11.07.2011

Справа № 2-а-4486/11р./19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 року                                                                  місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого - судді Папаценко П.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, перерахування та стягнення недоотриманої пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

           Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про перерахунок пенсії працюючого пенсіонера та стягнення недоотриманої пенсії, вказуючи на те, що він отримує пенсію за віком та перебуває на обліку Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя. У січні 2011 року він звернувся до відповідача з заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IУ та п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Отримана ним у подальшому в 2011 році перерахована пенсія була меншою за очікувану. Звернувшись до відповідача із проханням дати роз’яснення щодо порядку проведення перерахунку пенсії, він дізнався, що перерахунок пенсії у 2011 році провадився із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік –1197,91 грн., а не за 2010 рік –1982,63 грн., як передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позивач у судове засідання не з’явився, у позові міститься заява з проханням розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя в судове засідання не з’явився, надав суду заперечення, в яких просив справу розглядати без їхнього представника, проти заявлених позовних вимог заперечував.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наявними в матеріалам справи доказами підтверджено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя. Після призначення пенсії він продовжував працювати. За його заявою від 11 січня 2011 року відповідачем зроблено перерахунок розміру пенсії відповідно до положення підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп.

Листом від 16.03.2011 року № 4512/03-2 управління ПФУ України в Жовтневому районі м. Маріуполя відмовило позивачу у застосуванні перерахунку розміру його пенсії з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за 2010 календарний рік у розмірі 1982 грн. 63 коп., на чому наполягав у своєму зверненні позивач.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Питання, пов’язані з перерахунком пенсії стосовно осіб, які продовжували працювати, врегульовані в ч. 4 ст. 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон), в якій визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Відповідно до підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 28 грудня 2007 року № 107УІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»була викладена у новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому за одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахування пенсії».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп-2008 у справі про страхові виплати зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За правилами, встановленими у ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону «Про Конституційний Суд України», положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.

Таким чином, на підставі вказаного Рішення Конституційного Суду України нова редакція ч. 4  ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»втратила чинність, у наслідок чого відновлена попередня редакція даної статті згідно до Закону від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, яка є чинною на теперішній час.

Незважаючи на прийняте Конституційним Судом Рішення, у підпункті 3 пункту 11 постанови від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»Кабінет Міністрів України фактично відтворив редакцію ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, яка визнана неконституційною: «У разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахування пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначеної пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом  третім ч. 1 ст. 40 Закону».

Листом від 11 березня 2009 року № 20-0/18-09/039, № 4096/02-01 Міністерство праці та соціальної політики України і Пенсійний фонд України роз’яснили, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (Доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до підпункту 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.)

Зазначені рекомендації застосовуються органами Пенсійного фонду України при здійснення перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам і у 2011 році.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що на теперішній час питання визначення порядку і умов проведення перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, регулюються нормою частини 4 ст. 42 Закону України № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09 липня 2003 року та положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»з відповідними роз’ясненнями, викладеними у зазначеному Листі.

Спільний Лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного Фонду України від 11 березня 2009 року не зареєстрований в установленому законом порядку в Міністерстві юстиції України, тому не є нормативно-правовим актом і не береться судом до уваги.

Приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови та порядок пенсійного забезпечення. У статті 5 цього Закону наголошується, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Для інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, як визначено в ч. 4 ст. 9 КАС України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, виходячи з встановленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, дії нормативно-правового акту у часі, загальних засад пріоритетності законів на підзаконними актами, суд вважає, що при вирішенні даного адміністративного спору підлягають застосуванню положення частини 4 ст. 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які є чинними на час звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії.

Правова норма зазначеного Закону єдиною підставою для перерахунку пенсії визнає урахування страхового стажу після призначення пенсії. В ній не містяться вимоги про застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії.

Відповідно до вимог ст. 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, представлені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя законних підстав для перерахунку пенсії у заявлені позивачем умови і спосіб не має.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в України ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позовні вимоги щодо виплати суми недоотриманої з 01 січня 2011 року пенсії є похідними від вирішення спору про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м Маріуполя при здійсненні позивачу перерахунку пенсії. У зв’язку з відмовою у задоволенні основного позову зазначені вимоги також не підлягають задоволенню. Таким чином, відсутні об’єктивні підстави для того, щоб суд вийшов за межі вимог позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 9, 11, 71, 90, 122 ч. 3, 158-160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 4, 5, 40, 42, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтями 8, 19 Конституції України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

           У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, перерахування та стягнення недоотриманої пенсії - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня  отримання  копії  постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Жовтневий райсуд м. Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.   

Суддя:                                                                                  П.І. Папаценко