Справа № 2-1181/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"12" липня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Костенко В.  В.

при секретарі Абрамян Н. Л.,  за участю  представника відповідача                                          ОСОБА_1                                                                            

            розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, -   

В С Т А Н О В И В:

              Позивач  ОСОБА_4  звернулася до  Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди та посилається на наступні обставини.

            Позивач зазначає, що у зв"язку із виконанням трудових обов"язків у важких та шкідливих умовах праці, працюючи тривалий час на фабриках  ВАТ « ПівдГЗК» вона отримала професійне захворювання. Українським НДІ промислової медицини їй встановлений діагноз – пиловий бронхіт першого ст., емфізема легень 1 ст., легенева недостатність І-ІІ ст..

             За фактом професійного захворювання було проведено розслідування комісією, яка склала за його наслідками 17.11.2003 року акт розслідування професійного захворювання.

             За  висновком профпатологічної МСЕК від 18.02.04 р. їй  первинно  встановлено  -  20 %  стійкої втрати професійної   працездатності з 16 лютого 2004р. - безстроково.

             Внаслідок отримання професійного захворювання позивач вважає, що їй заподіяна моральна шкода, т.я. вона несе фізичні та моральні страждання , на протязі тривалого часу  проходила лікування у різних медичних установах, випробовувала фізичний біль; захворювання стало причиною зміни звичного способу життя.     

             Позивач вважає, що цивільно-правову відповідальність за позовом повинен нести Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, який відповідно до вимог Закону України " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зобов"заний відшкодовувати моральну шкоду потерпілим. Заподіяну їй моральну шкоду позивач оцінює у 120 000 грн., та просить стягнути цю суму з відповідача.

          Позивач надала заяву про те, що підтримує позов та просить розглянути справу у її відсутність.

          Представник відповідача - ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  ОСОБА_1 проти позову заперечувала і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди на теперішній час не передбачене, оскільки Законом України № 717 - V від  23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України  "Про  загальнообов'язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності " , відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань  не повинен нести відповідальність за позовом, просив відмовити у його задоволенні.

            Вислухавши  думку сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            Із трудової книжки , виданої 15.09.1963 року на ім"я ОСОБА_2, убачається, що позивач має загальний стаж роботи більше 37 років, з яких  в умовах шкідливих факторів 34 років 10 місяців ( а.с. 14-16).

            Комісією , створеною ВАТ «Південний  гірничо- збагачувальний комбінат», був складений Акт розслідування хронічного професійного захворювання   від 17.11.2003 р. , яким встановлено, що при  зверненні ОСОБА_2 до Українського науково- дослідницького інституту промислової медицини був виявлений факт професійного захворювання, діагноз за яким : пиловий бронхіт першого ст., емфізема легень 1 ст., легенева недостатність І-ІІ ст. ( а.с.5-6).

Як убачається із вищеназваного акту, винним у виникненні професійного захворювання було визнана адміністрація ДФ-1 ВАТ «ПівдГЗК», якою порушені вимоги ст.153 КЗпП України.

               За висновком первинної МСЕК від  16.02.2004 р. позивачу  було встановлено

20 % втрати працездатності  безстроково та рекомендоване медичне лікування ( а.с.  11).             Відповідно до наданих  позивачем довідок та виписних епікризів, вона знаходилася на лікуванні у медичних установах з приводу наслідків професійного захворювання ( а.с.12,13).        

                Суд вважає доведеними обставини, що внаслідок професійного захворювання , пов"язаного з виконанням нею своїх професійних обов"язків на виробництві,  позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях , вимушених змінах у звичному способі життя; необхідності залучення додаткових зусиль на відновлення стану здоров"я.             

              При вирішенні питання щодо заподіяння позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, відсоток втрати професійної працездатності, наявність вини підприємства в заподіянні шкоди.

     Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці", відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я або у разі смерті працівника, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". По справі було встановлено, що позивач була застрахована відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та згідно  висновку МСЕК їй встановлено 20 % втрати працездатності  безстроково , причиною цього стала робота позивача у шкідливих умовах праці, що підтверджено актом розслідування професійного захворювання.   

      Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області визначено, що  положення частини 3 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" слід розуміти, як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, спричиненої умовами виробництва, в окремому випадку - тільки в випадку відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.  Тобто,  рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.   

         Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачу моральну шкоду у зв'язку з тим, що на той час, коли позивачу первинно було встановлено стійку втрату професійної працездатності, а це було у  2004 році, згідно зі ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції  Фонду…   

          Той факт, що у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р."  п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - в "частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку"", на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно  рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., він дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти  їх  дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює  протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина .   

                 При визначені розміру заподіяної моральної шкоди, суд приймає  до уваги , що з 16.02.2004 року безстроково позивачу була встановлена втрата професійної працездатності у 20%. Суд вважає доведеними обставини, які свідчать про тяжкість вимушених  змін  у  житті позивача; бере до уваги наявність вини підприємства, підтвердженої актом про розслідування випадку професійного захворювання та , виходячи із принципів розумності та об"єктивності, вважає,  що компенсацію  за  заподіяну моральну шкоду  слід  призначити у розмірі   20 000  грн.,  що  буде співрозмірним  тяжкості перенесених позивачем  страждань  і переживань та іншим обставинам справи , зазначена сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 виконавчої дирекції ФССНВВ,  а в іншій частині позову позивачеві слід відмовити.

                Згідно вимог ст. 268 ЦК України позови про відшкодуванню шкоди здоров,ю  заподіяному при виконанні трудових обов"язків  не мають строку позовної давності.   

                Відповідно до ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про державне  мито"  сторони  у справі  звільнено  від  державного  мита.

                 На підставі ст. ст.81, 84, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь судової адміністрації витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 15 грн.

                  Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21,28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК  України, суд -     

                                                                      В И Р І Ш И В:  

             Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

             Стягнути з ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  на користь    ОСОБА_2    в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі  20 000 ( двадцять тисяч)  гривень.

              У решті частини позову - відмовити.

              Судові витрати щодо сплати судового збору віднести за рахунок держави.

          Стягнути з ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 15 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

            Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів із дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в повному обсязі.

            Рішення суду у повному обсязі   виготовлено  13.07.2011року.  

Суддя:ОСОБА_5