Справа № 2-а-7123/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 30 червня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Гордійчука В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області (далі – Управління) про зобов’язання відповідача провести нарахування і виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії, відповідно до  ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

в с т а н о в и в :

          У поданій до суду через центр поштового зв’язку 03 березня 2011 року позовній заяві позивачка зазначає, що вона проживає в с. Видричі Камінь-Кашисрького району, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, є непрацюючим пенсіонером та потерпілою від Чорнобильської катастрофи третьої категорії.

          У зв’язку з цим, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.39, ч.2 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону №796-ХІІ), відповідачем їй повинні виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткова пенсія у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Останнім їй на порушення вимог зазначених статей Закону згадані доплати виплачуються не в повному розмірі.

          Просить суд постановити рішення, яким зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити їй підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 39, 51 Закону, в межах строку позовної давності та з урахуванням виплачених сум.

Відповідач, отримавши 17 червня 2011 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими матеріалами, у встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк, заперечення проти позову чи заяви про його визнання не подав.

          Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

          Судом установлено, що позивачка постійно проживає в с. Видричі Камені-Каширському Волинської області, є непрацюючою пенсіонеркою та потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи третьої категорії.

          Дані обставини стверджено паспортом, пенсійним посвідченням, посвідченням громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, листом та довідками Управління.

          Вказаний населений пункт, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

          Згідно ч.1 та ч.2 ст.39 Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення підвищуються у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а відповідно до його ст.51 особам, віднесеним до третьої категорії, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вказані розміри підвищення до пенсії та додаткової пенсії зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому вказані статті залишились чинними в первинній редакції.

Відповідач,  згідно його довідки та відмови, виплачував позивачці підвищення до пенсії та додаткову пенсію в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  що є значно меншими.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачці розмірів підвищення до пенсії застосуванню підлягають ст.ст.39, 51 Закону, а не згадані постанови, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок позивачці додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 51 Закону із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» та ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.21 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» і цей перерахунок має бути здійснений в межах передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду за період з 03 вересня 2010 року по 03 березня 2011 року з врахуванням виплачених сум.

          Що стосується перерахунку позивачці підвищення до пенсії, то цей перерахунок має бути здійснений також за період з 03 вересня 2010 року по 03 березня 2011 року відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.39 Закону в розмірі двох мінімальних заробітних плат із врахуванням ст.53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії та додаткової пенсій в таких розмірах є неправомірними.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме  на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачці саме УПФУ в Камінь-Каширському районі.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати відповідач звільнений на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року.

          Керуючись ст.ст. 11, 17, 21, 105, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у  Камінь-Каширському районі Волинської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, як особі, віднесеній до третьої категорії, непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст.ст. 39, 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 03 вересня 2010 року по 03 березня 2011 року.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з врахуванням ст.53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»і виплачених сум за період з 03 вересня 2010 року по 03 березня 2011 року, та як особі, яка віднесена до третьої категорії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком передбаченої ч.2 ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за вказаний період із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг, копії яких одночасно надсилаються особами, які їх подають, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий :                                                                             В.  М.  Гордійчук