УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-23313/11
Справа № 22ц-23313/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 41 ( ІІІ ) Дурасова Ю.В.
Доповідач – Зубакова В.П.
РІШЕННЯ
Іменем України
22 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Неклеси В.І., Барильської А.П.
при секретарі: Іванюк О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради м.Кривого Рогу, Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація №35”, Закрите акціонерне товариство “Кривбасліфт”, орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради м.Кривого Рогу, про вселення, встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та від імені позивача ОСОБА_4, та її представник ОСОБА_5,
відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2008 року ОСОБА_3, діючи від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, КЖП №35 про вселення, зобов`язання не чинити перешкод в користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою та зміну умов найму житлового прміщення, посилаючись на те, що вона та син – ОСОБА_4 є зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_1, як члени родини ОСОБА_2, але не мають змоги в ній проживати, оскільки відповідач чинить їм в цьому перешкоди, та у квартирі проживає його дружина ОСОБА_6
В червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою та просив визнати втратившою право на користування житловим приміщенням ОСОБА_3, посилаючись на те, що остання не проживає у квартирі більше шести місяців без поважних причин.
В червні 2010 року ОСОБА_4, досягши повноліття, звернувся до суду з позовом та просив суд перевести спірну квартиру із службової до державного житлового фонду; встановити порядок користування квартирою, зобов`язати КЖП №35 змінити умови договору найму житлового приміщення та вселити його в квартиру АДРЕСА_1.
Змінюючи та доповнюючи позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, просили суд вселити їх в квартиру АДРЕСА_1 та встановити порядок користування квартирою, виділивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у користування кімнату житловою площею 17,3 кв.м., ОСОБА_2 –кімнату житловою площею 11,3 кв.м., санвузол,кухню та їнші підсобні приміщення залишити у загальному користуванні.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2010 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, задоволено.
Вселено ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши: ОСОБА_3, ОСОБА_4 у користування кімнату площею 17,3 кв.м, ОСОБА_2 кімнату 11,3 кв.м., санвузол, кухню та інші підсобні приміщення залишено в загальному користуванні.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати пов`язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічного позову і відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, висновки суду щодо наявності перешкод у користуванні квартирою позивачкою та її сином є надуманними, оскільки з 1994 року по теперішній час позивачі не робили спроб заселитись у спірну квартиру.
Порушення норм матеріального права полягає у тому, що судом не взято до уваги ст. 107 ЖК України, відповідно до якої наймач або член сім`ї наймача, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користуватись житловим приміщенням з дня вибуття.
Порушення норм процесуального права полягає в тому, що суд не роз`яснив відповідачеві його право заявити клопотання про застосування строку позовної давності.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу, залишивши рішення суду без змін, як законне та обгрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги, позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5, які заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частині вселення в спірну квартиру та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням суд вірно встановив обставини справи та дав їм належну оцінку.
Цей висновок суду підтверджується встановленими обставинами, матеріалами справи.
Так, із матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 надана у користування ОСОБА_2 на сім`ю - дружину ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 на підставі ордеру №234, як службове приміщення.
У вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3 з якою ОСОБА_2 перебував у шлюбі з 1990 року по 1995 рік, а також їхній син – ОСОБА_4 (а.с. 55), при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 1995 року фактично мешкають в м.Армянську Автономної Республіки Крим.
Вселяючи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ижого Рмммммаааввллллллллл в квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_4, не втратив право користування житловим приміщенням, відсутній в квартирі з поважних причин, оскільки після розірвання шлюбу батьків, його місце проживання, як малолітньої дитини, було визначено з матір’ю, та відсутності заяв з боку відповідача ОСОБА_2 щодо застосування строків позовної давності звернення до суду за захистом свого порушеного права ОСОБА_3.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірної відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог та порушення норм матеріального права в частині незастосування до спірних правовідносин ст. 107 ЖК України, відповідно до якої наймач або член сім`ї наймача, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користуватись житловим приміщенням з дня вибуття безпідставні, оскільки звертаючись до суду із зустрічним позовом, відповідач підставою для задоволення позовних вимог вказав відсутність ОСОБА_3 в спірній квартирі без поважних підстав понад шість місяців, пославшись на ст. 71 ЖК України, а тому визнання ОСОБА_3 втартившою право користування жилою площеню згідно ст. 107 ЖК України не було предметом розгляду в суді першої інстанції, та не може розглядатись судом апеляційної інстанції, який згідно ст. 303 ЦПК України перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Крім того, п.2 ч. 3 ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї понад шість місяців у випадку тимчасового виїзду з постійного місяця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням – протягом усього часу виконання цієї роботи, а судом встановлено, що ОСОБА_4 є студентом Дніпропетровського національного унуверситету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, який знаходиться в м.Дніпропетровську (а.с. 10), ОСОБА_3 з 01.03.1991 року працює на посаді інженера у відділі «Колієвимірювальний вагон» у Відокремленому структурному підрозділі «П`ятихатської дистанції колії» ДП «Придніпровська залізниця» (а.с. 12).
Доводи в апеляційній скарзі про відсутність вчинення відповідачем ОСОБА_2 перешкод у користуванні квартирою, спростовуються висновками рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 30.10.1998 року, які в силу ст. 61 ЦПК України, є обов`язковими для суду та поясненнями сторін в суді першої інстанції, якими підтверджено наявність неприязних стосунків між ними.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Однак, з висновком суду щодо визначення порядку користування спірним приміщенням колегія суддів не може погодитись, з огляду на те, що згідно ч.2 ст. 123 ЖК України до користування службовими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73-76, 79-83,85,90, частиною шостою статті 101, статтями 103-106 цього Кодексу, а положеннями чинного законадавства, що регулюють правовідносини, які виникають з договору найму жилого приміщення, не передбачено визначення порядку користування жилим приміщенням.
Таким чином, зважаючи на спеціальний статус квартири АДРЕСА_1, як службової, суд не мав правових підстав для визначення порядку користування цією квартирою, а тому рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши: ОСОБА_3, ОСОБА_4 у користування кімнату площею 17,3 кв.м, ОСОБА_2 кімнату 11,3 кв.м., санвузол, кухню та інші підсобні приміщення залишено в загальному користуванні скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.П.Зубакова