Справа № 2-906/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"12" липня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Костенко В.  В.

при секретарі Абрамян Н. Л.,  за участю:          

 представника позивача -                                                       ОСОБА_1                                                

 представника відповідача -                                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до  Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг"  про стягнення моральної шкоди, -

                                                 В С Т А Н О В И В:

       Позивач ОСОБА_3 звернувся  до  Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг",  про стягнення моральної шкоди.                    

        В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що                                          він пропрацював на шахті імені «Артема» в Криворізькому металургійному заводі «Криворіжсталь», який в майбутньому неодноразово було перейменовано, та реорганізовано (на теперішній час правонаступником є – Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг»), а саме в  період з 18.09.2001 року - черговим слюсарем з ремонту устаткування. В 2009 році звільнений був з підприємства в зв’язку з виходом на пенсію. За висновком лікувально - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової  медицини йому було встановлено 04.02.2010 року (протокол № 263) професійне захворювання за діагнозом: деформуючий артроз і періартроз колінних суглобів з варусною деформацією, комбінованою контрактурою справа і функціональною недостатністю першого ступеню, деформуючий артроз ліктьових суглобів зі згинальними контрактурами справа. В наступному було складено Акт розслідування професійного захворювання № 41  від 28.09.2010 року, відповідно пункту 17 встановлено, що на робочому місці було перевищення рівня фізичного навантаження в декілька разів, в пункті 19 Акту…вказано вину підприємства – відповідача. За висновком медико – соціальної комісії  03.11.2010 році йому було первинно встановлено 25% професійної втрати працездатності. Позивач вказує на те, що з вини підприємства – відповідача він втратив працездатність, здоров’я, в результаті щоденно переносить фізичні страждання та переживання: скаржиться, що його непокоїть біль та обмеження рухів в правому кульшавому суглобі з укороченням ноги та порушенням функції ходи, крутячий біль в колінних та ліктьових суглобах, відчуває біль в поперековому відділі хребта з розповсюдженням на тазовий пояс, постійно випробовує  стійкі болі та обмеженість рухів в ліктьових суглобах, турбує періодичний головний біль, не має змоги, як раніше допомагати своїй дружині, оскільки руки не тримають предмети, навіть невеликої важкості, йому важко нахилятися, повертатися, довго рухатися, так як виникає гострий біль в області спини та відчуває слабкість в суглобах, в результаті  випробовує  постійний  дискомфорт. Зазначає, що при таких обставинах в нього змінився рівень життєвої діяльності, вимушений прикладати багато зусиль для організації свого життя.

            Причинену моральну шкоду позивач оцінює в сумі  173 000 гривень та просить стягнути з підприємства – відповідача.          

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не  був  присутній, про час та місце розгляду справи сповіщений належно, що підтверджено матеріалами справи. Про причини неявки в суд не сповіщено.           Представник позивача, який  діє на підставі довіреності, в судовому засіданні зазначив,  щодо можливості розгляду справи за відсутністю   його довірителя, оскільки останній, за станом свого здоров’я не має змоги бути присутнім у судовому засідання та надав йому,  як представнику усі повноваження, що передбачені законодавством України. Представник  в судовому засіданні вказав, що позов підтримує повністю, при  цьому  посилався  на  обставини,  вказані  в  позовній  заяві , та  просить  при  винесені  рішення  врахувати – що  з  вини  підприємства,  позивачу  заподіяна  шкода  здоров’ю,  він  втратив на безстроковий термін  25 відсотків професійної працездатності, в результаті через болісні відчуття в шийному та поперековому відділах хребта, змушений приймати медикаменти та звертатися за допомогою лікарів. В результаті,  у нього змінився  рівень та ритм життєвої діяльності, він потребує багато зусиль для організації свого життя.

         Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг»  позов  не  визнала та заперечувала проти його задоволення у повному обсязі, оскільки вважає його не обґрунтованим. Та зазначила, що ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг»  вважає,  що не доведені обставини заподіяння моральної шкоди та її розмір. Позивачу , при працевлаштуванні було роз»яснено, що він буде працювати у несприятливих умовах, що компенсується підвищеною заробітною платою, тобто позивач свідомо обрав  роботу у шкідливих умовах праці і тільки від нього самого залежало : скільки років працювати на займаній посаді. Крім того, група інвалідності позивачеві не встановлена, він не позбавлений можливості рухатися, працевлаштуватись на іншу роботу, тощо. Таким чином, ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг» не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

        Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому  задоволенню, за таких підстав.

        При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності в зв’язку з професійним захворюванням, вину підприємства в заподіянні шкоди,  матеріальну шкоду,  істотних вимушених змін у  його  життєвих стосунках.

        Відповідно запису в трудовій книжці, встановлено, що позивач в період з 22.06.1978 по 26.01.1999 рік працював – підземним слюсарем в ДСФ на шахті «Артем» Рудоуправління Кірова, з 25.12.2000 по 08.09.2001 р.р.  – підземним слюсарем в ВШТ  РУ «Кірова». З 18.09.2001 р. пропрацював на шахті ім.. «Артем» - черговим слюсарем з ремонту устаткування на підприємстві – відповідача в Криворізькому  металургійному  заводі  «Криворіжсталь», який в майбутньому неодноразово було перейменовано, та реорганізовано (на теперішній час правонаступником є – Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг»). 31 травня 2009 року звільнений з підприємства в зв’язку з виходом на пенсію ( а.с.6-13).

        Згідно інформаційної довідки санітарно – епідеміологічною станцією Саксаганського району  20.05.2009 року № 2/2 – 1150  було встановлено, що під час роботи на підприємстві – відповідача у позивача на робочому місці були присутні перевищення гранично – допустимих норм праці в декілька разів, а саме: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну до 40 кг при нормі 30 кг; нахили корпусу до 350 раз за зміну при нормі 51 – 100 разів; знаходження в нахиленому положенні понад 30 градусів 30% зміни при нормі 25% ( а.с.14-16).

        Комісією у складі: Саксаганської санітарно – епідеміологічної станції, підприємства – відповідача, страхового експерта Фонду соціального страхування було складено Акт розслідування професійного захворювання позивача № 41   28 вересня 2010 року. В пункті 17 встановлено, що причиною отримання профзахворювання явилось перевищення рівня фізичного перевантаження. В пункті 19 зазначено вину адміністрації шахти ім.. «Артема» підприємства – відповідача в порушенні Закону України п. 13 «Про охорону праці» та ст. 153 Кодексу Законів про Працю України ( а.с.18-19).

         За висновком медико – соціальної експертної комісії позивачеві 03.11.2010році первинно було встановлено 25% професійної втрати працездатності на безстроковий термін. Лікарями протипоказано –несприятливий мікроклімат, переохолодження, фізичне перевантаження ( а.с.20).

          З наданих виписних епікризів  медичних установ, встановлено, що позивач  проходив неодноразово стаціонарно лікування в Українському науково – дослідному інституті промислової медицини та в 4 – й, 11 – й міських лікарень міста ОСОБА_4. За висновком лікувально -  експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової  медицини позивачеві було встановлено 04.02.2010 року (протокол № 263)   професійне захворювання за діагнозом: деформуючий артроз і періартроз колінних суглобів з варусною деформацією, комбінованою контрактурою справа і функціональною недостатністю першого ступеню, деформуючий артроз ліктьових суглобів зі згинальними контрактурами справа. Відповідно медичних довідок встановлено, що позивачеві рекомендовано: спостереження ортопеда – травматолога і невролога за місцем проживання, потребує повторного обстеження в клініці через кожні 6 місяці, амбулаторне лікування, медикаментозне лікування, санаторно – курортне  лікування на бальнеологічних або грязових курортах ( а.с.21-27).          Відповідно Постанови Фонду соціального страхування… від 22.11.2010 року встановлено, що позивачеві щомісячно провадяться страхові виплати ( а.с.28).

         Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

       У судовому засіданні встановлено,  що  при  виконанні  трудових  обов’язків здоров’ю позивача ОСОБА_3 була заподіяна шкода він отримав професійне здоров’я та втратив працездатність в розмірі 25% на безстроковий термін. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання, змушений приймати ліки та звертатися за допомогою лікарів. При вказаних  обставинах  суд  вважає, що наслідками  професійного захворювання, позивачеві порушено його звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв’язки. На теперішній час має проблеми з ходою, не має змоги виконувати звичайну для нього роботу, в результаті він прикладає значні додаткові зусилля для організації свого життя. Позивач не бачить перспектив на майбутнє, в зв’язку зі станом його здоров'я, тому переносить  моральні  страждання та переживання.

       Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду.

       Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

       Статею 173 КЗпП  України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.                                   

        Статею  237-1 КЗпП  України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають  він нього додаткових зусиль для організації свого життя.                                                                                            Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10,  пункту 11 розділу I Закону № 717-V  скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або  професійного  захворювання, на  відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду,  яке вони мали відповідно до  приписів  первинної  редакції  Закону  № 1105-XIV.  Проте  Конституційний  Суд України вважає,  що саме  право цих громадян на відшкодування моральної шкоди  не  порушено, оскільки  статтею 1167 Цивільного  кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю  України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного  захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

        Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, нашли документальне  підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що причинена  моральна  шкода   підлягає часткової  компенсації.

        Обговорюючи розмір відшкодування позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди, суд виходить із суми, яку визначив позивач, тобто – 173 000 грн., також, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань в зв’язку з  професійним захворюванням, тривалість лікування, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, а саме 25% втрати професійної працездатності на безстроковий термін, вищевказане потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. А також вину підприємства – відповідача в отриманні позивачем профзахворювання, суд  вважає,  що компенсацію  в  заподіяні моральні  страждання  слід  призначити у розмірі  18000грн.,  що  буде  відповідати  тим  стражданням  і переживанням  які  зазнає  позивач,  а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

           На підставі  ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати.

Керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р.,  ст.ст. 10, 11, 27, 60, 88, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 2371 КЗпП України, суд

                                                   В И  Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" про стягнення моральної шкоди - задовольнити  частково.

     Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 18000 ( вісімнадцять тисяч) гривень.                                                  

     Стягнути з Публічного акціонерного товариства  "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" на користь держави судовий збір в розмірі  8 грн.50 коп.          

      Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_4 Ріг" на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі - 37 грн.

      В іншій частині позовних вимог -  відмовити.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з моменту винесення рішення, подачею апеляційної скарги.  Після закінчення строку подачі апеляційної скарги рішення суду набирає  законної чинності.

            Повне рішення суду  виготовлено 14.07.2011 року.  

Суддя:ОСОБА_5