УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-20769\11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 10.3.1 (І) Тарасенко О.В.
Доповідач – Карнаух В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Карнаух В.В.
суддів: Барильської А.П.,Ляховської І.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі М.Кривого Рогу Дніпропетровської області (надалі – УПФУ) про зобов’язання виконання обов’язку в натурі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що їй, як дитині війни, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року відповідачем не виплачується щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Просила суд визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати їй підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року та зобов’язати відповідача в подальшому сплачувати їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року , включно.
Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 липня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов’язано УПФУ призначити, донарахувати та виплатити підвищення до пенсії соціальної допомоги ОСОБА_2 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року, включно . з урахуванням сум підвищення пенсії фактично сплачених в цей період та в подальшому сплачувати підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком , відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.06.2010 року по 09.07.2010 року, включно.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог за наявними у справі матеріалами, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПФУ підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з доведеності факту незаконної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити їй перерахунок пенсії у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми на її користь з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 01.01.2008 року здійснював нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 28.05.2008 року - в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, а саме: з 01.01.2008 року – 47 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.10.2008 року по 31.05.2010 року включно – 49,80 грн., дійшов вірного висновку про дію в період з 22.05.2008 року по 31.05.2010 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії за вказані періоди незаконною.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та ч.5 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати».
У зв’язку з цим, доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, з огляду на те, що вказаний нормативний акт суперечить діючим положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: