УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-23192/11
Справа № 22-ц-23192/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 (ІV) Шум Л.І.
Доповідач - Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Михайлів Л.В.
суддів - Остапенко В.О., Зубакової В.П.
при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3,
представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Бершадської Людмили Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Суха Балка», про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі – Відділення Фонду) про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат, посилаючись на те, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я на підприємстві висновком МСЕК від 19.02.2001 року йому встановлено 35% втрати профпрацездатності та визнано інвалідом третьої групи.
Відповідачем ВАТ «Суха Балка», правонаступником якого є ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», призначено страхові виплати у відшкодування втраченого заробітку з середнього заробітку, розрахованого за останні 12 місяців роботи в сумі 679,34 грн., розрахунок якого позивач вважає невірним, оскільки останній, на його думку, повинен бути розрахований за 3 останні повні календарні місяці роботи й становити 1098,03 грн., що потягло недоплату виплат з 01.02.2001 року по 01.04.2001 року в сумі 194,26 грн.
Продовжуючи призначення та виплату страхових сум, починаючи з 01.04.2001 року, Відділення Фонду також неправильно здійснювало їх нарахування та виплату.
Уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з Відділення Фонду на свою користь недоплату по щомісячним страховим виплатам за період з 12.07.2002 року по 01.03.2010 року в сумі 44466,88 грн., а також щомісячні страхові виплати в розмірі 1879,10 грн., починаючи з 01.03.2010 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11.06.2007 року за заявою представника позивача позовні вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «Суха Балка» про відшкодування шкоди залишено без розгляду.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_2 недоплату по щомісячним страховим виплатам за період з 12.07.2002 року по 01.03.2010 року в сумі 44466,88 грн., а також - щомісячні страхові виплати в розмірі 1879,10 грн., починаючи з 01.03.2010 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого рогу від 28.03.2011 року виправлено арифметичну помилку в резолютивній частині рішення суду від 26.01.2011 року й визначено, що вірною є присуджена до стягнення сума недоплати по щомісячних страхових виплатах за період з 12.07.2002 року по 01.03.2010 року в розмірі 44446,88 грн.
В апеляційній скарзі відповідач Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд неправильно застосував п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обґрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору, не перевірив чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству та безпідставно застосував коефіцієнт 2,0 з 01.07.1994 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював на посаді прохідника шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка».
Висновком МСЕК від 19.02.2001 року ОСОБА_2 встановлено 35% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. При переогляді позивача висновком МСЕК від 08.02.2005 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково.
Відшкодування шкоди ОСОБА_7 проводилось підприємством, виходячи з його середнього заробітку в розмірі 679,34 грн., розрахованого за останні 12 місяців праці, з подальшим коригуванням його на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
Спір виник з приводу неправильного, на думку позивача, визначення розміру середнього заробітку, з якого розраховано йому суму виплат у відшкодування втраченого заробітку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення п. 22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року, ВАТ «Суха Балка» невірно розрахувало середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку.
Колегія суддів не може погодитися з зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення, що оскаржується, зазначеним вимогам закону не відповідає.
Пунктом 22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року (далі – Правил) в редакції діючий на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву, а при професійному захворюванню – стійкій втраті професійної працездатності.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку із стійкою втратою профпрацездатності наказом № 101/2001 від 20.03.2001 року (а.с. 19) ВАТ «Суха Балка» визначило середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування ОСОБА_2 втраченого заробітку за останні 12 місяців праці в розмірі 679,34 грн.
Вказаний розмір заробітку потерпілим не оскаржувався, що свідчить про наявність бажання ОСОБА_2 на його розрахунок саме за останні 12 місяців праці на підприємстві.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, в порушення вказаної норми закону, ані позивачем, ані його представником не надано суду жодних доказів в підтвердження відсутності бажання потерпілого на розрахунок середнього заробітку для обчислення розміру відшкодування шкоди за останні повних 12 календарних місяців роботи й наявності підстав для його розрахунку за 3 останні повні календарні місяці роботи.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що розрахувати середній заробіток позивач бажає за березень, квітень, липень 2000 року, при цьому обґрунтування саме такого розрахунку з посиланням на діюче законодавство він не надає.
При вирішенні спору, суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, й в порушення п. 22 Правил, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для перерахунку середньомісячного заробітку ОСОБА_2 та у зв’язку з цим – перерахунку Відділенням Фонду щомісячних страхових виплат, які сплачуються останнім на користь позивача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню на підставі п. 2, п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв’язку з недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
У зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарги підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь Відділення Фонду підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. за подачу апеляційної скарги, а також на користь держави – 8,50 грн. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за подачу позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2, 4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Суха Балка», про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. за подачу апеляційної скарги, а також на користь держави – 8,50 грн. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за подачу позовної заяви.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: