ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2011 р. Справа № 19/136(3/188)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект"
на постановувід 23.02.11 Львівського апеляційного господарського суду
у справі№19/136(3/188)
господарського судуЛьвівської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект"
до1. Навчально-виховного комплексу "Школа-Садок "Софія"
2. Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради
третя особаЛьвівська міська рада
прозобов'язання погодження меж земельних ділянок та визнання меж земельних ділянок погодженими
за участю представників сторін
від позивача:ОСОБА_1, дов.
від відповідачів:1. ОСОБА_2, дов.; 2. ОСОБА_3, дов.
від третьої особи:ОСОБА_3, дов.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Навчально-виховного комплексу "Школа-Садок "Софія" і Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради погодити межі відведення позивачу земельних ділянок для реконструкції адміністративних будівель та їх обслуговування у м. Львів по вул. Мишуги, 13 згідно з планами оренди земельних ділянок площею 0,4908 га, 0,0025 га і 0,0007 га до акту №1 встановлення та узгодження меж землекористування на місцевості, підписаного 18.05.07, а також про визнання погодженими з боку відповідачів меж відведення цих земельних ділянок.
Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою від 20.07.10 Вищий господарський суд України скасував судові рішення попередніх інстанцій у даній справі, направивши її на новий розгляд.
При новому розгляді справи позивач додатково заявив позовні вимоги про визнання недійсною відмови Навчально-виховного комплексу "Школа-Садок "Софія" погодження та підтвердження чинності погодженої межі земельної ділянки площею 0,4940 га по вул. Мишуги, 13 у м. Львові між цією особою та позивачем.
Рішенням від 11.01.11 господарського суду Львівської області (суддя Морозюк А.Я.), яке залишено без змін постановою від 23.02.11 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Желік М.Б. –головуючий, Кузь В.Л., Юрченко Я.О.), в задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність позивачем законності предмету і підстав позову.
Ухвалою від 22.06.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та задоволення позову новим рішенням. Касаційна скарга мотивована хибністю висновків судів та їх невідповідністю вимогам чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, між Державним підприємством "Полярон" (продавець) та позивачем укладено біржову угоду №155-03/4 від 21.08.03 купівлі-продажу об`єкту нерухомості –нежитлових приміщень двоповерхового будинку без підвалу (літера 2-А) загальною площею 1655,9 м2 у м. Львів по вул. Мишуги, 13; Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 21.10.03 зареєстровано за позивачем право власності на об’єкти нерухомості за №1059248, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності.
Ухвалою Львівської міської ради №1754 від 17.04.08 "Про погодження ВАТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. О.Мишуги, 13 у м. Львові" позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за вказаною адресою загальною площею 0,4940 га за рахунок земель житлової та громадської забудови. При цьому ДП "Полярон" листом №01/3 від 12.02.08 було надано згоду на вилучення частини земельної ділянки площею 0,53 га за вказаною адресою.
Ухвалою Львівської міської ради №3515 від 07.05.10 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 17.04.2008 № 1754" міська рада ухвалила внести зміни до вищевказаної ухвали №1754 від 17.04.08, змінивши площу земельної ділянки з 0,4908 га на 0,3768 га, а площу 0,0032 га на 0,0007 га.
Ухвалою Львівської міської ради №3964 від 30.09.10 "Про затвердження ВАТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект"" проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. О.Мишуги, 13" вилучено з користування державного підприємства науково-виробничого комплексу "Полярон" за його згодою та зараховано до земель міста земельну ділянку площею 0,53 га на вул. О.Мишуги, 13, затверджено ВАТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект"" проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано земельні ділянки для реконструкції адміністративних будівель і їх обслуговування за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання –землі комерції: площею 0,3768 га в оренду терміном на 10 років (пп. 2.1 ухвали); площею 0,0007 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва в оренду терміном на 5 років (пп. 2.2 ухвали).
Тобто позивачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано в оренду земельні ділянки на вул. О.Мишуги, 13 загальною площею 0,3775 га.
Навчально-виховний комплекс "Школа-Садок "Софія", який є фактичним суміжним користувачем земельної ділянки по вул. Мишуги, 13, листом №43 від 04.03.09 відмовив позивачеві в погоджені меж земельних ділянок, посилаючись на неврахування під час оформлення технічної документації із землеустрою Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут економіки землекористування західного регіону" того, що частина спірної охопленої технічною документацією земельної ділянки площею 0,4940 га згідно з виконаним Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації від 04.1996 року планом відведена НВК "Школа-Садок "Софія".
Проте на виконання вказівок касаційної інстанції судами встановлено, що відповідачами та третьою особою не надано суду доказів оформлення НВК "Школа-Садок "Софія" землекористування у встановленому порядку на зайняту ним земельну ділянку в розумінні ст.ст. 125, 126 ЗК України. Також сторонами та третьою особою не надано доказів надання в установленому порядку земельної ділянки для обслуговування майна, що є предметом біржової угоди №155-03/4, його попереднім власником у розмірі, що перевищує розмір земельної ділянки 0,3775 га, наданої згодом позивачу на вул. Мишуги, 13 в оренду ухвалою Львівської міської ради №3964 від 30.09.10.
Оскільки Навчально-виховний комплекс "Школа-Садок "Софія", який є фактичним суміжним користувачем земельної ділянки по вул. Мишуги, 13, не є належними землекористувачем згідно з положеннями ст.ст. 125, 126 ЗК України, вимоги про погодження меж земельної ділянки, визначеної в ухвалі Львівської міської ради №3964 від 30.09.10, суперечать вимогам п. (б) ст. 198 ЗК України через відсутність у відповідача прав суміжного землекористувача.
Відповідно до ст.ст. 120, 123, 198 ЗК України відмова Навчально-виховного комплексу "Школа-Садок "Софія" не свідчить про порушення права позивача, враховуючи виключне здійснення позивачем, Львівською міською радою та Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування оформлення права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому ст. 123 ЗК України, на яке не можуть впливати інтереси Навчально-виховного комплексу "Школа-Садок "Софія" за відсутністю належно оформленого ним права на відповідну суміжну земельну ділянку.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.11 у справі №19/136(3/188) залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Г.Кравчук
Судді Г.Мачульський
А.Уліцький