донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.09.2006 р. справа №29/166
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Величко Н.Л. |
суддів | Агапова О.Л., Алєєвої І.В., |
при секретарі | Щетініної І.О. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Жерліцина О.М. – за дов. від 18.09.2006р., |
від відповідача1: від відповідача2: | Савкіна В.В. – за дов. № 2927/10-013 від 06.02.2006р., Платохіна В.В.– за дов. № 23316/П/10-013, Полішко О.С. –за дов. № 1 від 16.01.2006р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 21.08.2006 року |
по справі | №29/166 |
за позовом | Підприємство основане на власності громадянина Мозамбіка "Алсико Пал Отеро" м.Донецьк |
до | Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Донецьк |
про | про стягнення ПДВ |
В С Т А Н О В И В:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
09.06.2006року Підприємство, засноване на власності громадянина Мозамбіку, "Алсіко Пал Отеро" м. Донецьк звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька та Відділення Державного казначейства України в Ленінському районі м. Донецька про стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 153 630грн.
Справа порушена ухвалою суду від 09.06.2006р.
Ухвалою від 02.08.2006р. був продовжений строк вирішення спору на підставі ст.69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів.
Рішенням по справі № 29/166 від 21.08.2006р. господарський суд Донецької області (суддя Гаврищук Т.Г.) позов Підприємства, заснованого на власності громадянина Мозамбіку, "Алсіко Пал Отеро" м. Донецьк задовольнив.
Стягнув з Державного бюджету України на користь Підприємства, заснованого на власності громадянина Мозамбіку, "Алсіко Пал Отеро" м. Донецьк бюджетну заборгованість з податку на додану вартість сумі 153 630 грн.
Стягнув з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на користь Підприємства, заснованого на власності громадянина Мозамбіку, "Алсіко Пал Отеро" м. Донецьк судові витрати по сплаті держмита в сумі 1536 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Загальний строк розгляду справи склав 2 місяці 12 днів.
2.Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька не погодилась з прийнятим рішенням та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог Підприємства, заснованого на власності громадянина Мозамбіку, "Алсіко Пал Отеро" м. Донецьк.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, а саме п.1.8 ст.1 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість”, який визначає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Тому, на думку податкового органу, право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету від платника податку-продавця, а не з самого факту продажу товару та сплати покупцем податку в ціні товару. Тобто законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до Державного бюджету України.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що згідно п.1.8 ст.1 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування-сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Ця норма закону дає визначення поняття "бюджетне відшкодування", не встановлює порядку відшкодування ПДВ, та відсилає к іншим нормам закону.
Порядок отримання бюджетного відшкодування містяться у п.п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість”. А саме, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, (п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість”).
Згідно п.1.6. ст.1 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) або основних засобів з метою їх подальшого використання у операціях, що оподатковуються ПДВ у рамках господарської діяльності платнику податку.
У відповідності з п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Зазначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.(п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість”).
Згідно з п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Вважає, що встановлений Законом України “Про податок на додану вартість” порядок відшкодування ПДВ не містить вимог до позивача доводити сплату ПДВ до бюджету постачальниками. Такі вимоги податкового органу суперечать не тільки Закону України "Про податок на додану вартість", а й ст.19 Конституції України, згідно якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Просить залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач, Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Донецька, відзив на апеляційну скаргу не надав, однак його представник у судовому засіданні зазначив, що відповідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України та Державним казначейством України №200\86 від 21.05.01р., зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України від 08.06.01р. № 489/5680 відділення Державного казначейства здійснює відшкодування ПДВ тільки за висновком державної податкової інспекції або за рішенням суду.
4.Як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується сторонами по справі:
Згідно податкової декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2005р. (подана до податкового органу 18.10.2005 р.), у рядку 18.2 задекларована різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду –від'ємне значення в сумі 9877грн. У рядку 24 відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 59516 грн. та у рядку 25.1- сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 52548 грн. (л.с.15-16)
Разом з декларацією позивачем було подано до податкового органу розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005р. в сумі 52 548 грн. (л.с.18-19).
Позивачем 17.11.2005р. було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2005р., де у рядку 18.2 задекларована різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду –від'ємне значення в сумі 42729 грн. У рядку 24 відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 16845 грн. та у рядку 25.1 - сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 9076грн. (л.с.20-22). А також позивачем було подано до податкового органу розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005р. в сумі 9076 грн. (л.с.23-24)
Позивачем 16.12.2005р. було подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2005р., де у рядку 18.2 задекларована різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду –від'ємне значення в сумі 45218 грн. У рядку 24 відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 50498 грн. та у рядку 25.1 - сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 46788 грн. (л.с.25-27). А також був наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2005р. в сумі 46788 грн. (л.с.28-29).
11.01.2006р. позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005р., де у рядку 18.2 задекларована різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду –від'ємне значення в сумі 681 грн. У рядку 24 відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 48928 грн. та у рядку 25.1 - сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 45218 грн. (л.с.30-32)
Одночасно з декларацією позивачем було подано до відповідача 1 розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2005р. в сумі 45218 грн. (л.с.33-34).
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість , заявленого на розрахунковий рахунок за вересень, жовтень, листопад та грудень 2005р., при здійсненні яких порушень діючого законодавства не встановлено, що засвідчується довідками від 12.01.2006р. №1/23-113/25095361, від 30.01.2006р. №185/23/25095361, від 22.02.2006р. №458/23 (л.с.39-50).
Доказів, що свідчать про можливу несплату постачальниками позивача податку на додану вартість до державного бюджету, до матеріалів справи не долучено, належних доказів такої обставини податковим органом не представлено.
Позивачем надані платіжні документи, що підтверджують сплату податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг) у відповідних попередніх податкових періодах (л.с.51-97).
Податковим органом до матеріалів справи додана довідка №20398/10/19013 від 11.07.2006р. про розмір залишку невідшкодованих позивачу сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, згідно до якої залишок бюджетної заборгованості за вересень-грудень 2005 року становить 153 630 грн. основної заборгованості (л.с.113).
Податковий орган в установлений термін відповідний висновок до органу державного казначейства не надав, сума бюджетного відшкодування за вересень, жовтень, листопад та грудень 2005р. позивачу не перерахована.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом.
У апеляційній скарзі податковий орган посилається лише на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, а саме п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".
5. Доводи апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з ст.19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах та в межах повноважень та способів, які передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) на органи податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.
Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) встановлені функції державних податкових інспекцій у тому числі здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, є контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів.
Таким чином, органом державної виконавчої влади, який здійснює діяльність щодо контролю за додержанням податкового законодавства та інших питань пов’язаних з оподаткуванням є органи державної податкової служби.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
Згідно підпункту 7.7.1.,7.7.2 ст..7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 7.7.4. ст..7 закону передбачено що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Протягом 30 днів,(п.п7.7.5 закону) наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку ( п.п. 7.7.6 закону) відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Позивачем виконані всі вимоги ,що містяться у.п.7.7 ст.7 Закону України „ Про податок на додану вартість” разом з декларацією подані всі необхідні документи у тому числі заява про повернення суми бюджетного відшкодування, копії декларацій надані до Відділення державного казначейства, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька проведено виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування. Згідно довідок порушень податкового законодавства не встановлено.
Відповідач не виконав свій обов’язок щодо надання висновку органу Держказначейства для перерахування позивачу належної йому суми відшкодування, чим порушив його право на отримання відповідних коштів..
Доводи відповідача про невірне застосування судом п.1.8 ст.1 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” судовою колегією не приймаються з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування, п.1.8 ст.1 дає лише тлумачення терміну „ бюджетне відшкодування” і не визначає ні прав та обов’язків платників податку, ні порядку визначення суми бюджетного відшкодування ,ні порядку перерахування цієї суми.
Позовні вимоги позивача про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 року у сумі 153 630грн. підтверджені матеріалами справи і відповідають вимогам п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями), тому суд першої інстанції правомірно постановив рішення про їх стягнення.
Керуючись ст. 99,101,п.1 ст.103,105 ГПК України судова колегія,
П О С Т А Н О В И Л А :
Рішення господарського суду Донецької області по справі № 29/166 від 21.08.2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька без задоволення.
Головуючий Величко Н.Л.
Судді: Агапов О.Л.
Алєєва І.В.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС