УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
22-ц-23330/11
Справа №22ц-23330/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 26 ( І ) суддя Свистунова О.В.
Суддя-доповідач Остапенко В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді: Остапенко В.О.
суддів: Зубакової В.П., Барильської А.П.
при секретарі: Бондаренко І.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, отриманим при виконанні трудових обов’язків.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Бершадська Людмила Станіславівна, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Відділення Фонду), просив суд стягнути з відповідача 173 000 грн. на відшкодування моральної шкоди спричиненою ушкодженням здоров'я, отриманим при виконанні трудових обов’язків.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 17 000 грн., в решті позову відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, судом необґрунтовано було відмовлено в задоволенні клопотань Відділення Фонду про витребування довідки про сукупний дохід позивача, витягу з його медичної карти та виписного епікризу, про призначення медико-соціальної експертизи для встановлення факту спричинення позивачу моральної шкоди. Крім того, довідка МСЕК про відсоток втрати працездатності є лише підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, а не підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Судом не враховано, що згідно «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995р. №212, саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди потерпілим на виробництві, однак позивач такого документу суду не надав, як не надав і доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди та саме у розмірі, який він визначив. Судом у рішенні не наведено ніяких мотивів, відповідно до яких він прийшов до висновку про відшкодування моральної шкоди саме у розмірі 17 000 грн.
Крім того, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватись судом адміністративної юрисдикції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час, в період з 1974 року по 1999 рік, працював на різних посадах ВАТ «Суха Балка» у шкідливих умовах праці, що стало причиною професійного захворювання.
Відповідно до висновку МСЕК від 10.11.2004 року йому було первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 20% сидеросилікозу та повторно 45% по радикулопатія та визнано інвалідом ІІІ групи у зв'язку із професійним захворюванням з 01 листопада 2004 року безстроково (а.с.11-12).
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в зв'язку з тим, що позивачу первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності з листопада 2004 р., згідно ж ст.ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду було покладено на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Доводи Відділення Фонду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог безпідставні, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача в листопада 2004 року, тобто до набрання чинності, як Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», так і Законами України «Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки», якими було зупинено дію чинності норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам, заподіяної внаслідок втрати профпрацездатності на 2006, 2007 роки, а на 2008 рік – дію цих норм припинено.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачці є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з листопада 2004 р. встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства суперечить положенням п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, оскільки даний спір виник з приводу відшкодування моральної шкоди, спричиненої при виконанні трудових обов`язків.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів і не згодою з їх оцінкою судом і не мають юридичного значення для вирішення справи.
Погоджується колегія суддів і з розміром моральної шкоди стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.О.Остапенко