УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-23286/11
Справа № 22-ц-23286/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 32 (Ш) Бардін О.С.
Доповідач – Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Остапенко В.О., Ляховської І.Є.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника – ОСОБА_5,
представника відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_8 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я та смертю фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до відповідачів, у травні 2009 року свій позов до суду подала ОСОБА_2 Ухвалою суду від 14.09.2009 року зазначені позови були об’єднані в одне провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те, що 05.10.2006 року сталася ДТП. Приблизно о 13-00 год. ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Хюндай Туксон», держномер НОМЕР_1 який належить її чоловіку ОСОБА_7, скоїла наїзд на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_2, внаслідок чого ОСОБА_9 померла, а ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
У відношенні ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа, однак постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11.02.2009 року до відповідачки було застосовано положення Закону України «Про амністію». Цивільні позови, подані під час розгляду, були залишені судом без розгляду.
Уточнивши свої вимоги, ОСОБА_2, як потерпіла внаслідок ДТП, просила стягнути на свою користь з відповідачів солідарно 9 238 грн. 34 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 700 000 грн. моральної шкоди та витрати по справі.
ОСОБА_3 просив стягнути на свою користь з відповідачів витрати на поховання померлої дружини ОСОБА_9 на загальну суму 41 425 грн. 39 коп., а також моральну шкоду в розмірі 1 500 000 грн.
ОСОБА_4 просив стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду у зв’язку зі смертю матері в розмірі 500 000 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 лютого 2011 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 3138 грн. 29 коп., моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., витрати по справі – витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37 грн. 50 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн. В іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 41366 грн. 11 коп., моральну шкоду в розмірі 200 000 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. В іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. В іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави державне мито в розмірі 470 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_8 ставлять питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права: судом не розглянуто позов ОСОБА_2 від 07.06.2010 року; суд вийшов за межі позовних вимог; позивачами не надано доказів спричинення їм шкоди діями відповідачів та понесених ними витрат; розмір стягнутої шкоди значно завищений і не відповідає засадам розумності.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_8 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 лютого 2011 року підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_6 позивачам завдана матеріальна і моральна шкода, яка повинна бути відшкодована останньою відповідно до вимог ст.ст. 1166,1167,1168, 1187 та 1201 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відшкодування моральної шкоди і частково щодо відшкодування матеріальної шкоди з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що внаслідок ДТП, що сталася 05 жовтня 2006 року з вини ОСОБА_6 загинула ОСОБА_9 та отримала тяжкі тілесні ушкодження, ставши інвалідом 2-ої групи ОСОБА_2
Кримінальну справу у відношенні ОСОБА_6 за ст. 286 ч.2 КК України постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу закрито на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, а цивільні позови залишені без розгляду.
Встановлено, що автомобілем під час ДТП 05.10.2006 року керувала ОСОБА_6 на належній правовій підставі і з її вини сталася ДТП. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про її відповідальність за шкоду, спричинену внаслідок ДТП.
За положеннями ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Частиною 5 ст. ст. 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
При вирішенні справи районний суд правильно застосував зазначені норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відповідальність ОСОБА_6 за шкоду, спричинену внаслідок ДТП.
Ухвалюючи рішення про відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2 та чоловікові й сину загиблої ОСОБА_9, суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для цього згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачам, судом першої інстанції враховано всю глибину та обсяг страждань, яких вони зазнали.
Тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині.
Погоджується колегія суддів із висновком районного суду про відшкодування витрат на поховання ОСОБА_9 відповідно до ст. 1201 ЦК України.
Разом з тим, визначаючи ОСОБА_3 розмір витрат на поховання дружини, а саме, стягуючи 39351 грн. на спорудження надгробного пам’ятника, суд не врахував, що витрати на виготовлення пам’ятника визначаються із фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам’ятників у даній місцевості.
Згідно наданої суду апеляційної інстанції інформації, гранична вартість стандартного пам’ятника територіальної місцевості м. Кривого Рогу становить 2420 грн.
З урахуванням встановлено факту, сума витрат на поховання та спорудження надгробного пам’ятника, що підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 1201 ЦК України, складає 4435 грн. 11 коп.
Також, судом встановлено, що у зв’язку з одержаними травмами ОСОБА_2 лікувалася, купувала медичні препарати, витратила кошти на транспортування до лікарні.
Під час встановлення зазначених фактів судом не було порушено норми процесуального права. Під час вирішення питання про відшкодування майнової шкоди ОСОБА_2 правильно застосовано норми матеріального права, а тому підстав для скасування судового рішення в цій частині колегія суддів не знаходить.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з визначеним судом розміром витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків
надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 року № 590 затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Суд на зазначене уваги не звернув й стягнув на користь позивачів ОСОБА_2 – 2500 грн., ОСОБА_4 – 2000 грн., не перевіривши чи не перевищують такі суми граничного розміру компенсації витрат, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно журналів судового засідання, безпосередньо в суді представник позивачів ОСОБА_10 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5 затратила на їх представництво дві години, тобто граничний розмір витрат на правову допомогу безпосередньо в суді складає 752,80 грн.
Крім того, нею були вчинені інші дії, необхідні для розгляду справи, а саме: складання позовних заяв, консультації. За сукупність вказаних дій граничний розмір за вищезазначеною Постановою складає 470,50 грн. (941 х 50: 100).
Таким чином, граничний розмір витрат на правову допомогу, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 складає по 1223 грн. 30 коп.
Витрати ОСОБА_3, пов’язані з правовою допомогою в сумі 2000 грн. не перевищують граничного розміру, що становить з урахуванням затрат робочого часу адвоката безпосередньо в суді – п’ять годин та інших дій, необхідних для розгляду справи – 2352 грн. 50 коп. ( 941 х 40:100 х 5) + (941 х 50:100).
Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права щодо не розгляду судом позову ОСОБА_2 від 07.06.2010 року; виходу за межі позовних вимог необґрунтовані й правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди, а також витрат на правову допомогу - на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_2 – зміні відповідно до п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_8 – задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 лютого 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди – змінити, зменшити суму стягнутої майнової шкоди з 41366 грн. 11 коп. до 4435 грн. 11 коп.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 лютого 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_6 витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_4 та на користь ОСОБА_2 - змінити, зменшити суму стягнутих витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_4 з 2000 грн. до 1223,30 грн., на користь ОСОБА_2 - з 2500 грн. до 1223,30 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: