НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                             ВИРОК

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2011 року               справа №  1-118/11                  м. Нововолинськ                               

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого                                         судді Галушки О.Г.,

за участю секретаря                                        Дячук С.Л.,

прокурора                                                            Недумової С.С.,

потерпілих                                                      ОСОБА_1,

                                                                        ОСОБА_2,

захисників                                                       ОСОБА_3,

                                                                        ОСОБА_4,     

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, судимого вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 26 березня 2001 року за ч.3ст.142 КК України ( в редакції 1960 року) до восьми років шести місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання 18.08.2008 року,

          у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 115 КК України,

                                                  встановив:          

           20 березня 2009 року у вечірній час підсудний ОСОБА_5, знаходячись в кімнаті №23, що в гуртожитку по вулиці Винниченка, 12 у місті Нововолинську, під час спільного розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного  сп’яніння в ході конфлікту, який виник на побутовому грунті та переріс у бійку, з метою вбивства умисно завдав  ОСОБА_7 удар ножем в ділянку шиї, спричинивши при цьому різану рану передньої поверхні шиї з  пошкодженням судин трахеї та стравоходу, внаслідок чого останній помер на місці події.

          Допитаний в судовому засіданні з приводу інкримінованого обвинувачення підсудний ОСОБА_5 винним себе не визнав і показав суду, що 20 березня 2009 року у вечірній час він разом із  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпивали спиртні напої в квартирі, яку він знімав, а саме, що по вулиці  Винниченка, 12/23 у м. Нововолинську. Під час розпиття спиртного між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виник конфлікт через дружину ОСОБА_7, котру останній підозрював у подружній зраді. Даний конфлікт переріс між ними у бійку у яку втрутився і він, вдаривши ОСОБА_7 Через якийсь час ОСОБА_6 вийшов з квартири, де він з ОСОБА_7 залишилися у двох. В той момент ОСОБА_7 кинувся на нього з ножем, однак він забрав ножа у ОСОБА_7, при цьому, порізавши ліву руку. Після цього став виганяти ОСОБА_7 з квартири, тримаючи в руці ножа, однак ОСОБА_7 не виходив, і в цей же час схопив його, знаходячись ззаду, за шию і почав душити. Захищаючись від нападу ОСОБА_7, він хотів його відштовхнути від себе, але коли розвертався обличчям до ОСОБА_7 випадково попав йому  ножем в шию. Від цього ОСОБА_7 впав на підлогу і в той  момент в кімнату зайшов ОСОБА_6, якого не було в квартирі близько  20 хвилин. ОСОБА_6 запитав: Що сталося?, а також Для чого це він зробив? на це він відповів ОСОБА_6: Що не знає як таке трапилося. Після цього він попросив ОСОБА_6 труп ОСОБА_7 покласти у шифанер, який був у кімнаті вмурований в стіну. ОСОБА_6 допоміг йому це зробити. Так як знаходився у шоковому стані, то не усвідомлював що він наробив, і вийшовши з квартири пішов гуляти по місту. На слідуючий день вранці він позмивав плями крові в квартирі, і в той же час прийшов до нього ОСОБА_6, який пробув у нього недовго  та пішов додому. Того ж дня він зустрівся із ОСОБА_8 з яким раніше відбував покарання, котрий став  возити його автомобілем по різних селах, де вживали спиртне.

          Вранці 22 березня 2009 року він  знову повернувся до себе на квартиру,  де переодягнувся і пішов додому до  ОСОБА_6 у якого застав  ОСОБА_9. З квартири ОСОБА_6 їх втрьох, вигнала матір ОСОБА_6, після чого вони пішли до нього на квартиру, що по Винниченка, 12/23, де відбулася зазначена подія. В цій квартирі він, ОСОБА_6В та ОСОБА_9 знаходилися декілька годин, спілкуючись між собою. Потім ОСОБА_6 їх залишив та пішов з квартири, а він з ОСОБА_9 направилися до його сестри ОСОБА_10, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_4. Пробувши у сестри невеликий проміжок часу, він з ОСОБА_9 пішли до ОСОБА_6, з яким він про щось порозмовляв, після чого попрощався із ОСОБА_9 та пішов до себе на квартиру збирати речі для того , щоб поїхати в Білорусію. Зібравши свої речі, пішов знову гуляти по місту до  ранку, після чого повернувся на свою  квартиру, де забрав речі та поїхав  в місто Ковель. Знаходячись у місті  Ковелі, до нього  зателефонував ОСОБА_6 якому він  запропонував їхати  в республіку Білорусь. За якийсь час у Ковель приїхав ОСОБА_6 з яким  він сів на рейсовий автобус  маршрутом Ковель –Брест та  направилися в Білорусь. На кордоні ОСОБА_6 повернули прикордонники, так як у нього був прострочений паспорт. Він же прибув автобусом до міста Брест, де на автовокзалі познайомившись з одним чоловіком, вчинив на нього  розбійний напад за який на теперішній час засуджений і відбуває  покарання в республіці Білорусь. Підсудний ОСОБА_5 ствердив про  те, що мав намір повернутися у  місто Нововолинськ та звернутися із відповідним  зізнанням в міліцію, але цього не зробив. Вважає, що  він не навмисно завдав смертельне  ножове поранення ОСОБА_7 під час самозахисту від останнього.

          Незважаючи на такі показання  підсудного ОСОБА_5 його винуватість  у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_7 під час конфлікту, який виник на побутовому грунті та переріс у бійку стверджується сукупністю доказів досліджених судом.

          Так, потерпіла ОСОБА_1 вказала на те , що їй відомо зі слів експерта про те, що під час огляду трупа брата ОСОБА_7 була виявлена різана рана шиї та  глибока рана в трахеї. В ході впізнання предметів вона впізнала серед  представлених їй слідчим чоловічих курток, куртку яка належала  братові ОСОБА_7 Вона повністю підтримує заявлений  нею цивільний позов, так як особисто  здійснила витрати на поховання  брата та на встановлення йому надмогильного пам’ятника. Крім цього, їй втратою брата  завдано моральної шкоди. Просить присудити до стягнення на її користь з підсудного ОСОБА_5 завдану їй матеріальну та моральну шкоду, а також понесені судові витрати.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що того дня як пропав її чоловік ОСОБА_7 вона розійшлась з ним біля їх будинку. Він повідомив її , що піде до своєї матері за якимись речами. Після того як він не з’являвся три дні, її було  повідомлено міліцією про те, що чоловіка убито. Відразу ж вона поїхала на впізнання в квартиру, де  відбулося вбивство. Цивільного позову вона не заявляла.

Свідок ОСОБА_6, даючи показання в судовому засіданні ствердив про те, що він разом із  ОСОБА_7 та ОСОБА_5 знаходилися того дня коли сталася подія у  квартирі останнього. В той час вони розпивали спиртні напої. Якимись чином в ході розмови між ним та  ОСОБА_7 виник конфлікт, котрий  переріс у бійку, під час якої він та ОСОБА_7 обоюдно наносили удари. Потім в якийсь із моментів він  залишив в кімнаті удвох ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а сам вийшов в туалет, де пробув близько 10-15 хвилин. Коли повернувся знову в  кімнату, то побачив, що  ОСОБА_7 лежав на підлозі та хрипів. Було видно,що у нього перерізане горло, і що він помирає. Він не бачив хто перерізав горло ОСОБА_7  Після цього він вийшов з квартири і пішов додому. З ОСОБА_11 ні про, що не розмовляв. На слідуючий день зайшов на квартиру до ОСОБА_5, де бачив затерті  плями від крові. Стверджує, що він не цікавився куди подівся ОСОБА_7 Після цього він пішов додому. Щодо показань даних ним  на досудовому слідстві в якості  свідка по даній справі, а також у справі про його обвинувачення  за ч.1 ст.396 КК України, де він  допитувався в якості підозрюваного та обвинуваченого, то ОСОБА_6 вказав на те, що на нього  чинився тиск працівниками міліції, а тому  обмовив ОСОБА_5 у вчиненні ним вбивства ОСОБА_7 Всі ці показання не відповідають дійсності. При цьому  ОСОБА_6 не вказав прізвища працівників  міліції, які застосовували б до  нього незаконні методи слідства.

З показань свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві вбачається, що у конфлікт, який виник між ним  і ОСОБА_7 втрутився ОСОБА_5, який став йому допомагати бити ОСОБА_7 Бійка між ним і ОСОБА_7 припинилася, після чого він вийшов з кімнати в коридор  напитися води, а ОСОБА_7 з ОСОБА_11  залишилися в кімнаті. В коридорі він пробув  5-7 хвилин,а тоді повернувся в кімнату та побачив, що ОСОБА_5 взяв зі столу його розкладного ножа  підійшов до ОСОБА_7 і наніс йому  удар ножем в шию. З рани на шиї побігла кров, ОСОБА_7 схопився руками за шию, трохи постоявши впав на підлогу і почав  хрипіти. Він був  шокований тим, що  побачив і запитав у ОСОБА_5: «навіщо це зробив?», який відповів: «що сам не знає , що зробив». ОСОБА_5 після цього витер ніж об ганчірку, яку кинув на підлогу, ніж спочатку віддав йому, а потім забрав  назад та заховав собі в кишеню штанів. Трохи посидівши, він допоміг ОСОБА_5 заховати труп ОСОБА_7 в шафу і пішов  додому (том 2 а.с. 65-67).

Аналогічні показання  ОСОБА_6 давав, будучи допитаним  в якості підозрюваного , обвинуваченого, а також підсудного  у кримінальній справі № 1-257/09, яка досліджувалася у судовому  засіданні шляхом оголошення цих показань (а.с. 76-77, 242-244, 266-267). У даній справі ОСОБА_6 засуджено вироком Нововолинського міського суду від 05 жовтня 2009 року за ч.1 ст. 396 КК України, як вчинення ним  заздалегідь не обіцяного приховування особливо тяжкого злочину до двох років позбавлення волі (а.с. 268-270).

Об’єктивність показань ОСОБА_6 даних ним на  досудовому слідстві (том 2 а.с. 65-67), а також у кримінальній справі №1-257/09в якості підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (а.с. 76-77, 242-244, 266-267) стверджується даними  протоколу очної ставки проведеної  досудовим слідством між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, де ОСОБА_6 вказав, що він, ОСОБА_7 та  ОСОБА_5 розпивали спиртні напої у квартирі останнього. Під час їх розпиття у нього виникла сварка із  ОСОБА_7, потім вони стали шарпати один одного. Після того, як шарпанина припинилась,він вийшов в коридор попити води. Коли повернувся в кімнату, побачив як  ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_7 ножем в шию. Більш конкретні показання він давав на досудовому  слідстві (том 2 а.с. 71).

Крім цього, будучи допитаним  в суді експерт ОСОБА_12 теж підтвердив ці показання свідка  ОСОБА_6, пояснивши суду, що при такому характері та  механізмі тілесного ушкодження у вигляді  рани в ділянці шиї з пошкодженням судин трахеї, стравоходу, могли утворитися лише під час  нанесення удару ножем підсудним  потерпілому ОСОБА_7 з прикладенням великої фізичної сили, а також в той момент коли потерпілий знаходився в полі його зору чи безпосередньо перед ним. У тому випадку, якщо  би потерпілий ОСОБА_7 знаходився позаду підсудного, схопивши останнього за шию, то при розмасі ножем підсудним в сторону утворилася б повздовжня, не глибока рана на шиї потерпілого, якщо він  потрапив би у цю ділянку тіла.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона разом з ОСОБА_6 при зустрічі з ним  в кафе «Дунай»пішли до нього додому. Через якийсь час до них прийшов ОСОБА_5, де вони втрьох розпивали спиртне. Згодом цього ж дня вони пішли на  квартиру до ОСОБА_5 ОСОБА_2 також вживали спиртне. Скільки часу були в квартирі ОСОБА_5 не пам’ятає. Після цього вони розійшлися. Вона пішла на завод СТО. Нічого у квартирі  ОСОБА_5 не привернуло її увагу. Разом з тим ОСОБА_9 вказала на те, що вона  на теперішній час не пам’ятає в  деталях події які на той час відбувалися. Все, що  відбувалося  на квартирі ОСОБА_5 вона  пам’ятала, тоді коли давала показання в якості свідка на  досудовому слідстві.

З показань свідка ОСОБА_9 на досудовому слідстві вбачається, що  21 березня 2009 року приблизно в 11 годині  вона зустріла в кафе «Дунай», що  по вулиці Ковпака ОСОБА_6 Після цього вони пішли до ОСОБА_6 додому. Через якийсь час там  з’явився ОСОБА_5 і вони утрьох  розпивали спиртні напої. Пізніше вони утрьох пішли до ОСОБА_5 додому. По приходу в його квартиру в кімнаті побачила кров  на ковдрі, що знаходилась на  дивані. Вона їх не запитувала про цю ковдру, але ОСОБА_5 і ОСОБА_6 самі стали запевняти її в тім, що в кімнаті вони  билися з якимось чоловіком і хтось з них розбив йому ніс і пішла  кров, яка потрапила на ковдру. В цей час ОСОБА_5 дістав покривало і застелив ковдру. В кімнаті вони знову почали розпивати спиртне. Згодом ОСОБА_6 залишив їх обох з ОСОБА_5 в кімнаті, а сам  пішов додому. Вона з ОСОБА_5 полягали спати. Прокинувшись вночі, їй захотілося пити і вона про це  сказала ОСОБА_5, бажала встати  і піти набрати води, але ОСОБА_5 сказав їй лежати, і що  сам принесе пити. Також вона мала намір вийти в туалет, але ОСОБА_5 сказав, що туалет не працює. На другий день вранці в квартиру ОСОБА_5 прийшов знову ОСОБА_6 Після цього вони одягнулися і пішли втрьох в магазин за спиртним. Повернулися назад у квартиру ОСОБА_5 і розпили його. Через якийсь час ОСОБА_5 зателефонував до свого  знайомого на прізвисько «Глухий».З цим чоловіком зустрілися біля  кафе «Юність», а потім пішли з  ним в магазин «Алладін», де знову придбали пляшку спиртного. Це спиртне розпили в під’їзді будинку. За якийсь час вони зустріли дівчину з хлопцем, знайомих ОСОБА_5 Вони ж на його прохання придбали  спиртне і бажали його розпити  у нього в квартирі, однак ОСОБА_5 сказав, що до нього не можна. Того ж дня вона разом із  ОСОБА_5 ходили до його сестри, яка проживає по вулиці Грушевського і знову удвох повернулися  від неї на квартиру до ОСОБА_5, де на якийсь час лягли спати. Коли прокинулися, почали шукати ОСОБА_6 Потім ще декілька разів поверталися на квартиру ОСОБА_5  Від ОСОБА_5 і ОСОБА_6 дізналася про те, що вони мають намір їхати в Росію на  заробітки. Згодом вони всі розійшлися, перед цим вона повідомила  ОСОБА_5 та ОСОБА_6: «Що іде на завод СТО». Під час знаходження у квартирі ОСОБА_5 нічого окрім крові на ковдрі, щоб викликало у неї якусь підозру не бачила ( том 2 а.с. 80-81).

Ці показання як свідка  ОСОБА_9 у деяких деталях співпадають із показаннями підсудного ОСОБА_5 та показаннями ОСОБА_6, які він давав, будучи допитаним як свідок (том 2 а.с.65-67), та як підозрюваний, обвинувачений і підсудний у кримінальній справі № 1-257/09 (а.с. 76-77, 242-244, 266-267).

Із цих показань свідка  ОСОБА_9. вбачається яким чином себе поводив ОСОБА_5 після  нанесення ножового поранення потерпілому ОСОБА_7, який був його психологічний стан тощо.

За даними протоколу огляду місця події від 24.03.2009 року з фото таблицями до нього (том 1 а.с. 6-26), в кімнаті № 23, що по вулиці Винниченка , 12 у м. Нововолинську, у шафі, яка вмурована в стіні  було виявлено труп потерпілого ОСОБА_7, на шиї якого в  передній частині виявлено різану рану. Крім цього, виявлені численні плями бурого кольору схожі на кров  на  шпалерах, наволочці, дерев’яній дошці. Серед предметів також виявлено і вилучено кухонний ніж з плямами теж бурого кольору.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 25 березня 2009 року № 79 (том 1 а.с. 41-43) та висновку додаткової  цієї ж експертизи від 05 червня 2010 року  № 79/Д (том 2 а.с. 54), на тілі трупа  потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у  вигляді  різаної рани передньої поверхні шиї з пошкодженням судин трахеї, стравоходу, множинних ран обох вушних раковин, різаної рани 1 пальця лівої кисті, гематомами тім’яної ділянки волосяної частини голови справа, множинні забої м’яких тканин  обличчя.

Тілесні ушкодження на тілі  трупа ОСОБА_7 у вигляді рани  в ділянці шиї з пошкодженням судин  трахеї, стравоходу, множинних ран обох вушних раковин, різаної рани 1 пальця лівої кисті  утворилися від дії предмета колюче-ріжучого характеру, не виключена можливість ножем  представленим на експертизу.

Смерть ОСОБА_7 наступила від крововтрати внаслідок ножового поранення шиї з пошкодженням судин трахеї та стравоходу і вони за ступенем тяжкості відносяться  до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

Разом з тим у висновку  судово-медичної експертизи № 79 від 25 березня 2009 року у розділі «Зовнішнє дослідження»та «Ушкодження»експертом вказано на те, що на передній поверхні шиї нижче рівня  щитовидного хряща  наявна  обширна зіяюча рана, розміщена в поперечному напрямку з рівними краями, гострими кінцями, розміром 7 х 2,5 см., рана проникає до шийного відділу  хребта, в глибині рани наявна  перерізана трахея, справа від судини.

Даними висновками  судово-медичної експертизи підтверджуються показання свідка  ОСОБА_6 в ході досудового  слідства  (том 2 а.с. 65-67) і його  показання в якості  підозрюваного, обвинуваченого, підсудного у  кримінальній справі № 1-257/09  (а.с. 76-77, 242-244, 266-267) щодо спрямованості умислу ОСОБА_5 на позбавлення життя  потерпілого ОСОБА_7, спрямованості дій ОСОБА_5 під час нанесення удару ножем в шию потерпілому, який є життєво важливим органом.

Це також узгоджується із поясненням експерта  ОСОБА_12 даними ним в суді, який вказав на те, що при  такому характері та  механізмі  утворення тілесного ушкодження у вигляді рани в ділянці шиї  з пошкодженням судин трахеї, стравоходу мали місце  лише при нанесенні удару ножем  підсудним з  прикладенням великої фізичної сили і саме в той момент коли потерпілий  ОСОБА_7 знаходився в полі його зору чи безпосередньо перед ним.

Вищенаведені докази  спростовують показання ОСОБА_5 щодо того, що його дії носили  оборонний характер і він, захищаючи себе , від нападу ОСОБА_7, який захватив його рукою за шию, знаходячись позаду нього, відмахнувся ножем, відштовхуючи одночасно потерпілого та з необережності, не навмисно, наніс йому  цим ножем удар в шию.

Суд, вважає показання  як свідка ОСОБА_6 в ході  досудового слідства (том 2 а.с. 65-67) достовірними, оскільки вони  узгоджуються і співпадають в деталях з його показаннями даними в  якості підозрюваного, обвинуваченого та підсудного у кримінальній справі № 1-257/09 (а.с. 76-77, 242-244, 266-267), а  також із висновками судово-медичних експертиз, допитом експерта ОСОБА_12 в судовому  засіданні, і у зв’язку з цим покладає їх в основу вироку.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до нього від 26.03.2009 року слідує, що ОСОБА_6 під час проведення цієї слідчої дії вказав час, місце і обставини за яких ОСОБА_5 завдав удар ножем потерпілому ОСОБА_7 (том 1 а.с. 79-83).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до нього від 09 липня 2010 року видно, що ОСОБА_5 під час проведення даної слідчої дії показав, що напад на нього потерпілого ОСОБА_7 відбувся  ззаду нього, ніж він тримав у правій руці, яким відмахуючись потрапив потерпілому в шию (том 2 а.с. 121-125).

Як слідує з протоколу огляду місця події від 30 березня 2009 року(том 2а.с.14-23) з фототаблицями до нього, під час огляду  помешкання, яке знімав ОСОБА_5 в с. Озяти  Жабинковського району Брестської області Республіки Білорусь було виявлено та вилучено розкладний ніж і шкіряну чоловічу куртку.

Згідно протоколів виїмок від 19 березня 2010 року  ( том 2 а.с. 34-35)у правоохоронних органів Республіки Білорусь проведено виїмку ножа розкладного та куртки шкіряної.

З протоколу пред’явлення предметів для  впізнання від 17 червня  2010 року з фототаблицями до нього видно, що ОСОБА_6 вказав на ніж, котрим ОСОБА_5 наніс удар в шию ОСОБА_7 (том 2 а.с. 68-70). Даний ніж було виявлено та вилучено  під час проведення огляду помешкання, яке знімав ОСОБА_5  в с. Озяти  Жабинковського району Брестської області Республіки Білорусь.

З протоколу пред’явлення предметів для впізнання з фототаблицями до нього  вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 впізнала куртку належну її брату ОСОБА_7, яку було вилучено під час  огляду місця події, а саме з помешкання, яке знімав ОСОБА_5 в с. Озяти Жабинковського району Брестської області Республіки Білорусь ( том 2 а.с. 73-75).

Згідно протоколу огляду предметів (том 2 а.с. 76-78) досудовим слідством були оглянуті вилучені розкладний ніж і шкіряна куртка та як вбачається із постанови від 19 червня 2010 року (том 2 а.с. 79) ці речі визнані речовими доказами і приєднані до матеріалів справи.

За даними очної ставки від 12 липня 2010 року проведеної  між  ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (том 2 а. 128) ОСОБА_6 ствердив про те, що ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_7 розкладним ножем, який належав йому, а також вказав на те , що він допомагав ОСОБА_5 заховати труп ОСОБА_7 в  шафу.

За висновком експертизи холодної зброї № 127 від 03.06.2010 року, вилучений у затриманого ОСОБА_5 ніж 30 березня 2009 року  в с. Озяти Жабинковського району Брестської області  Республіки Білорусь відноситься до спортивно туристичних ножів загального призначення і холодною зброєю не являється ( том 2 а.с. 48-50).

Як видно з висновку  наркологічної експертизи № 370 ( том 2 а.с. 84) ОСОБА_5 на час вчинення інкримінованих йому дій в стані паталогічного  алкогольного сп’яніння не перебував, міг усвідомлювати свої вчинки і керувати ними.

          За висновком судової психіатричної експертизи( том 2 а.с. 90-91), ОСОБА_5 ознак будь-якого  психічного захворювання, а рівно-тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в період , що відноситься до часу вчинення  інкримінованого йому правопорушення чи в даний час не виявлялося і не виявляється. Він  в період , що відноситься до інкримінованого йому правопорушення перебував у стані простого алкогольного  сп’яніння і міг та може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Тому ОСОБА_5 слід визнати осудним.

З врахуванням наведених вище доказів, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_5 діяв умисно з метою позбавити життя потерпілого ОСОБА_7

Твердження підсудного ОСОБА_5 про  оборонний характер його дій, про те що не бажав настання смерті  ОСОБА_7, якому наніс удар ножем в шию не навмисно,  відмахуючись ним  з метою самозахисту, спростовуються показаннями як свідка ОСОБА_6 даними ним під час досудового слідства (том 2 а.с. 71), поясненнями експерта ОСОБА_12 в суді,  висновками судово-медичних експертиз (том 1 а.с. 41-43, ом 2 а.с. 54) які наведені вище.

Крім цього,  такі твердження ОСОБА_5 теж спростовуються  показаннями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що фактично після вчинення ним злочину, перебуваючи в квартирі, де відбулася подія та знаходився труп ОСОБА_7, вона спільно з  ОСОБА_11 та ОСОБА_6 неодноразово вживали там спиртні напої, заходили у цю квартиру і залишали її, спали разом із ОСОБА_11 у цій квартирі, що свідчить про байдужість ОСОБА_5 до ним скоєного, неправдивість його показань і в цій частині, що він мав намір з’явитися в правоохоронні органи із зізнанням.

Аналізуючи і оцінюючи дослідженні в судовому засіданні  докази в їх сукупності, суд  прийшов до висновку, що доведена винуватість ОСОБА_5 у умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_7 під час конфлікту, що виник на  побутовому грунті, яке він  вчинив у стані алкогольного сп’яніння, а тому такі дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 115 КК України.

Суд виключає в діях підсудного ОСОБА_5 стан сильного  душевного хвилювання на момент вчинення злочину, погоджуючись із висновком судової психіатричної експертизи, а також, беручи до уваги показання самого підсудного, який ствердив, що спочатку конфлікт виник між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у який він потім  втрутився, наносячи ОСОБА_7 удари в різні частини  тіла та  показання ОСОБА_6 як свідка дані ним в ході досудового слідства, які виключають раптовість виникнення стану сильного душевного хвилювання у ОСОБА_5

Стосовно показань свідка ОСОБА_6, який ствердив, що під час досудового слідства він їх давав під психологічним тиском працівників міліції, то вони в суді не  підтвердилися, оскільки він не міг вказати хто  з працівників міліції, за  яких обставин і у який спосіб це здійснював.

Суд вважає показання свідка ОСОБА_6 у цьому судовому засіданні неправдивими і такими які мають за мету допомогти ОСОБА_5 уникнути  кримінальної відповідальності за  вчинене ним вбивство.

Потерпілою  ОСОБА_1 заявлено цивільний позов  до ОСОБА_5 про  відшкодування, завданої злочином  майнової шкоди в розмірі 6741 грн.,  моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. та стягнення понесених витрат на правову  допомогу адвоката в сумі 330 грн.(а.с.160, 239)

Суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

В судовому засіданні повністю доведені вимоги щодо завданої матеріальної шкоди, яка підтверджується відповідними квитанціями про понесені витрати  на поховання, на встановлення надмогильного  пам’ятника (том 2 а.с. 156-162, 223), а тому суд стягує з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 6741 грн.

Також враховуючи те, що  ОСОБА_1 втратила рідного брата у зв’язку з чим перенесла сильні душевні хвилювання та переносить по теперішній час, суд виходячи із засад  розумності та справедливості присуджує до стягнення з  ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.

Задовольняючи позов, суд  застосовує положення ст. ст.  1167, 1168 КК України.

Крім цього, суд стягує з  ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в сумі 330 грн., що  підтверджується документально.

Суд, також стягує з підсудного ОСОБА_5 в доход держави 3715 грн. 72 коп. судових витрат, пов’язаних із проведенням  судових експертиз у даній справі (а.с.101, 148, 154 том 1, а.с. 94, 103 том 2).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого  ним злочину, який законом віднесено до особливо тяжких злочинів  і дані про його особу, зокрема те, що раніше засуджувався за скоєння умисного злочину і через невеликий проміжок часу після звільнення з місць ув’язнення знову вчинив новий злочин, посередньо характеризується за місцем проживання і вважає за необхідне для виправлення підсудному  та попередження вчинення ним нових  злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі в  межах санкції частини 1 статті 115 КК України.

Обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_5, суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5, суд враховує рецидив злочинів та вчинення ним злочину в стані  алкогольного сп’яніння.

Як видно з протоколу про затримання, ОСОБА_5 затриманий у даній справі 09 червня 2010 року  із цього моменту знаходиться під вартою (том 2 а.с. 56).

Згідно вироку суду Ленінського району міста  Брест Республіки Білорусь від 10 вересня 2009 року ОСОБА_5 засуджено за ч.1ст.207 КК  Республіки Білорусь (розбій) до позбавлення волі на строк чотири роки з відбуттям  покарання у виправній колонії в умовах посиленого режиму із звільненням від  покарання частково строком на один рік (том 2 а.с. 29-31).

Враховуючи вимоги пункту 19 Закону України від 03.03.1998 року № 140/98-ВР «Про ратифікацію Протоколу до  Конвенції про правову допомогу та  правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах»від 22 січня  1993 року, де Україна не взяла  на себе зобов’язання визнавати та враховувати вироки, винесені  судами Договірних Сторін, суд,  призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5 за цим вироком не враховує вирок  за яким він засуджений в Республіці Білорусь.

Речові докази: куртку чорного кольору та розкладний ніж, які зберігаються в камері схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області повернути  компетентним органам Республіки Білорусь ( том 2 а.с. 79);

туфель, футболку, кофту-світер, пару шкарпеток, шапку, джинсові штани, накладний замок та балансний циліндр, які зберігаються в камері схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області знищити, так як вони не представляють ніякої цінності (том 1 а.с. 38, 157).

           Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд , -

                                                  з а с у д и в:

           ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, призначивши йому покарання у  виді позбавлення волі на строк  одинадцять років.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 у виді взяття під варту  до набрання вироком законної сили залишити без змін.

          Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 6741 ( шість тисяч сімсот сорок одну) грн., на відшкодування моральної шкоди 100 000 (сто тисяч) грн., на відшкодування витрат понесених на правову допомогу адвоката 330  (триста тридцять) грн.

          Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави 3715 ( три тисячі сімсот п’ятнадцять) грн. 72 коп. судових витрат, пов’язаних із  проведенням судових експертиз у даній справі.

          Речові докази: куртку чорного кольору та розкладний ніж, які  зберігаються в камері схову  речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області  повернути компетентним органам  Республіки Білорусь;

          туфель, футболку, кофту-світер, пару шкарпеток, шапку, джинсові штани, накладний замок та балансний циліндр, які зберігаються в камері схову  речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області –знищити.

          На вирок може бути подано апеляції до апеляційного суду  Волинської області через Нововолинський  міський суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту  отримання ним  копії вироку.

       Головуючий    підпис    

       Згідно з оригіналом

     Суддя                                                                                      О.Г. Галушка