УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
22-ц-23209/11
Справа № 22ц -23209/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 57 ( ІІ ) суддя Ткаченко С.В.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – судді: Зубакової В.П.
суддів: Савіної Г.О., Остапенко В.О.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 29 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярд", третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про встановлення фокту нещасного випадку, повязаного з виконанням трудових обовязків.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Бершадська Людмила Станіславівна,
представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_4, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання факту нещасного випадку, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, який стався 6 травня 2005 року з її померлим чоловіком ОСОБА_5, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярд» (далі ТОВ «Ярд») скласти акт форми Н-1., стягнення з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Відділення Фонду) одноразової допомоги в розмірі 87 000грн. та з ТОВ «Ярд» моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.
В подальшому, неодноразово уточнивши свої позовні вимоги, позивачка просила визнати факт нещасного випадку, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків ОСОБА_5, визнати незаконними і відмінити акти форми Н-5 та НВП від 08.08.2005 року, та зобов'язати відповідача ТОВ «Ярд» скласти акт форми Н-1.
Рішенням Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2008 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано факт нещасного випадку, який стався 06.05.2005 року з ОСОБА_5, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків; визнано незаконними та відмінено акти форми Н-5 та НВП від 08.08.2005 року; зобов'язано ТОВ «Ярд» скласти акт форми Н-1 відповідно до вимог роз'яснення по складанню акту форми Н-1.
Стягнуто з ТОВ «Ярд» на користь ОСОБА_2 судові витрати: державне мито у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн.
В апеляційній скарзі третя особа Відділення Фонду просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме, суд не застосував пункти 15, 17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі Порядок), якими передбачені випадки, коли смерть пов'язується з виробництвом. Пояснення кардіолога міської лікарні №9 ОСОБА_6, який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка, та які суд прийняв до уваги, є лише припущеннями, оскільки останній не був присутнім під час дорожньо-транспортної пригоди та смерті ОСОБА_5. Вважає, що ОСОБА_5 помер не від нещасного випадку, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, а від ішемічної хвороби серця, що підтверджується висновком судово-медичного дослідження трупа.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка просить: відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, як законне та обгрунтоване; постановити окремі ухвали у відношенні Управління охорони здоров`я міськвиконкому та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Заслухавши суддю-доповідача, представника тратьої особи, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_5 з 2004 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Ярд» (а.с. 13).
06.05.2005р. ОСОБА_5, перебуваючи у відрядженні під час виконання своїх трудових обов`язків, керуючи автомобілем «КаМаЗ-5320» д.н. НОМЕР_1, скоїв дорожньо-транспортну подію, після якої помер від ішемічної хвороби серця, що підтверджується висновком судово-медичного дослідження трупа (т.1 а.с. 68).
Відповідно до постанови держ.атоінспектора Комсомольського ОМ ХДВ УМВС України в Херсонській області від 28.07.2005 року відмовлено в порушенні кримінаної справи по факту ДТП за участю водія ОСОБА_5 та велосипедиста ОСОБА_7 за відсутності в їх діях складу злочину ( т.2 а.с. 46)
Згідно актів №1 форми НПВ та форми Н-5 від 08.08.2005р. нещасний випадок, який стався з ОСОБА_5, вважається не пов`язаним з виробництвом ( т.1 а.с. 7-10).
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання факту нещасного випадку, який стався 06.05.2005р. з ОСОБА_5, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обгрунтованими, відповідають встановленим обставинами справи та підтверджуються показаннями свідків.
Однак, з таким рішенням суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищяє права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_2 просила визнати факт нещасного випадку, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Однак, відповідно до ст. 256 ЦПК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
На підставі ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.
Згідно з п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. № 1112 (далі – Порядок), обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб, з`ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання акта розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадк. У судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця ( ч.2 п. 26 Порядку).
Отже, законом визначено порядок установлення факту нещасного випадку на виробництві.
У разі незгоди потерпілого із змістом акта про нещасний випадок питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, чиє рішення може бути оскаржене у судовому порядку ( ч.ч. 2,3 ст. 22 Закону України « Про охоронк праці», п.п. 37, 38 Порядку).
Таким чином, вимога про встановлення факту нещасного випадку на виробництві не підлягає розгляду в суді, а тому рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання факту нещасного випадку, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, необхідно скасувати та закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.
Визнаючи незаконними акти форми Н-5 та НВП від 08.08.2005 року та зобов`язуючи ТОВ «Ярд» скласти акт форми Н-1 відповідно до вимог роз'яснення по складанню акту форми Н-1, суд першої інстанції виходив з того, що нещасний випадок з чоловіком позивачки стався при виконанні ним трудових обов`язків, відтак, пов`язаний з виробництвом, а тому складені утвореною ТОВ «Ярд» комісією з розслідування цього нещасного випадку акти за формою Н-5 та НПВ є незаконними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на те, що суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 214 ЦПК України, визначився з характером спірних відносин й правовими нормами, які підлягають застосуванню до них, дійшовши обґрунтованого висновку про задоволення цих позовних вимог.
Так, відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» та п. 10 Порядку роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного вмпадку.
Згідно з п. 13 Пордку комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування нещасного випадку за відповідною формою.
Судом установлено, що на виконання зазначених вимог законодавства, 04.08.2005р. утвореною ТОВ «Ярд» комісією з розслідування нещасного випадку, який стався з чоловіком позивачки, складено акти за формою Н-5 (а.с. 9-11) та НПВ (а.с. 7-8).
Спір виник з приводу незгоди позивачки ОСОБА_2 із висновком зазначеної комісії про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_5, вважається не пов`язаним з виробництвом.
Пунктами 15,18 Порядку чітко визначено, які випадки раптового погіршення стану здоров`я визнаються та не визнаються пов`язаними з виробництвом.
В пункті 17 Порядку зазначено, що нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових обов`язків (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у пункті 18 цього Порядку), визнаються пов`язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я.
Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально – профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.
Судом першої інстанції, вищевикладене врахував та вірно встановив, що стан здоров`я потерпілого не дозволяв працювати водієм, а наказ директора ТОВ «Ярд» від 05.01.2205р. про не проходження окремими водіями передрейсового медичного огляду суперечить п. 1.4 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, який передбачає обов`язкове проходження передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв, а тому висновок комісії з розслідування нещасного випадку, про те, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, є передчасним та не відповідає вимогам Закону України «Про охорону праці» та Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та висновками суду, і не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Отже, вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 29 серпня 2008 року в частині визнання факту нещасного випадку, який стався 06.05.2005 року з ОСОБА_5, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків скасувати та закрити провадження в цій частині позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: