 28 квітня 2004 року, згідно якого відповідачу була надана грошова сума в розмірі 67 000 грн. на споживчі цілі із терміном повернення –60 місяців.

   Разом із тим, вже протягом 2004 року, відповідач припинив здійснення виплат по кредитним зобов’язанням та на неодноразові претензії та нагадування банку, про необхідність проведення своєчасних розрахунків – не відреагував.

   Враховуючи наведені вище обставини, позивач на підставі норм ст. ст. 526, 546, 610, 611, 625, 651, 1048 та 1054 Цивільного кодексу (ЦК) України, просить суд задовольнити свої вимоги.

   В суді, представник позивача вимоги позову - підтримав в повному обсязі.

   Відповідач, що неодноразово викликався до суду, жодного разу в судові зсідання з розгляду даної справи –не з*явився, що дозволило суду у відповідності до ч.4, ст. 169, ст. 224 ЦПК України, розглянути дану справу в заочному порядку.

   Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи позивача наданими ним доказами, які містяться в справі, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову, виходячи із нижче наступних підстАв.

   Так, дійсно із матеріалів сорави вбачафться, що між ВАТ Ощадбанк” особі філії – Одеське міське відділення № 7860 та відповідачем ОСОБА_1 о. було укладено кредитний договір № 305, від 28 ввітня 2004 року, згідно якого відповідачу була надана грошова сума в розмірі 67 000 грн. на споживчі цілі із терміном повернення –60 місяців. Також, 28.04.2004 року, на забезпечення виконання відповідачем своїх кредитних зобов’язань між сторонами було укладено нотаріальний договір застави транспортного ЗаAобу.      

   ПротХ, відповідач починаючи із вересняронньому порядку, припинив проводати розрахунки по кредиту та відсотками за його користування.

   Відповідно до сB. 526 ЦК України –зобов’язаннЏ має виконуватись належним чинЮм відповідно до умов дОговорЃ та вимог цього Кодексу, інших актів циВільного закОнодавства, а за відсутносBі таких умов та 2имог –відповідно до зВичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно стаВляться.

   За статтею 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від зобов’язання.

   Частина 1, статті 527 ЦК України, встановлює, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняття виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не виливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

   На підставі наведених вище норм матеріального права, відповідач, відмовившись від повернення кредиту - не виконав загальні вимоги цивільних правовідносин та припустився до порушення зобов’язання, що тягне за собою наслідки, у відповідності до ч.1, ст. 610, п. п. 1) –3), ч.1, ст. 611 ЦК України.            

   За нормою ч.1, ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

   За вказаних вище обставин, позивач має право вимагати від відповідача, як повернення основної суми простроченого грошового зобов’язання так і виплати відповідної пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за його користування  відповідності до п. п. 4.1.та 4.1.1. кредитного договору № 305, від 28 квітня 2004 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

   Відносно обґрунтованості вимоги позивача, щодо змін до кредитного договору № 305, від 28 квітня 2004 року, то слід зазначити, що у відповідності до ч.2, ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін  у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

   Таким чином, суд вважає, що відмова відповідача від погашення кредиту, процентів за його користування майже відразу після отримання кредиту, що триває вже більш ніж шість років, дійсно може вважатися істотним порушенням вище зазначених договірних зобов’язань, що в свою чергу, дозволяє суду задовольнити і другу частину позовних вимог.

   Так, у відповідності до ч.2, ст. 651 ЦК України –договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

   За вказаних обставин істотного порушення відповідачем умов наведеного вище кредитного договору –позивач на думку суду має достатніх підстав вимагати внесення змін до п. 1.2., п. 1.4. та п. 1.6.1.2. кредитного договору № 305, від 28.04.2004 року, в частині термінів та умов погашення кредитних зобов’язань.   

   Керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 60, 169, 208-213 та 224 ЦПК України, ст. ст.  546, 610, 611, 625, 651, 1048 та 1054 ЦК України, суд –

РІШИВ:

   Позов акціонерного товариства „Державний Ощадний банк України” (далі ВАТ „ОщадБанк”) в особі філії –Одеське міське відділення № 7860 ВАТ „Ощадбанк” –задовольнити.

   Стягнути на користь ВАТ „Ощадбанк” в особі філії –Одеського міського відділення № 7860 із громадянина ОСОБА_1 грошову суму заборгованості за кредитом в розмірі 29 405 грн. та 74 коп., прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 14 523 грн. 27 коп., заборгованість за пенею по кредиту в розмірі 12 711 грн. 76 коп., заборгованість за пенею по відсоткам в розмірі 4 663 грн. 63 коп.

   Внести зміни до кредитного договору № 305, від 28 квітня 2004 року, а саме: в п. 1.2. слова та цифри „на 60 (шістдесят) місяців” виключити, а терміном остаточного погашення кредиту встановити дату ухвалення судом рішення в цій справі; в п. 1.4. датою останнього платежу в рахунок погашення кредиту встановити дату ухвалення судом рішення в цій справі; в п. 1.6.1.2. слова „до моменту повного погашення Кредиту” замінити на слова „до моменту закінчення терміну, на який надано Кредит”.

   Заява про апеляційне оскарження даного рішення та апеляційна скарга на нього, можуть бути подані сторонами до Апеляційного суду Одеської області у відповідності до ст. ст. 294-296 ЦПК України.

   Заява, про перегляд даного заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського райсуду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання ним копії рішення.

 Суддя                                                                                                         Терьохін С.Є.

26.03.2010