2-а-2649/11

                                                                                         П О С Т А Н О В А

         І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 22 червня 2011 року                                                                                                                      місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Шиян В.В.,  

при секретарі –Кульбачній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя  про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії  в разі  втрати годувальника, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя (надалі за текстом –УПФУ) про та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії  в разі  втрати годувальника.

В обґрунтування позову позивачка зазначала, що вона є вдовою інваліда 1 групи в наслідок захворювань пов’язаних з роботами по ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС,  1 категорії.  С 31 січня 2011 року вона стоїть на обліку  в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, як особа яка отримує  пенсію у зв’язку з втратою годувальника  згідно ст.. 37 ЗУ «Про обов’язкове  державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року за № 1058-VІ, ст.. 52 ЗУ «Про статус та соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року в розмірі 50% пенсії померлого годувальника. З 31 січня 2011 року вона отримує пенсію по втраті годувальника, яка нижче розміру пенсії, передбаченого законодавством України.  У зв’язку з тим що право на отримання пенсії по втраті годувальника в неї виникло 31 січня 2011 року та її пенсія  повинна складати 50 % пенсії  по  інвалідності  призначеної згідно ст..ст. 49,ч.4 ст. 54, 67 ЗУ «Про статус  та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» то перерахунок  повинен бути  проведено з моменту її переходу з одного виду пенсії на інший. Враховуючи вище наведене, ОСОБА_1 просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, та зобов’язати нарахувати та виплатити Управління Пенсійного фонду  України Орджонікідзевському районі міста Маріуполя  Донецький області  провести їй перерахунок  та виплату пенсії у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50 % від 10 мінімальних пенсії за віком по 1 групі інвалідності з 31 січня 2011 року відповідно до ст..ст.ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст. 28  ЗУ «Про обов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

У судовому засіданні  позивачка підтримала свої вимоги, та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав  суду заяву с проханням розглядати справу  у його відсутність та  заперечення проти позову у яких вказує, що відповідно до ст.52 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796- Х11 (зі змінами та доповненнями) щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати компенсації згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими  актами. Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім’ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Члени сім’ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст.36 вищезазначеного Закону, непрацездатними членами сім’ї вважаються:

-          чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

ОСОБА_1 є  пенсіонеркою яка досягла пенсійного віку передбаченого Законом, та отримує пенсію на підставі ЗУ «Про загально обов’язкове пенсійне страхування». Враховуючи що Закони України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» мають рівну юридичну силу, то  відсутні підстави для застосування норм, зазначених в першому Законі ігноруючи норми іншого Закону.  

          Таким чином,  УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя вважає, що позивачка не має права на перерахунок пенсії у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50 %  від 10 мінімальних пенсій за віком по 1 групі інвалідності відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян постраждавши внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 4 серпня 1973 року, про що в Паласі одруження міста Маріуполя Донецької області 4 серпня 1973 року було зроблено актовий запис №2707.  

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що відділом РАЦС Орджонікідзевського  районного управління юстиції міста Маріуполя Донецької області вчинено актовий запис № 1479 від 20 жовтня 2010  року   та видано свідоцтво про смерть 1-НО № НОМЕР_1.

За експертним висновком захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 пов’язано з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Судом встановлено, що дружина померлого – ОСОБА_1  проживала разом з померлим  і є вдовою померлого ОСОБА_2  який отримував пенсію по інвалідності 1 групи за захворюванням, яке пов’язано із наслідками аварії на ЧАЕС, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК від 27 вересня 2010 року. Дані обставини не заперечуються відповідачем.

Більш того, на підставі п.1ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»позивачці ОСОБА_1  встановлений статус члена сім’ї, на якого розповсюджуються  пільги, передбачені ст..15 вищезазначеного закону, як вдові померлого інваліда війни (ЧАЕС), про що свідчить її посвідчення  № НОМЕР_2 С від 31 січня 2011 року.    

Згідно ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій у період, визначений у позовних вимогах.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров"я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно із частиною 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено: "Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із  заробітку за межами  зони  відчуження  провадяться на загальних підставах відповідно до Закону  України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності  -  10 мінімальних пенсій за віком.

Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).

Статтею 37 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім"ї - 50% пенсії за віком померлого годувальника.

          Позивачка є особою, яка не працює, тобто пенсія її померлого чоловіка була єдиним, постійним і основним джерелом засобів до існування.  

Отже, розмір пенсії ОСОБА_1, яка в сенсі ст. 36 ч. 3 п. 2 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" відноситься до членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, які одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування, за втратою годувальника ОСОБА_2 має визначатись із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, яку б міг отримувати годувальник при житті, розмір якої не міг бути нижчим ніж 10 мінімальних пенсій за віком.

Крім того, стаття 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає, що при нарахуванні розміру пенсії за основу береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14. Частиною 3 статті 4 даного Закону України (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 року, що діє з 31.03.2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлена щомісячна компенсація сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка визначається в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком,  право на отримання якої має позивачка.

При цьому статтею 53 Закону визначено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Статтею 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», який набув чинність 29.10.2006 року, передбачено, що у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом, збільшується розмір пенсії в установленому порядку.

Суд зазначає, що за нормами частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-XIV.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не приймає посилання відповідача на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058, а саме ч.2 п.1 ст.36, тому як відповідач, як підставу заперечень посилається на те, що позивачка не є інвалідом та не досягла пенсійного віку, передбаченого Закону, вона є непрацюючою але є працездатною. Натомість, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дружина померлого, яка находилася на його утриманні, також має право на пенсію, якщо послідуючому втратила джерело засобів до існування.

В зв’язку з тим, що право на отримання компенсації вразі втрати годувальника у позивачки виникло з 31 січня 2011 року і  її пенсія повинна складати 50% пенсії за віком, призначеної відповідно до ст.52 ч.3, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то відповідач повинен призначити і виплачувати пенсію саме із даної дати, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок. Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у  відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь  держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 50, 52, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.2-15, 17-18, 71, 86, 94, 159-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті щомісячної компенсації по втраті годувальника, виходячи із розміру 50%  від 10 мінімальних пенсій за віком по 1 групі інвалідності.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області призначити і здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної компенсації в разі втрати годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як вдові померлого годувальника –інваліда 1 групи по захворюванню, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст.52 ч.3, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-Х11 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 31 січня 2011  року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя ____________