20.06.2011

Справа № 2- а-9100-2011                                       ПОСТАНОВА

     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

20 червня 2011 року Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Руденко Л.М.,    розглянувши адміністративну справу у скороченому провадженні за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області про   стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -                           

                                                                       В С Т А Н О В И В:          

У Слов’янський міськрайонний  суд Донецької області звернувся ОСОБА_1 позовом до    Управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ,,Дітям війни”, обґрунтувавши  свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст. 1  Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01  січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії.

На підставі вимог статті 183-2 КАС України дана справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засіданні та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.   Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач не заперечує того факту, що ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Допомога дітям війни до пенсії це не є пенсія, тому на неї розповсюджуються вимоги статті Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії  на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

99 ч. 2 КАС України, а саме для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

19.05.2011 року ОСОБА_1 була отримана довідка, видана Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Слов’янську, відповідно до якої позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.    

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Суд не знайшов поважних причин для того, щоб поновити строк.       

Позовні вимоги про  нарахування  підвищення пенсії за 2010 р. року та за 2011 р. підлягають задоволенню, оскільки Законом України ,,Про державний бюджет України на 2010 рік” та Законом України ,,Про державний бюджет України на 2011 рік” дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не зупинено.

       Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Враховуючи наведене, слід зобов’язати УПФУ в  місті Слов’янську здійснити  нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України, ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з 19 листопада 2010 року по 31 березня 2011 року.                                                                

          Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, зазначаю, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень( відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

            На підставі вимог ст. 94 КАС України також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо повернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 2-15,104-107,158,159,160,161,163,183-1 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд , -    

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.           

             Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30  % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з 19 листопада 2010 року по 31 березня 2011 року.                                         

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

              Постанову звернути до негайного виконання.

          Апеляційна скарга  подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна  скарга  на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті  160 цього Кодексу, а також прийнятті постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова постановлена та підписана в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                                                    Л.М.Руденко