УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-23117/2011 Головуючий в першій інстанції
Категорія - 48 (І) Черкасенко Т.Г.
Доповідач – Михайлів Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
29 червня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Михайлів Л.В.
суддів - Остапенко В.О., Зубакової В.П.
при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: позивача - ОСОБА_2 та її представника – ОСОБА_3,
відповідача - ОСОБА_4 та його представника – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи – ОСОБА_6, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.06.2007 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 24.10.2007 року, з ОСОБА_4 на її користь стягнуто щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1/8 частини з усіх видів його доходів, починаючи з 31 липня 2006 року до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 річного віку.
У зв’язку з невиконанням вказаного рішення суду з вини відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.10.2008 року складає 5184,66 грн.
Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, і в остаточній редакції уточненої позовної заяви від 04.11.2010 року, просила суд стягнути з відповідача на свою користь суму пені, нараховану на заборгованість по аліментам, в розмірі 75564,22 грн., судовий збір в сумі 236,68 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2011 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом, в порушення вимог ст. 196 СК України, не враховано вину відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів та факту його умисного ухилення від виконання судового рішення, оскільки він не інформував державну виконавчу службу про зміну свого місця роботи.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити й залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом вставлено, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.06.2007 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 24.10.2007 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1/8 частини з усіх видів його доходів, починаючи з 31 липня 2006 року до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 річного віку.
18.07.2007 року ОСОБА_2 отримано виконавчий лист №2-100 від 13.06.2007 року, виданий Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу на виконання вказаного рішення суду, який пред’явлений нею до виконання в Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управляння юстиції Дніпропетровської області.
20.10.2008 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу ОСОБА_2 видано дублікат виконавчого листа №2-100 від 13.06.2007 року, який пред’явлено нею до виконання в Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управляння юстиції Дніпропетровської області.
За період з 31.07.2006 року по 01.10.2008 року Центрально-Міським ВДВС КМУЮ Дніпропетровської області розраховано суму заборгованості по аліментам ОСОБА_4, яка склала 5184,66 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для нарахування пені по аліментам, оскільки не встановлено вини ОСОБА_4 в несвоєчасному виконанні рішення суду про стягнення аліментів в період з 01 листопада 2007 року по 30 вересня 2008 року.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 196 СК при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'яза на сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стяг нення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що єдиною умовою застосування юридичної відповідальності у вигляді стягнення неустойки є винна протиправна поведінка особи, зобов’язаної сплачувати аліменти за рішенням суду. Тобто якщо заборгованість утворилася з вини інших осіб, а не платника аліментів, стягнення неустойки не допускається.
Аналогічне роз’яснення міститься й в п. 22 Постанови Пленуму Вер ховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.
Як вбачається з матеріалів виконавчих проваджень, постановою державного виконавця Центрально-Міського ВДВС КМУЮ Дніпропетровської області від 24.07.2007 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-100 від 13.06.2007 року з виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.06.2007 року про стягнення аліментів з ОСОБА_4
07.09.2007 року виконавче провадження зупинено на підставі ухвали Верховного Суду України від 04.08.2007 року й поновлено постановою державного виконавця від 11.01.2008 року.
28.02.2008 року виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_4 закінчено і виконавчий лист направлено простою кореспонденцією в Жовтневий ВДВС Дніпропетровської області у м. Дніпропетровськ для послідуючого виконання.
Оскільки Жовтневим ВДВС Дніпропетровської області у м. Дніпропетровськ не було отримано виконавчого листа у зв’язку з втратою останнього при пересилці, подальше виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.06.2007 року не відбулося.
Саме втрата виконавчого листа й стала підставою для звернення ОСОБА_2 у жовтні 2008 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з заявою про видачу його дубліката та повторного його пред’явленням до виконання.
Отже, з викладеного вбачається, що заборгованість по аліментам в період з 31.07.2006 року по 01.10.2008 року в сумі 5184,66 грн. утворилася не з вини платника аліментів – ОСОБА_4, а з вини виконавчої служби з підстав втрати виконавчого документу, що й зумовило невиконання судового рішення.
Крім того, колегія суддів враховує й той факт, що в порушення ч.1 ст. 60 ЦПК України, жодних доказів повідомлення ОСОБА_4 державним виконавцем у відповідності до положень ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», про розмір заборгованості по аліментам та про строк її погашення, позивачем не надано, а це в свою чергу унеможливлює вирішення питання про наявність підстав для нарахування пені по аліментам.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність вини відповідача ОСОБА_4 у виникненні заборгованості зі сплати аліментів та факту його умисного ухилення від виконання судового рішення. Доводи апеляційної скарги позивача в цій частині правильності висновків суду не спростовують.
Про відсутність факту ухилення відповідача від виконання рішення суду свідчить також й та обставина, що після відкриття виконавчого провадження за дублікатом виконавчого листа ОСОБА_4 здійснив погашення заборгованості по аліментам.
Не знайшли свого підтвердження й доводи апеляційної скарги позивача щодо не інформування ОСОБА_4 державної виконавчої служби про зміну свого місця роботи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: