Справа №2а-39711/0407
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2011 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В:
15.04.2011р. до суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про зобов’язання вчинити певні дії, де просить:
- визнати дії відповідача при проведенні перерахунку її пенсії з 10.09.2005р. не по нормі ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії,що передує року звернення за перерахунком пенсії, а за 2007 рік - незаконними;
- зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 10.09.2005р. у відповідності до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати на одного працюючого в цілому по Україні за 2009 рік та сплачувати пенсію згідно проведеного перерахунку, а також зобов’язати виплатити різницю збитків між перерахованими та виплаченими сумами пенсії з 10.09.2005р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача, у зв’язку з чим отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням. Маючи 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії, 31.03.2011р. позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою щодо здійснення їй перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати та стажу роботи, надавши при цьому всі необхідні документи. Про порушення своїх прав позивач дізналась 25.03.2011р. і звернулась до відповідача із заявою з проханням здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік (1261,459грн.), але відповідач своїм листом від 31.03.2011р. відмовив їй в здійсненні такого перерахунку пенсії, пояснюючи, що перерахунок проведено у відповідності до п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фону України від 11.03.2009р. №20/0/18-09/039 та №4096/02-1 із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.). Позивач не погоджується з таким висновком і вважає, що відповідачем порушено її права та чинне законодавство, оскільки цими діями було обмежено її права на пенсійне забезпечення у повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.05.2011р. (ар.с.12) позивачу було поновлено пропущений з поважних причин строк звернення до суду з адміністративним позовом. Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
20.05.2011р. на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача (ар.с.14), де управління ПФУ просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, посилаючись на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039 та обґрунтовуючи свої заперечення наступним. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», врегулювавши порядок перерахунку пенсій, проте визнання Конституційним Судом України неконституційними, зокрема, цих норм, породжує неузгодженості щодо застосування окремих норм законів. Відсутність на сьогоднішній день усталеної практики застосування норм законодавчих актів, до яких вносились зміни або які визнавались такими, що втратили чинність, нормами, які згодом були визнані неконституційними, обумовлює необхідність їх законодавчого врегулювання Верховною Радою України. Після рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України №530, яка спрямована на недопущення зниження рівня соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема, у 2008 році для перерахунку пенсій використовувався показник середньої заробітної плати у розмірі 1197,91 грн. 17.05.2010р. позивач надала заяву про перерахунок пенсії та довідку про стаж роботи, згідно яких їй управлінням ПФУ було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні у розмірі 1197,91 грн. Розмір пенсії позивача станом на 31.03.2011р. складає 1054,11 грн. Відповідач вважає, що пенсія обчислена та виплачується згідно вимог чинного законодавства.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1, видане 21.10.2005р. довічно (ар.с.6), лист управління ПФУ в м.Вільногірську від 31.03.2011р. №1766/07-35 про розрахунок пенсії ОСОБА_1 (ар.с.7-8), суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З письмових матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком.
Згідно листа управління ПФУ в м.Вільногірську від 31.03.2011р. №1766/07-35 позивачу у відповідь на її письмове звернення було роз’яснено, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році проводилися відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009р. №20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. №4096/02-01 із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.). Враховуючи вищевикладене, на підставі наданої позивачем заяви від 18.10.2010 р. та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення про проведення перерахунку пенсії із більшого стажу, але без урахування заробітної плати отже, перерахунок пенсії позивача проведено із застосуванням зазначеного показника за 2007 рік. Станом на 31.03.2011р. розмір пенсії позивача складає 1054,11 грн. Крім того зазначено, що пенсія позивачу обчислена та виплачується згідно вимог чинного законодавства, тобто фактично відповідач відмовився здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Отже, при здійсненні вказаного перерахунку відповідач керувався ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно змісту якої передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу загалом в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, котрий визначався згідно ст.40 цього Закону, а також спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. №20/0/18-09/039 та №4096/02-1.
На думку суду з такими висновками відповідача погодитись не можна з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(в редакції на 01.01.2007р.) у разі, якщо застрахована особа, після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою, де враховується середня заробітна плата працівників зайнятих у галузі економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими застрахованій особі, яка продовжувала працювати після призначення пенсії, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсій незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітній плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначеного в ч.1 ст.40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до ст.ст.40,42 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі визнання положень актів такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фону України від 11.03.2009р. №20/0/18-09/039 та №4096/02-1 вказано, що до законодавчого врегулювання питання показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
Після прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення почали діяти положення ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідно до яких, при здійсненні перерахунку пенсії, застосовується показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Крім того, Закони України мають вищу юридичну силу порівняно з урядовими нормативними актами, тому судом не приймається до уваги спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням положень ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік, починаючи з 01травня 2010 р. по 08 липня 2011р., тобто по день розгляду справи
Заперечення відповідача проти позову суд вважає необґрунтованими, оскільки Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»однозначно передбачено застосування однієї і тієї ж формули для обчислення пенсії за віком та здійснення її перерахунку.
Підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання виплатити різницю збитків між перерахованими та виплаченими сумами пенсії з 10.09.2005р., суд не знаходить, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто у суду немає законних підстав встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та спосіб, у тому числі зобов’язувати суб’єкта владних повноважень до вчинення певних дій у майбутньому, адже спірні відносини ще не виникли.
На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок Державного бюджету України позивач не наполягала.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з урахуванням положень ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку та застосування показників середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, а саме –за 2009 рік, відповідно до ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 травня 2010р. по 08 липня 2011р., з урахуванням фактично отриманих нею сум пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА