ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.06.11 р.                                                                                 Справа № 13/29                               

   Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи      за позовною заявою Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Ясинуватської дистанції колії м.Ясинувата Донецької обл.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроінвестстрой” м.Донецьк

про стягнення штрафних санкцій у сумі 336грн.60коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –ОСОБА_1(за довіреністю № Н-01/1260 від 10.05.11р.) –головний бухгалтер

від Відповідача –ОСОБА_2 (за довіреністю № б/н від 20.09.10р.) –юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Донецька залізниця” в особі Ясинуватської дистанції колії м.Ясинувата Донецької обл. (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроінвестстрой” м.Донецьк (далі – відповідач) про стягнення штрафних санкцій у сумі 336грн.60коп.

Ухвалою від 29.04.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 17.05.2011р., сторони зобов’язано надати документи та вчинити певні дії.

 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № Д/ПЧ-2110252/НЮ від 11.03.2010р. щодо своєчасної та повної поставки товару, у зв’язку з чим виникли підстави для застосування заходів забезпечення виконання зобов’язання у вигляді штрафу в сумі 336грн.60коп.

На підтвердження вищевикладеного, позивачем надані засвідчені копії договору № Д/ПЧ-2110252/НЮ від 11.03.2010р., специфікації № 1 до договору, видаткової накладної № 35 від 30.03.2010р., рахунку № 39 від 30.03.2010р., виставлений відповідачем для оплати поставленого товару, акту звірки взаємних розрахунків за 2010р., претензії № 444 від 25.02.2011р. з доказами відправки відповідачу.

 01.06.2011р. позивач звернувся до суду з заявою про залишення позову без розгляду, мотивуючи заяву необхідністю доопрацювання позовної заяви, а також збору нових документів.

 Наданими через канцелярію суду 22.06.2011р. письмовими поясненнями відносно заявок на електродвигуни позивач зауважив, що між сторонами відбулася усна домовленість щодо постачання товару, в результаті чого був поставлений товар по 5 позиціям, погодженим сторонами в специфікації. Відносно 6 позиції – електродвигуна 4АМ 90А41 в кількості 2 штук поставки не було, однак як стверджує майстер з експлуатації та ремонту машин і механізмів поставка зазначених електродвигунів відбулася в квітні, але електродвигуни не відповідали специфікації до договору, тому були повернені відповідачу та повинні були змінені ним на такі, що відповідають специфікації.

 Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування свої позиції зазначив, що задля поставки решти товару - електродвигунів 4АМ 90А41 в кількості 2 штук позивач повинен був вчинити певні дії, а саме направити на адресу постачальника відповідну заявку відповідно до умов п. 4.1 договору. Оскільки жодних заявок на постачання  зазначеного товару протягом дії договору не надходило, то на думку відповідача позивач втратив інтерес до придбання цього товару,  отже неналежне виконання зобов’язання сталося з вини кредитора. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних.

Письмовими поясненнями № 22/06 від 22.06.2011р., наданими через канцелярію суду 22.06.2011р., відповідач зауважив, що поставку товару: електродвигунів 4Ам225М8 (2шт.), 4АМ200 Л6 30/1000 (1шт.), 4АМ 180 М4 30/1500 (1шт.), 4АМ200 М8 18,5/730 (1шт.), 4АМ180 М8 15/750 (3шт.) на загальну суму 96608грн.00коп. здійснив на підставі усних заявок, переданих позивачем в телефонному режимі. Стверджує, що протягом дії договору № Д/ПЧ-2110252/НЮ від 11.03.2010р. на адресу товариства не надходило ні заявок, ні будь – яких інших звернень ні в якій формі відносно поставки товару - електродвигунів 4АМ 90А41 в кількості 2 штук. Отже, відповідач вважає, що позивач не вчинив дії, відповідно умовам договору, до вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов’язку щодо поставки товару в узгоджені сторонами строки.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 17.05.2011р. представника відповідача, неповним виконанням вимог ухвали суду, суд неодноразово відкладав розгляд справи, востаннє на 24.06.2011р.

В судовому засідання 24.06.2011р.представники сторін підтримали позиції, викладені письмово, зауваживши про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору.

Суд відмовляє в задоволенні заяви № 1257 від 26.05.2011р. про залишення позову без розгляду, наданої позивачем через канцелярію суду 01.06.2011р., оскільки по – перше, нормами ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не передбачені викладені позивачем обставини – необхідність доопрацювання позовної заяви, збір нових документів у якості підстави залишення позову без розгляду, по – друге, наявних в матеріалах справи доказів цілком достатнього для прийняття рішення. Більш того на вчинення даної дії від імені ДП „Донецька залізниця” не уповноважені особи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за довіреностями, які підписали вищезазначену заяву.

 Суд вважає що наявних в справі матеріалів достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу  України, суд ВСТАНОВИВ:

Між покупцем (позивачем) та постачальником (відповідачем) був укладений договір № Д/ПЧ-2110252/НЮ від 11.03.2010р., відповідно до якого предметом договору є поставка постачальником покупцю електродвигунів в асортименті та кількості вказаній у специфікації № 1 (Додаток до договору), що є невід’ємною частиною чинного договору.

Відповідно п. 4.1 договору товар повинен бути поставлений постачальником протягом 15 календарних днів від дня надання заявки  покупцем.

Згідно п. 9.4 договору у разі не поставлення товару, передбачених договором, постачальник сплачує штраф у розмірі 15% від вартості недопоставленого товару.

Пунктом 14.1 договору сторони визначили, що термін дії договору – з моменту його підписання і до 31.12.2010р.

Позивачем до матеріалів справи надана засвідчена копія договору № Д/ПЧ-2110252/НЮ від 11.03.2010р., який скріплений підписами та печатками обох сторін.

Специфікацією № 1 до договору сторони конкретизували предмет договору, а саме визначили асортимент, кількість та ціну поставляємого товару, отже відповідач повинен поставити позивачу електродвигуни 4Ам225М8 (2шт.), 4АМ200 Л6 30/1000 (1шт.), 4АМ 180 М4 30/1500 (1шт.), 4АМ200 М8 18,5/730 (1шт.), 4АМ180 М8 15/750 (3шт.), 4АМ90А4 1,5/1500 (2шт). на загальну суму 988грн.52коп.

Крім того, сторони в специфікації зазначили, що товар повинен бути поставлений постачальником протягом 15 календарних днів від дня надання заявки покупцем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем за видатковою накладною № 35 від 30.03.2010р. був поставлений узгоджений сторонами в специфікації товар лише по 5 позиціям: електродвигуни 4Ам225М8 (2шт.), 4АМ200 Л6 30/1000 (1шт.), 4АМ 180 М4 30/1500 (1шт.), 4АМ200 М8 18,5/730 (1шт.), 4АМ180 М8 15/750 (3шт.), загальною вартістю 96608грн.00коп., всупереч умовам договору відповідач недопоставив електродвигун 4АМ90А4 1,5/1500 у кількості 2шт.

Позивач під час судових засідань та в наданих письмових поясненнях зауважував, що заявка на поставку всього асортименту товару, погодженого специфікацією № 1 до договору № Д/ПЧ-2110252/НЮ від 11.03.2010р., відбулася у телефонному режимі.

Претензією № 444 від 25.02.2011р. позивач просив відповідача сплатити штраф у розмірі 336грн.00коп., нарахований на підставі п.п. 9.4 п. 9 у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по поставці товару.

Однак, позивач посилається на те, що станом на теперішній час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання за договором, решта товару не поставлена, сума штрафу в розмірі 336грн.00коп. не погашена.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (своєчасно не поставив електродвигун 4АМ90А4 1,5/1500 в кількості 2 штук), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача  такими, що не підлягають  задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви сутність даного спору полягає у стягненні з відповідача суми штрафу в розмірі 336грн.00коп., нарахованого у зв’язку з неналежним виконанням умов договору № Д/ПЧ-2110252/НЮ від 11.03.2010р.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

   Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору, у відповідача виник обов’язок передати товар, а у позивача -  прийняти та оплатити товаро

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 4.1 договору встановили, що товар повинен бути поставлений постачальником протягом 15 календарних днів від дня надання заявки покупцем.

Зазначена умова поставки обумовлена сторонами і в специфікації № 1 до договору, яка є невід’ємною частиною останнього.

У специфікації сторонами обумовлене найменування поставляемого товару у вигляді електродвигунів по шести кодам/обліковим номерам, в тому числі зазначений електродвигун 4АМ90А4 1,5/1500 в кількості 2 штук. Однак специфікаціями визначаються тільки загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, проте сам строк виконання зобов’язання щодо поставки прямо встановлений сторонами як умовами п. 4.1 договору, так і умовами специфікації.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд ухвалою зобов’язував позивача надати суду докази надання заявок щодо поставки електродвигуна 4АМ90А4 1,5/1500 в кількості 2 штук, однак в матеріалах справи відсутні відповідні докази. Будь-які інші документи, які доводили б здійснення дій щодо надання заявки на спірний товар відповідно до договору № Д/ПЧ-2110252/НЮ від 11.03.2010р. в матеріалах справи відсутні.

Письмові пояснення позивача про те, що між сторонами відбулася усна домовленість відносно поставки електродвигуна 4АМ90А4 1,5/1500 в кількості 2 штук суд не приймає до уваги як належний доказ, тому як інша сторона заперечує з цього приводу.

Слід зазначити, позивач за видатковою накладною № 35 від 30.03.2010р. отримав товар не в повному асортименті як обумовлено специфікацією без всяких зауважень та застережень.

З огляду на вищенаведене, позивачем не доведений факт прострочення продавцем передачі спірного товару.

У зв’язку з відсутністю з боку відповідача порушення зобов’язання по поставці товару, відсутні і підстави застосування заходів відповідальності за неналежне виконання зобов’язання у вигляді стягнення штрафних санкцій у розмірі 336грн.60коп.

З огляду на встановлене, суд не вбачає підстав які б свідчили про порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань. Суд дійшов висновку, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України доказів у підтвердження факту надання заявки на поставку електродвигуна 4АМ90А4 1,5/1500 в кількості 2 штук.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням матеріали справи, дійшов висновків що в позовних  вимогах слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при відмові у задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

           В задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Ясинуватської дистанції колії м.Ясинувата Донецької обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроінвестстрой” м.Донецьк про стягнення штрафних санкцій у розмірі 336грн.60коп. – відмовити.

          У судовому засіданні 24.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

                                                        Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2011р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.