НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року справа № 2-а/0312/2612/11 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі головуючого судді А.В. Василюка, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, —
встановив:
31 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просить визнати дії УПФ України в м. Нововолинську протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2010 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Ухвалою Нововолинського міського суду від 02 червня 2011 року позов в частині вимог за період з 01 січня 2009 року по 29 листопада 2010 року залишено без розгляду, в зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду без поважних причин.
Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в яких адміністративний позов не визнав та пояснив, що позивачеві як дитині війни правомірно підвищення до пенсії протягом 2006-2007 років не нараховувалося та не виплачувалося. Виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється не з коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, затверджених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими було передбачено виплату підвищення до пенсії позивачеві тільки з 01 січня 2008 року у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому, враховуючи наведене, представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити.
Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Нововолинську, протягом 2006-2007 років йому нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а протягом 2008 року та в подальшому позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується копією пенсійного посвідчення №115200, виданим відділом пенсійного забезпечення в м. Нововолинську з проставленим штампом "Дитина війни" (а.с.5).
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії, щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є чинною у 2010 році.
Таким чином, підвищення до пенсії як дитині війни позивачу нараховувалась та виплачувалась, однак у меншому розмірі ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
У 2010 році прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність визначений Законом України від 20 жовтня 2009 року "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати". Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Суд, також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбаченого Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України виконання покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невиплата підвищення до пенсії позивачу заподіяна протиправною бездіяльністю відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача слід визнати протиправною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області провести нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 30 листопада 2010 року, що на думку суду відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Керуючись ч.7 ст.9, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162 ст.163, ст.1832 КАС України, на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", —суд,
постановив:
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 30 листопада 2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 30 листопада 2010 року з врахуванням статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
Відшкодувати ОСОБА_1 з Державного бюджету України 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору (державного мита) відповідно до квитанції.
В решті позовних вимог відмовити
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, і є в цьому випадку остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої в скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк