УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-23183/11
Справа №22ц-23183/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 26 (ІІІ) суддя Костенко В.В.
Суддя-доповідач Зубакова В.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді: Зубакової В.П.
суддів: Неклеси В.І., Барильської А.П.
при секретарі: Бондаренко І.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, отриманим при виконанні трудових обов’язків.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Чупла Ірина Сергіївна, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Відділення Фонду), посилаючись на те, що працюючи протягом тривалого часу в умовах праці голосового напруження отримала професійне захворювання, в зв’язку з чим висновком МСЕК від 08.04.2002 року їй було первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 25%.
Просила суд стягнути з відповідача 188 200 грн. на відшкодування моральної шкоди спричиненою ушкодженням здоров'я, отриманим при виконанні трудових обов’язків.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., в решті позову відмовлено.
Стягнуто з Відділення Фонду на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15,00 грн.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, судом необґрунтовано було відмовлено в задоволенні клопотань Відділення Фонду про витребування довідки про сукупний дохід позивача, витягу з його медичної карти та виписного епікризу, про призначення медико-соціальної експертизи для встановлення факту спричинення позивачу моральної шкоди. Крім того, довідка МСЕК про відсоток втрати працездатності є лише підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, а не підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Судом не враховано, що згідно «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995р. №212, саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди потерпілим на виробництві, однак позивач такого документу суду не надав, як не надав і доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди та саме у розмірі, який він визначив. Судом у рішенні не наведено ніяких мотивів, відповідно до яких він прийшов до висновку про відшкодування моральної шкоди саме у розмірі 20 000 грн.
Крім того, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватись судом адміністративної юрисдикції.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить відхилити апеляційну скаргу, залишивши рішення суду без змін, як законне та обгрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час, в період з 1973 року по 2010 рік працювала на посадах піонервожатої, вихователя, вчителя із завищеним голосовим навантаженням, що стало причиною професійного захворювання із діагнозом хронічний гіпертрофічний ларингіт, рецидивуюче протікання, стійка дисфонія.
Відповідно до висновку МСЕК від 08.04.2002 року їй було первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 25% з 01 квітня 2002 року, який при наступних переоглядах залишився незмінним, а з 01 квітня 2010 року встановлений безстроково (а.с. 9-16).
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в зв'язку з тим, що позивачу первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності з квітня 2002 р., згідно ж ст.ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду було покладено на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Разом з тим, суд, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, не врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і не обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 20 000 гривень.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, тяжкість тілесних ушкоджень, характер, інтенсивність і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 20 000 гривень до 12 500 гривень.
Доводи Відділення Фонду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог безпідставні, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача в квітні 2002 року, тобто до набрання чинності, як Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», так і Законами України «Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки», якими було зупинено дію чинності норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам, заподіяної внаслідок втрати профпрацездатності на 2006, 2007 роки, а на 2008 рік – дію цих норм припинено.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачці є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з квітня 2002 р. встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства суперечить положенням п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, оскільки даний спір виник з приводу відшкодування моральної шкоди, спричиненої при виконанні трудових обов`язків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині розміру стягнутої моральної шкоди необхідно змінити та ухвалити в цій частині рішення в порядку п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2011 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3, з 20000 ( двадцяти тисяч) гривень до 12 500 (дванадцяти тисяч п`ятисот) гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.П.Зубакова