донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
25.09.2006 р. справа №38/68
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Кондратьєвої С.І. |
при секретарі: | Старовойтової Г.Я. Абдулазізовій О.Д. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Комунальної медичної установи “Міська поліклініка №4” м. Краматорськ |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 26.06.2006 року |
у справі | 38/68 |
за позовом | Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області м. Донецьк |
до | Комунальної медичної установи “Міська поліклініка №4” м. Краматорськ |
про | Стягнення суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 37941,03 грн. |
За участю представників сторін: |
від позивача: | Панько С.А. –дов. від 18.09.06. |
від відповідача: | Новосьолов М.М. –головний лікар, Коломенська С.С. –дов. від 15.09.06. |
Постановою господарського суду Донецької області від 26.06.2006 року у справі №38/68 (суддя Радіонова О.О.) задоволено позов Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області м. Донецьк до Комунальної медичної установи “Міська поліклініка №4” м. Краматорськ про стягнення суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 37941,03 грн.
Стягнено з Комунальної медичної установи “Міська поліклініка №4” м. Краматорськ на користь Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області м. Донецьк суму застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 37941,03 грн.
Постанова господарського суду мотивована доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідач, Комунальна медична установа “Міська поліклініка №4” м. Краматорськ, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Також заявник вказує на те, що позивачем порушений строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає постанову такою, що прийнята у відповідності із нормами чинного законодавства, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування постанови.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 “Питання Державної інспекції з контролю за цінами” (далі Постанова №1819) та пункту 6 плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області (далі Держінспекція) у лютому 2005 року позивачем здійснена перевірка відповідача, внаслідок якої були встановлені порушення постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. № 1138 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002р. № 989, розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 25.09.1998р. № 590. За результатами перевірки складений акт №154 від 04.02.2005 року, який підписаний відповідачем із запереченнями.
Даний акт став підставою для прийняття Держінспекцією рішення №18 від 24.02.2005 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме:
1) застосування цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг, які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, а саме: стягнення з населення плати за види медичних послуг, які не передбачені затвердженим переліком платних послуг
2) включення в структуру регульованих цін (тарифів) витрат понад установлені розміри, а саме: завищення регульованих тарифів на професійний огляд за рахунок включення до них необґрунтованого розміру норми часу.
На підставі статті 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” за порушення державної дисципліни цін підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету відповідно до вимог розділу ІІ статті 2 пункту 16 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” безпідставно отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 12647,01 грн., а також штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 25294,02 грн., на загальну суму 37941,03 грн.
Дане рішення було направлено для виконання відповідачу шляхом самостійного перерахування сум економічних санкцій в 10-денний термін. Разом з рішенням відповідачу була направлена претензія від 24.02.2005 року №1-16/18-18.
Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Там же передбачено, що охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчих програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року №955 затверджена Програма надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги (далі–Програма), яка розроблена відповідно до статті 7 Основ законодавства України про охорону здоров’я.
Медична допомога –це вид діяльності, який включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю,здоров’ю і працездатності та здійснюється професійно підготовленими працівниками, які мають на це право відповідно до законодавства (“Загальна частина” Постанови). Розділом 3 цієї Постанови передбачений обсяг медичної допомоги, що подається населенню безоплатно та розраховується на підставі нормативів амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної і швидкої медичної допомоги, з розрахунку на 1 тис. чоловік, протягом року одним закладом охорони здоров’я.
У рішенні Конституційного Суду від 29.05.2002 року №10-рп встановлено, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, тобто у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги. Там же передбачено, що дія положення “у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно” поширюється на всі такі заклади, які перебувають у державній (незалежно від відомчого підпорядкування) або комунальній власності і фінансуються з бюджетів будь-якого рівня.
Програмою надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги передбачений перелік видів безоплатної медичної допомоги ( розділ 2), а саме: швидка та невідкладна, амбулаторно-поліклінічна, стаціонарна, невідкладна стоматологічна, долікарська медична допомога сільським жителям; санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим; утримання дітей у будинках дитини; медико-соціальна експертиза втрати працездатності.
Кабінет Міністрів України 17.09.1996 року Постановою №1138 затвердив Перелік платних послуг, які можуть надаватися в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.11.1998 року № 15-рп/98 у справі №1-29/98 визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення постанови Кабінету Міністрів України №1138, а саме положення абзацу першого пункту 1 в частині затвердження Переліку платних послуг, передбачених розділом 1 та розділом ІІ зазначеного Переліку; положення абзацу другого пункту 1 щодо дозволу лікувально та санітарно-профілактичним закладам приймати плату від хворих за надані їм інші медичні послуги як внесення добровільної компенсації та положення п. 2.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року №989 затверджено зміни до постанови КМУ від 17.09.1996р. № 1138, а саме затверджений Перелік платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах. Пункт 13 цього Переліку передбачає: лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікарів.
Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Комунальна медична установа “Міська поліклініка № 4” м. Краматорськ Донецької області –бюджетна установа заснована Краматорською міською радою на основі майна власності територіальної громади м. Краматорська, переданої на правах оперативного керування ( п.1.2 Статуту). Згідно розділу 2 Статуту установа надає медичну допомогу та здійснює профілактичні заходи серед населення згідно з розподілом території та суб’єктів господарювання, проведеним міським відділом охорони здоров’я.
Предметом діяльності установи є організація та здійснення за рахунок коштів бюджету видів та форм медичної допомоги, гарантованої державою ( п.3.1 Статуту).
Надання платної медичної допомоги за послуги, що не є обов’язковими для Установи (викладені в п.2 Статуту) та платні послуги згідно діяльності, що не суперечить діючому законодавству, передбачено п.3.4 Статуту установи.
Як встановлено в ході судового слідства відповідачем населенню надавались медичні послуги у вигляді прийому лікарів, що підтверджується копіями фіскальних чеків та касовими звітами (а.с.14-15).
Таким чином, господарський суд правомірно вказав на безпідставність посилань відповідача на те, що громадянам надавалися консультативні послуги. Крім того, з представленого відповідачем наказу Міністерства охорони здоров’я України № 47 від 28.01.2004р. “Про затвердження облікової форми № 039/о “Відомість обліку відвідувань в поліклініці (амбулаторії), диспансері, консультації, вдома” вбачається, що консультація–за направленням лікуючого лікаря до лікарів різних спеціальностей з приводу уточнення діагнозу, обстеження, лікування (пам’ятка по заповненню Талона амбулаторного пацієнта”).
Отже, з огляду на приписи діючого законодавства надання безоплатної медичної допомоги стосується любого виду медичної допомоги незалежно від того, мешкає населення на території, яка закріплена за медичною установою чи ні.
Стосовно посилань заявника скарги на порушення позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до частин 1 та 2 даної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519 була затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (далі - Інструкція).
Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що пункт 3.6 цієї Інструкції де сказано, що у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до місцевого господарського суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення, є спеціальною нормою закону, яка визначає порядок звернення до суду саме органів державного контролю за цінами і підлягає застосуванню у даному спірному випадку.
Однак, судова колегія не може погодитись з таким твердженням відповідача, оскільки зазначена Інструкція не є Законом і тому не встановлює строку для звернення в суд, у порядку, передбаченому статтею 99 КАС України.
Разом з тим, як зазначалось вище, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів, у відповідності до пункту 3.5 Інструкції позивач 24.02.2005 року надіслав відповідачу Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №18 від 24.02.2005 року та Претензію №1-16/18-18 на суму 37941,03 грн. Відповідач вказані документи отримав 29.03.2005 року, про що свідчить його лист, отриманий позивачем 08.04.2005 року.
Таким чином, з моменту отримання вимоги повинен минути 10-денний строк, встановлений законодавством для самостійного перерахування відповідачем сум економічних санкцій і лише по закінченні такого строку право позивача може вважатись порушеним.
З огляду на зазначене, позов Держінспекцією подано до господарського суду в межах строку, встановленого статтею 99 КАС України.
Суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача суми застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 37 941,03 грн., оскільки вони є доведеними і обґрунтованими.
За результатами розгляду матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано виніс постанову, яка відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Комунальної медичної установи “Міська поліклініка №4” м. Краматорськ на постанову господарського суду Донецької області від 26.06.2006 року у справі №38/68 залишити без задоволення.
Постанову від 26.06.2006 року господарського суду Донецької області у справі №38/68 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Повний текст ухвали буде надіслано сторонам у справі в 5-ти денний строк з дня її прийняття.
Головуючий: М.В. Калантай
Судді: С.І. Кондратьєва
Г.Я. Старовойтова
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу, 2 –сторонам у справі;
1 –ГС Донецької області; 2 –ДАГС.