Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/4103/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Григоровичу А.М..,
з участю
розглянувши в судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області 06 жовтня 2009 року
за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” -
в с т а н о в и л а :
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що він має статус громадянина, який постійно проживає на території зони радіоактивного забруднення та працює в РМ УМВС України в Житомирській області, а тому на підставі ст.ст. 37 і 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі –Закон України № 796-ХІІ) має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а також доплати до заробітної плати.
Посилаючись на те, що зазначені грошова допомога і доплата до заробітної плати виплачується у розмірі меншому, ніж встановлений Законом України № 796-ХІІ, позивач просив стягнути за період з 01.09.1996 року по 31.12.2008 року на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області 2522,80 грн. недоплаченої грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, та доплату до заробітної плати в сумі 74689,70 грн..
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області просить скасувати судове рішення з підстав порушення судом 1 інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проживає у с. Верпа Овруцького району Житомирської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення та працює в зоні обов’язкового відселення і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Відповідно до ст. 37 Закону України № 796-ХІІ, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов’язкового) відселення виплачується 3 мінімальні заробітні плати.
З матеріалів справи видно, що на виконання положень ст.ст. 37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем щомісяця виплачувалися позивачу передбачені ст.ст.37,39 Закону виплати в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи цей спір, суди першої інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме норми статей 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті грошової допомоги та доплати до заробітної плати в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати позивачу грошової допомоги та доплати до заробітної плати, суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою суду 1 інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.
Також судом не було приділено належної уваги питанню дотримання позивачем вимог статей 99, 100 КАС України, якими передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи видно, що позивач ставив питання про стягнення з відповідача недонарахованих виплат за період з 01.09.1996 року, хоча звернувся до суду за захистом порушеного права 30.03.2009 року.
Отже, позивачем не був пропущений встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до суду лише щодо вимог, які випливають з правовідносин, які тривали протягом року до дати звернення до суду, тобто з 30.03.2009 року. Що ж до правовідносин, які виникли до вказаного річного періоду, то позивач пропустив строк звернення до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області 06 жовтня 2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області в частині не нарахування ОСОБА_2 допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, призначеної відповідно до ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та доплати до заробітної плати, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та доплати до заробітної плати, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді: