Справа № 2-о-188/11

  РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 червня 2011 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:                           

головуючого               -                       судді     Соколовського І.С.,

                     при секретарі              -                                     Аблякімовій В.Н.,

          за участі заявниці      -                                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Управління пенсійного фонду України в Білогірському районі Автономної Республіки Крим, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності їй атестату та трудової книжки. Свої вимоги мотивує тим, що 07.07.1975 року Міським професійно-технічним училищем №41 м. Бекабад Ташкентської області Узбецької РСР їй був виданий атестат НОМЕР_4, в якому вказано –«ОСОБА_1». 30.06.1977 року Узбецьким металургійним заводом імені В.І. Леніна була заповнена трудова книжка НОМЕР_3, в якій її прізвище зазначено «ОСОБА_1»та виправлене на –«ОСОБА_1», та є відмітка Відділу кадрів вказаного підприємства –«призвіще ОСОБА_4 на підставі паспорта НОМЕР_2», прізвище «ОСОБА_1»виправлено на –«ОСОБА_1»та є відмітка Відділу кадрів радгоспу «Новожиловський»Білогірського району Кримської області –«призвіще змінено ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_1». Зараз вона оформлює пенсію за інвалідністю в УПФУ в Білогірському районі, і те, що у її документах зазначене різні призвіща, ускладнює її оформлення.

У судовому засіданні заявниця на вимогах наполягала, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти вимог заявниці не заперечує.

        Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутністю заінтересованої особи, оскільки існуючих у справі матеріалів достатньо для з’ясування їх прав і взаємовідносин.         

         Заслухавши заявницю, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

       Згідно з п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

         Судом встановлено, що згідно копії паспорту громадянки України НОМЕР_5 (а.с.5)., копії довідки до акту огляду МСЕК серії НОМЕР_6 (а.с.14), повні дані заявниці – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

     Із матеріалів справи убачається, що атестат НОМЕР_4, виданий 07.07.1975 року Міським професійно-технічним училищем №43 м. Бекабад Ташкентської області Узбецької РСР (а.с.10), та трудова книжка НОМЕР_3, яка заповнена 30.06.1977 року Узбецьким металургійним заводом імені В.І. Леніна (а.с.11-12), належать саме заявниці, оскільки це підтверджується письмовими доказами по справі у їх сукупності.

        Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_7, дані заявниці вказані як «ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1»(а.с.7). Тобто дошлюбне прізвище заявниці було ОСОБА_2 і атестат відповідно було видано саме на її прізвище.

     З копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 НОМЕР_8, її батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.9) та в копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_9 від 14.03.1990 року дані заявниці вказані «ОСОБА_1»(а.с.13) і прізвище заявниці залишено ОСОБА_1.

      Як убачається з копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 05.05.1990 року, заявниці після шлюбу з ОСОБА_7 її призвіще було змінено з «ОСОБА_1»на «ОСОБА_1»(а.с.8). Оскільки заявниця змінювала своє прізвище, то ці факти відповідно були зміненні і в трудовій книжці з належними відмітками про це, тому у суду немає сумніву, що трудова книжка належить заявниці.     

      Також зі змісту трудової книжки НОМЕР_3 убачається, що заявниця в період з 01.09.1973 року по 06.07.1975 року навчалася у Бекабадському МПТУ №43, що співпадає з відомостями атестату НОМЕР_4, який виданий Міським професійно-технічним училищем №43 м. Бекабад Ташкентської області Узбецької РСР (а.с.11). Ім’я та по батькові заявниці вказані в атестаті НОМЕР_4 –«ОСОБА_1, співпадають з ім`ям та по батькові заявниці вказаними у трудовій книжці НОМЕР_3 (а.с.10,11-12). Також співпадає і прізвище заявниці –ОСОБА_1, яке зазначено і в атестаті, і в трудовій книжці.    

     Задоволення заяви має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки це дає їй право на оформлення пенсії за інвалідністю в УПФУ в Білогірському районі.

    Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

     На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.2 ст. 234, п. 6 ч.1 ст. 256, 259, ст.ст. 10, 11, 169, 212-215 ЦПК України, суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

заяву задовольнити.

Встановити, що трудова книжка серії НОМЕР_10, яка заповнена 30.06 1977 року Узбецьким металургійним заводом імені В.І. Леніна та атестат НОМЕР_4, який виданий Міським професійно-технічним училищем №43 м. Бекабад Ташкентської області Узбецької РСР, належать –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Головуючий: