Справа № 2-177/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05.07.2011

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області, в складі:

головуючого   судді - Демиденка І.О.,

при секретарі -  Вайвалі Л.В.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1 –ОСОБА_2,

за участю представника відповідача –ОСОБА_3 –ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного сумісного майна подружжя та визнання  права власності на Ѕ частину житлового будинку ,суд –

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд винести рішення, яким розділити спільне сумісне майно подружжя шляхом визнання за нею права власності на Ѕ частку від 11/25 частин житлового будинку № 29 з господарськими будівлями по вул. Попова у м. Кременчуці та визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частку від 11/25 частин житлового будинку № 29 з господарськими будівлями по вул. Попова у м. Кременчуці.

          Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.12.2009 року, шлюб зареєстрований 24.06.1995 року між нею та ОСОБА_3 було розірвано. За час шлюбу ними як подружжям було набуте майно, а саме - квартира АДРЕСА_1. Зазначену квартиру вони придбали у 1999 році, згідно договору купівлі –продажу. При цьому покупцем у договорі значиться її чоловік –ОСОБА_3. Оскільки квартира придбана під час шлюбу вона є спільною сумісною власністю і подружжя має право на її поділ. При цьому частки кожного з них у праві спільної сумісної власності є рівними. Виходячи з викладеного, просить розділити спільне майно подружжя, шляхом визнання за нею та ОСОБА_3 права власності на Ѕ часку від 11/25 частин кожному житлового будинку № 29 з господарськими будівлями по вул. Попова у м. Кременчуці.

          Представник позивача позов підтримав та просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач –ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Згідно письмових заперечень позов не визнав та пояснив, що належна йому 11/25 частина житлового будинку № 29 з господарськими будівлями по вул. Попова у м. Кременчуці була придбана за рахунок коштів його матері. Виходячи з викладеного, в задоволенні позову просить відмовити.

          Представник відповідача  проти задоволення позову заперечила та пояснила, що відповідачу на праві власності належить 11/25 частин житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Попова,29 в м. Кременчуці, а тому вимоги по визнанню за позивачкою Ѕ частини житлового будинку та за відповідачем Ѕ частини житлового будинку, що в сумі становить цілу частину є технічно неправильними. Виходячи з викладеного в задоволенні позову просить відмовити.

          Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

          Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 24 червня 1995 року по 17 грудня 2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі. 17 грудня 2009 року шлюб було розірвано, що підтверджується копією рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2009 року.

          09.08.1999 року ОСОБА_3, придбав у ОСОБА_5 11/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться по вул. Попова, 29 в м. Кременчуці, що підтверджується копією договору серії АВВ № 808719 від 09.08.1999 року.

          Відповідно до ст.60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

          Виходячи з викладеного та враховуючи те, що ОСОБА_3 придбав 11/25 частин житлового будинку, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1,суд приходить до висновку, що 11/25 частин житлового будинку по вул. Попова,29 в м. Кременчуці є спільною сумісною власністю подружжя. Твердження відповідача про те, що частину спірного будинку було придбано за кошти  його матері, суд до уваги не бере оскільки воно доказами не підтверджено.

          Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя.

          Згідно ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

          За правилами ст.ст.69,70 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

          Шлюбний договір та домовленість про визначення розміру часток між сторонами відсутні.

          Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, розділити спільне сумісне майно подружжя визнавши за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку від 11/25, що становить 11/50 частин житлового будинку № 29 з господарськими будівлями по вул. Попова у м. Кременчуці, та за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку від 11/25, що становить 11/50 частин житлового будинку № 29 з господарськими будівлями по вул. Попова у м. Кременчуці.

Керуючись ст.ст. 10,60,79,88,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 60,61,63,68,69,70,71 СК України ст.ст. 71,72 ЖК України суд, -

Р І Ш И В:

           Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розділити спільне сумісне майно подружжя наступним чином:

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку від 11/25, що становить 11/50 частин житлового будинку № 29 з господарськими будівлями по вул. Попова у м. Кременчуці.

          Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку від 11/25, що становить 11/50 частин житлового будинку № 29 з господарськими будівлями по вул. Попова у м. Кременчуці.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                                                                                  І.О. Демиденко