ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" вересня 2006 р.                                                           Справа № 12/382

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Зарудяної Л.О.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Воробйовій Т.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Скульський Г.П. - генеральний директор,

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 11.08.2006 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Обласного територіально-галузевого міжгосподарського кооперативно-державного проектно-промислового будівельного об'єднання по проектуванню, будівництву і ремонту шляхів, благоустрою територій "Житомирагрошляхбуд", м.Житомир   

на рішення господарського суду Житомирської області

від "28" березня 2006 р.   у справі № 12/382 ( суддя Сікорська Н.А. )

за  позовом Обласного територіально-галузевого міжгосподарського кооперативно-державного проектно-промислового будівельного об'єднання по проектуванню, будівництву і ремонту шляхів, благоустрою територій "Житомирагрошляхбуд", м.Житомир   

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ,                         АДРЕСА_1

про стягнення 22000,00 грн. 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.03.2006 р. у справі № 12/382 відмовлено у позові  Обласного територіально-галузевого міжгосподарського кооперативно-державного проектно-промислового будівельного об'єднання по проектуванню, будівництву і ремонту шляхів, благоустрою територій "Житомирагрошляхбуд", м.Житомир  до  Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про   стягнення 22000,00 грн.

Вважаючи, що при прийнятті  оскаржуваного  рішення  судом першої інстанції не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, Обласне територіально-галузеве  міжгосподарське кооперативно-державне проектно-промислове будівельне об'єднання по проектуванню, будівництву і ремонту шляхів, благоустрою територій "Житомирагрошляхбуд", м.Житомир  звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування.

Особа, що подала апеляційну скаргу, в обгрунтування своїх доводів зазначає:

- оскільки відповідачем у судовому засіданні  місцевого господарського суду     підтверджено факт володіння , користування  та розпорядження   дамбою і греблею,    такі дії СПД ОСОБА_1  свідчать про перехід  до нього права власності  на  зазначені об'єкти;

-  гарантійний лист Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 від 08.09.2005 р. є додатковою угодою до договору  оренди дамби і греблі від 18.08.2003 р.,  його  розцінено  судом першої інстанції  як доповнення до договору оренди  дамби та греблі  в частині предмету та строків проведення   розрахунків;

- невірним є висновок суду про те, що позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, безпідставно посилається на нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 12.09.2005 р. як на підставу виникнення в останнього як суб'єкта підприємницької діяльності   зобов'язання  щодо сплати боргу у сумі 22000,00 грн.

У судовому засіданні представник скаржника у повному обсязі підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати  рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2006 р.

Представник відповідача у судовому  засіданні заперечив проти доводів особи, що подала апеляційну скаргу, вважаючи їх необгрунтованими, просить залишити без змін оскаржуваний судовий акт місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу  Суб'єкт  підприємницької діяльності                 ОСОБА_1, зокрема, зазначив:

- укладений між сторонами договір оренди дамби і греблі   не надавав   права володіння, користування та розпорядження  зазаначеними об'єктами;

- позивачем суду першої інстанції не було надано жодних документів, які б засвідчували його право власності на відповідну гідроспоруду, тому , місцевий господарський   суд дійшов вірного висновку, що  відповідач не мав права  на відчуження  дамби та греблі;

- невірним є посилання позивача на договір оренди, оскільки  термін його дії закінчився 18.08.2004 р. ;

- необгрунтованим є  посилання позивача на договір оренди дамби та греблі від 18.08.2003 р., оскільки предметом зазначеної угоди  є зобов'язання позивача    передати  майно  у користування, а не   у власність, а також не передбачено строків проведення розрахунків  щодо зобов'язання по передачі майна у власність відповідача;

- сторонами не було укладено додаткової угоди до договору та угоди про  внесення змін до нього;

- гарантійний лист  від 08.09.2005 р. не є  доказом  виникнення у відповідача зобов'язань щодо сплати на користь  позивача 22000,00 грн. за дамбу та греблю;

-  приватним  нотаріусом при засвідченні справжності підпису ОСОБА_1  у заяві від 12.09.2005 р. встановлено особу останнього за паспортом громадянина України, що свідчить про її підписання ОСОБА_1 як фізичною особою, а не як суб'єктом  підприємницької діяльності.

Заслухавши у судовому засіданні  представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість прийнятого рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.08.2003 р. між Обласним територіально-галузевим  міжгосподарським кооперативно-державним проектно-промисловим будівельним об'єднанням по проектуванню, будівництву і ремонту шляхів, благоустрою територій "Житомирагрошляхбуд" - Орендодавець та  Суб'єктом  підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір оренди дамби і греблі в с. Глибочок Житомирського району ( а.с. 8,9 ), предметом якого  ( п. 1.1 ) є передача Орендодавцем  та прийняття в оренду Орендарем  дамби і греблі  вартістю 18000,00 грн.   з наступним викупом.

За умовами п. 2.1. угоди вступ Орендаря у користування дамбою та греблею наступає одночасно з підписанням сторонами зазначеного договору та акту прийому - передачі споруди.

Термін оренди  становить  один рік  з моменту прийняття споруд  згідно акту приймання та може продовжуватись  за згодою  сторін ( п. 4.1. договору ).

У розділі 7 угоди сторони передбачили  порядок викупу споруд, зокрема, у п. 7.1 зазначили, що споруди, що орендуються, переходять у власність Орендаря, якщо останній повністю внесе  Орендодавцю всю належну йому орендну плату та сплатить вартість майна, зазначену у п. 1.2 договору.

Як свідчать матеріали справи ( а.с 11 ) , Суб'єкт   підприємницької діяльності ОСОБА_1  08.09.2005 р. позивачеві надав гарантійний лист, яким зобов'язався до 10.12.2005 р. провести розрахунки в сумі 22000,00 грн. за дамбу і споруди на протиерізаційному ставку  шляхом сплати у вересні місяці 2005 р. - 8000,00 грн., у жовтні місяці 2005 р. - 7000,00 грн., у листопаді   місяці 2005 р. - 7000,00 грн.

Крім того, 12.09.2005 р. відповідач нотаріально завірив заяву,   зміст  якої свідчить про те, що останній зобов'язався до  10.12.2005 р.  з позивачем провести  розрахунки у сумі 22000,00 грн. за дамбу і споруди на протиерізаційному ставку.

Однак, як стверджується  матеріалами справи, позивач  при зверненні до суду першої інстанції, обгрунтовував  свої позовні вимоги  з  посиланням  на  угоду оренди дамби та греблі від 18.08.2003 р.

Пославшись на договір оренди від 18.08.2003 р., позивач, однак заявив вимогу не про стягнення орендної плати згідно договору, а про вартість орендованого майна, визначену у гарантійному листі та заяві ОСОБА_1, вважаючи, що майно: греблю і дамбу передано останньому у власність.

Слід зазначити, що акт прийому - передачі протиерозійного ставка, дамби і греблі в с. Глибочок ( а.с. 22 ), який не містить дати його підписання, не може  розцінюватись судом як належний доказ передачі певного майна у власність чи користування.

Зі змісту акту вбачається, що він є актом обстеження технічного стану об'єктів та їх переліку.

Розрахунок позивача на а.с. 20 на суму 22301,00 грн. не розцінюється  судом як належний доказ позовних вимог, наданий в іншій сумі, ніж заявлено у позовній заяві, оскільки заява про збільшення  позовних вимог або про зміну підстав позову позивачем до суду першої інстанції не надавалась, а обгрунтування позовних вимог ( а.с. 18,19 ) не свідчить про збільшення позовних вимог або про зміну підстав позову.

Оскільки укладений між сторонами  зазначений договір оренди   не має предмету договору купівлі продажу у розумінні ст. 655 ЦК України,  а лише зобов'язання сторін щодо передачі майна у тимчасове платне користування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що  необгрунтованими є  посилання позивача на зазначену цивільно - правову  угоду, оскільки  її предметом були  зобов'язання сторін щодо передачі майна у користування, а не передачі його у власність.

Крім того, окремі положення договору свідчать про наміри сторін передати у власність відповідача дамбу та греблі за певних умов, які не наступили.

Також невірним є твердження скаржника про те, що гарантійний лист  Суб'єкта  підприємницької діяльності ОСОБА_1  від 08.09.2005 р.  є доповненням до договору  від 18.08.2003 р.  в  частині  його предмету та строків  проведення розрахунків, оскільки зазначений документ не можна вважати таким з урахуванням приписів ст.ст. 651, 654 ЦК України.

Одночасно слід зазначити, що місцевий господарський суд правомірно відхилив як доказ  нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_1,  у якій  останній  взяв на себе зобов'язння до 10.12.2005 р. повністю провести  розрахунки  перед Обласним територіально-галузевим  міжгосподарським кооперативно-державним проектно-промисловим будівельним об'єднанням по проектуванню, будівництву і ремонту шляхів, благоустрою територій "Житомирагрошляхбуд" у сумі 22000,00 грн., враховувуючи те, що відповідно до ст. 43 Закону України " Про  нотаріат " при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють  особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи. організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь - які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся  за вчиненням нотаріальної дії.

Згідно ч. 3 ст. 78 Закону України " про нотаріат " нотаріус, засвідчучи справжність підпису. не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.

Оскільки у зазначеній заяві відсутнє  посилання на свідоцтво про державну реєстрацію Суб'єкта  підприємницької діяльності ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що приватний нотаріус при засвідченні справжності підпису у заяві ОСОБА_1  від 12.09.2005 р., встановив  особу останнього за паспортом  громадянина України, що свідчить про написання такого документа  саме  фізичною особою, громадянином  України  ОСОБА_1, а не  суб'єктом  підприємницької діяльності ОСОБА_1та вчинення   одностороннього правочину щодо сплати 22000,00 грн. як підстава виникнення  зобов'язання саме  для громадянина ОСОБА_1

Згідно приписів п.3 ч. 2 ст. 202 ЦК України односторонній правочин може створювати обов'язки лише  для  особи, яка його вчинила.

Відповідно до глави 4 та 5  підрозділу 1 розділу II ЦК України  правовий статус фізичної особи та фізичної особи - підприємця є різним.

Сторонами  у судовому процесі  - позивачами і відповідачами ,  згідно вимог                        ст. 21 ГПК України можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу, зокрема, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність  без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Отже, у  зв'язку з тим, що доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на чинному законодавстві України та спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем не   доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень по справі, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Обласного територіально-галузевого  міжгосподарського кооперативно-державного проектно-промислового будівельного об'єднання  по проектуванню, будівництву і ремонту шляхів, благоустрою територій "Житомирагрошляхбуд" та скасування рішення  господарського суду Житомирської області від 28.03.2006 р. у справі № 12/382.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2006 р. у справі №12/382  залишити без змін, а апеляційну скаргу Обласного територіально-галузевого міжгосподарського кооперативно-державного проектно-промислового будівельного об'єднання по проектуванню, будівництву і ремонту шляхів, благоустрою територій "Житомирагрошляхбуд", м. Житомир - без задоволення. 

2. Справу №12/382 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Ляхевич А.А.

судді:

                                                                                           Зарудяна Л.О. 

                                                                                           Щепанська Г.А.