Судове рішення #16593588

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-ц-22269/11                    

Справа № 22ц-22269/2011                                                             Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 34 ( ІІІ )                                                                               суддя  Тимошенко Т.І.

                                                                                                 Суддя-доповідач – Зубакова В.П.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді –  Зубакової В.П.

суддів -                        Остапенко В.О., Барильської А.П.

при секретарі -            Бондаренко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду  м. Кривого Рогу від 18 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Страхова компанія “Інгострах”, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4,

відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2010 року ОСОБА_3  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 25.04.2009 року приблизно о 21.00 год. по вул. Симбірцева у м. Кривому Розі, з вини водія автомобіля марки «Дачія Логан», держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої належному йому автомобілю нанесені механічні ушкодження. Просив суд стягнути на його користь з відповідача 2 544,40 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди , 3 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1 179,50 грн. судових витрат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 550 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження, 170 грн. за виконання робіт по перевірці технічного стану автомобіля, та різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою  у розмірі 1 824,40 грн.,  в рахунок відшкодування моральної шкоди  500 грн., судовий збір  у розмірі 51 грн. та 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сцмі 120 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  та страхового полісу обов`язок відшкодувати матеріальну та моральну шкоду покладено на страховика – ЗАТ «Українська страхова компанія Княжа», яка є належним відповідачем по справі.

Позивачем не доведено, що потреба проведення робіт по перевірці технічного стану автомобіля виникла внаслідок ДТП.

Крім того, судом порушено норми процесуального права та прийнято, як доказ по справі,  постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 13.10.2010 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, та яка оскаржена в апеляційному порядку і на час розгляду справи не набрала законної сили.

Заслухвавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, позивача  ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які заперечували проти доводів апеляційної скарги,перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.04.2009 року в результаті дорожньо-транспортної події було механічно пошкоджено автомобіль «Шевроле Авео» д.н. НОМЕР_2,  який належить на праві власності ОСОБА_3

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що зіткнення транспортних засобів сталося з вини водія автомобіля марки «Дачія Логан», держ. номер НОМЕР_1  ОСОБА_2, внаслідок порушення останнім п.п. 10.1., 10.3., 10.4  Правил дорожнього руху України, що було встановлено Жовтневим  районним судом м. Кривого Рогу при ухваленні постанови від 13 січня 2010 року року по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП (а.с. 12-14).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України ця постанова є підставою звільнення від доказування, оскільки обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з вини  відповідача ОСОБА_2 у ДТП та  його обов`язку, як  власника транспортного засобу, нести відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, та наявності у зв’язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 1167, 1187 ЦК України для її відшкодування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п 4  постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небузпеки розуміються юридична особа або громадяними, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав  (договору оренди, довіреності тощо).

Судом першої інстанції  встановлено і не спростовано в суді апеляційної інстанції, що винною особою в ДТП є водій автомобіля марки «Дачія Логан», держ. номер НОМЕР_1  ОСОБА_2.

Висновком спеціаліста встановлено розмір матеріальної шкоди спричиненої позивачу у сумі  8 324,40 грн. (а.с.19-26).

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у випадку  недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування причиненої шкоди, зобов`язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страхової виплати (страхового відшкодування)

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд вірно встановив, що відшкодуванню підлягає різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яка становить 1 824,20 грн., та франшиза у розмірі  510 грн., однак помилково прийшов до висновку про необхідність відшкодування понесених позивачем витрат за виконання робіт по перевірці технічного стану автомобіля, а саме перевірки та регулювання геометрії коліс у розмірі 170 грн., які не відносяться до ремонтно-відновлювальних робіт та не враховані спеціалістом автотоварознавцем при визначенні  суми матеріальних збитків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку,  що  рішення суду підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясування обставин справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України  з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 170 гривень за виконання робіт по перевірці технічного стану автомобіля.

Також, на думку колегії суддів, висновок  суду першої інстанції щодо стягнення моральної  шкоди з відповідача на користь позивача не суперечить  положенням  ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній  особі  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка  її завдала, за наявності її вини.

Розмір моральної шкоди обгрунтований та при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Не грунтуються на законі доводи апеляційної скарги щодо незалучення до участі у справі у  справі  належного відповідача ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа», яким застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2, що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7964276  від  19.06.2008 року (а.с. 76) з огляду на наступне.  

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 р. № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників назем них транспортних засобів», який набув чинності з 1 січня 2005 p., страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

Оскільки,  виплату страхового відшкодування у розмірі 6 500, 00 грн. вже  здійснило СК «Інгострах», то   ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа», встановивши розмір страхового відшкодування у сумі  5 898,37 грн. на підставі ст. 9 Закону України 07.03.1996, № 85/96-ВР "Про страхування", якою встановлено, що якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна, відмовило ОСОБА_3 у виплаті такого відшкодування

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності розгляду судом, як доказу по справі,  постанови Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 13.10.2010 року, яка на час розгляду справи не набрала законної сили та оскаржена в апеляційному порядку, спростовуються матеріалами  аждміністративної справи, оглянутої в суді апеляціної інстанції, згідно якої  ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.04.2010р. апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_2

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України,  -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду  м. Кривого Рогу від 18 листопада 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 170 гривень за виконання робіт по перевірці технічного стану автомобіля скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, зменшивши загальну суму шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, з  3 044, 40 грн. до 2 874, 40 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


          Головуючий:

          Судді:                               

                                                                                



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація