УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11-55/11
Стаття 286 ч. 2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ткача С.О.
суддів: Велидчука В.М., Ткаченка В.Л.
з участю:
прокурора Філя С.В.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду міста Житомира від 19 листопада 2010 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, не судимого,
засудженого за ст. 286 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку терміном один рік, з покладенням на засудженого обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд визнав ОСОБА_2 винним і засудив за те, що він 26 жовтня 2008 року близько 13 години 40 хв. керуючи без відповідних водійських документів не зареєстрованим мотоциклом „YАМАНА”, рухаючись в місті Житомирі по вулиці Героїв Пожежних в напрямку вулиці Каховська, на нерегульованому перехресті з вулицею Кармелюка, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не урахував дорожню обстановку, у разі виникнення перешкоди та небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, перевищив дозволену швидкість, яка у населених пунктах не повинна перевищувати 60 км/год. та скоїв зіткнення з автомобілем марки "Део Ланос», державний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який виконав маневр лівого повороту з вулиці Кармелюка на вулицю Героїв Пожежних.
Внаслідок дорожньої пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден на обличчі, підшкірної гематоми лобу справа, струсу головного мозку, розходження сагітального шву, перелому лівої променевої кістки з підвивихом променево-зап'ясного суглобу, рваних ран 4,5 пальців лівої кисті, множинних ран лівого колінного суглобу, перелому лівого наколінника, закритого перелому лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В даних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_2 порушив вимоги пп. 1.5, 2.1, 2.36, 12.1, 12.3, 12.4, 12.96 Правил дорожнього руху України, своїми діями створив небезпеку для руху, яка загрожувала здоров'ю громадян, завдав матеріальні збитки, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не урахував дорожню обстановку, у разі виникнення перешкоди та небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, перевищив дозволену швидкість, яка у населених пунктах не повинна перевищувати 60 км/год., що знаходиться у прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_1 просять вирок суду скасувати та виправдати ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.
Мотивують тим, що суд першої інстанції постановляючи вирок не врахував висновок комісійної судово-автотехнічної експертизи № 1 від 07 квітня 2010 року де вказано, що внаслідок допущених порушень вимог Правил дорожнього руху водієм автомобіля „Ланос” ОСОБА_3, який є потерпілим у справі, сталась транспортна пригода, а справа розглянута без його участі.
Суд також не дав оцінки висновку експерта в тій частині, де він не врахував належним чином даних, отриманих при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2, який побачив перешкоду за 32.6 метра та пасажира мотоцикла ОСОБА_5, який побачив автомобіль за 33.2 метра, а виходив експерт з даних про відстань мотоцикла до місця зіткнення від 113.33 метра до 151.11 метра. Крім того експерт не визначив точного місця зіткнення, внаслідок недбалого оформлення документів працівниками міліції.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який заперечив проти апеляції засудженого і його адвоката, апелянтів, що підтримали свої апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів апеляції засудженого і його адвоката задовольняє частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного у його вчиненні, з достовірністю випливають із матеріалів справи.
Стаття 334 КПК України вимагає обгрунтування вироку конкретними доказами по кожному епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд зобов'язаний проаналізувати усі досліджені у справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях свідків, підсудного, у висновках спеціалістів, що стверджують чи спростовують обвинувачення та викласти у вироку свій висновок у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Проте ці вимоги закону у судовому засіданні під час розгляду справи, не були виконані.
За змістом, вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України. У той час як ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину не визнав, суд доказів обвинувачення та заперечення засудженого і його захисника проти обвинувачення належним чином не дослідив і оцінки не зробив.
У вироку висновок суду не відповідає фактично встановленим обставинам справи. У ньому не зазначено, чим стверджується наявність злочину, на чому ґрунтується висновок щодо вини засудженого, не наведено мотивів, з яких суд відкинув доводи ОСОБА_2 і його захисника про винність в ДТП водія автомобіля „Ланос” ОСОБА_3, який виїхав з другорядної дороги на головну не пропустивши транспорт та неможливість засудженого уникнути зіткнення транспортних засобів.
Досліджені докази суд не проаналізував і не вказав, яким чином вони спростовують покази ОСОБА_2 і його захисника, а стверджують винність засудженого та не обгрунтував причинний зв'язок між вчиненими діями і наслідками, що настали.
За наведених обставин вирок суду не можна вважати законним і обгрунтованим дослідженими в судовому засіданні доказами і що ці докази відповідають фактичним обставинам справи. Тому, апеляції адвоката і засудженого підлягають частковому задоволенню, вирок суду скасуванню з направленням справи не новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи, суду слід усунути вказані недоліки, ретельно дослідити та проаналізувати докази, розглянути всі доводи учасників судового розгляду і в залежності від встановленого прийняти мотивоване і законне рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково, вирок Богунського районного суду міста Житомира від 19 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Судді апеляційного суду: