Справа 2а- 153/2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2007 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.
при секретарі Новак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка адміністративну справу за позовом начальника відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Василівського РВ УМВС України в Запорізької області доОСОБА_1 про затримання і примусове видворення з України,
ВСТАНОВИВ:
Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (ВПРФО) Василівського РВУ МВС України в Запорізької області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що громадянин Грузії ОСОБА_1. прибув на Україну у приватних справах 08.09.2001 року по національному паспорту, виданому в Грузії та дійсному до 05.05.2005 року та в якому був проставлений датоштамп з правом перебування на території України до 08.12.2001 року. 10.01.2006 року був затриманий працівниками міліції в с.Мала Білозерна Василівського району Запорізької області за порушення правил перебування на території України. На підставі того, що громадянин Грузії ОСОБА_1. ухиляється від виїзду з України після прийняття рішення про його видворення, ніяких заходів щодо легалізації свого перебування на території України не приймає, позивач просить затримати та примусово видворити з України ОСОБА_1, заборонивши йому в'їзд на України терміном один рік.
В судовому засіданні представник відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
ОСОБА_1. позовні вимоги визнав повністю, проти їх задоволення не заперечує, суду пояснив, що самостійно виїхати до Грузії немає можливості за відсутністю коштів.
Вислухавши представника ВПРФО Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області, відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали адміністративної справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.09.2001 року при перетині державного кордону в пункті пропуску „Вовчанськ" в національному паспорті громадянина Грузії ОСОБА_1, відповідача у справі, був проставлений датоштамп з правом перебування на території України до 08.12.2001 року.
Після закінчення 90-денного терміну реєстрації громадянин Грузії ОСОБА_1. за межі України не виїхав, із заявою про продовження строку дії реєстрації до ОВС не звернувся, а тричі -
2002 року, 02.06.2002 року та 21.10.2002 року звертався до посадових осіб органів охорони державного кордону України за повторною реєстрацією. В національному паспорті була проставлена відмітка „виїзд-в'їзд", але будь-які відмітки про перетин інших держав відсутні.
2003 року ОСОБА_1 звернувся до ВПРФО Михайлівського РВ УМВС України в Запорізької області із заявою про продовження терміну дії реєстрації, про що в його паспортному документі було проставлено штамп реєстрації терміном до 22.04.2003 року за адресою: АДРЕСА_1. Після закінчення терміну реєстрації ОСОБА_1. за межі України не виїхав, а знову звернувся до посадових осіб органів охорони державного кордону стосовно поставлення відмітки „виїзд"-„в'їзд". 10.01.2006 року громадянин Грузії ОСОБА_1. був затриманий в с.Мала Білозерка Василівського району Запорізької області працівниками міліції за порушення правил перебування на території України. 19.01.2006 року УМВС України в Запорізькій області, згідно п. 1 ст. 32
2
Закону України „Про правовий статус" іноземців та осіб без громадянства" відносно громадянина Грузії ОСОБА_1. було прийнято рішення про видворення за межі України, зобов'язавши покинути ОСОБА_1. територію України до 19.02.2006 року та заборонено в'їзд на територію України строком на один рік. В національному паспорті ОСОБА_1. проставлені відповідні штампи. Іноземець зобов'язався покинути територію країни до 19.02.2006 року, про що був письмово повідомлений та про що свідчить його власноручний підпис, що відповідачем не оспорюється, але у встановлений строк територію України не покинув.
16.05.2007 року громадянин Грузії ОСОБА_1 був затриманий сумісно працівниками МВДАІ №5 та ВГІРФО під час проведення комплексного оперативно-профілактичного відпрацювання району за порушення правил перебування на території України.
Згідно вимог ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення. Орган внутрішніх справ може затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обгрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду. Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Враховуючи, що громадянин Грузії ОСОБА_1. ухиляється від виїзду з України після прийняття рішення про його видворення, ніяких заходів щодо легалізації свого перебування на території України за цей час не приймав. Приймаючої сторони в Україні немає, на території України близьких родичів - громадян України також немає. До районного центру зайнятості за одержанням ліцензії на працевлаштування не звертався, проживає за рахунок випадкових заробітків. Все це дає підстави вважати, що ОСОБА_1. і в подальшому буде ухилятися від виїзду з території України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 п. 12 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, ст.32 п. 1,5,6 Закону України „Про правовий статус іноземці та осіб без громадянства", суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов начальника відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Василівського РВ УМВС України в Запорізької області доОСОБА_1 про затримання та примусове видворення з України -задовольнити.
Затримати та примусово видворити за межі України громадянина ГрузіїОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Аллаверди, Вірменія.
Заборонити громадянину Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Аллаверди, Вірменія в'їзд на територію України строком на один рік.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дати її проголошення і подання після цього апеляційного скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з поданням її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.