Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

                                                                                           Справа  № 2-921/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

30 червня 2011 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі головуючого                                                  судді    Суханової А.В.

при секретарі                                                            Пащенко Г.Д.,

розглянув у відкритому судовому засідання у залі суду у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до Макіївської міської ради, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку № 32 по вул. Калініна у м. Макіївці Донецької області. При житті ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Першою Макіївською державною нотаріальною конторою 27.11.1981 року, яким у разі своєї смерті розпорядилася усім своїм майном на користь позивача, про що останньому стало відомо у вересні 2010 року.  На звернення позивача до Першої Макіївської державної нотаріальної контори з метою юридичного оформлення права на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, він отримав роз’яснення відносно пропущеного шестимісячного строку, встановленого законом для подання заяви про прийняття спадщини. Також зазначив, що встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин. Основною причиною пропуску встановленого законом строку для звернення до нотаріальної контори стало перебування позивача за межами України. Крім того, будучи дальнім родичем ОСОБА_2, він не міг припустити наявність заповіту, яким остання розпорядилась усім належним їй  майном на його користь. Про наявність даного заповіту позивач дізнався через кілька років після смерті ОСОБА_2  Також зазначив, що він необізнаний  у правових питаннях українського законодавства, тому вчасно не звернувся до нотаріальної контори, вважаючи, що заповіт виключає необхідність звернення у встановлені законом строки до нотаріальної контори. Данні обставини були також обумовлені мінімальними прибутками сім`ї позивача, що виключало можливість його звернення до адвоката за консультацією. Крім того, протягом багатьох років позивач страдає тяжкою формою сахарного діабету, переніс велику кількість операцій, у зв’язку з чим він не має можливості рухатися самостійно.   

        Позивач до судового засідання не з’явився, про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

        Представник позивача, ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності,  до судового засідання не з’явилась, про слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

          Представник відповідача - Макіївської міської ради в особі Управління комунальної власності до судового засідання не з’явився, про слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. До суду надійшов лист з проханням розглянути справу у відсутності представника відповідача, проти заявлених позивачем вимог не заперечують.

          Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що домоволодіння за адресою: м. Макіївка, вул. Калініна, б. 32 належить ОСОБА_2 (а.с. 6-7).

          15.03.1993 р. ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.03.1993 року, виданого  відділом реєстрації актів цивільного стану Центрально-Міського райвиконкому м. Макіївки (а.с.4).

          За життя ОСОБА_2 заповіла усе належне їй майно позивачу. Заповіт був посвідчений старшим нотаріусом Першої Макіївської державної нотаріальної контори 27.11.1981 року (а.с.5). Після смерті заповідача ніхто зі спадкоємців до нотаріальної контори не звертався.

               Спірні правовідносини виникли до набуття законної сили ЦК України (2003 р.), під час дії норм ЦК УРСР (1963 р.). Але відповідно до вимог п. 5 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України (2003 р.), який набрав чинності з 1 січня 2004 р., правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набранням чинності цим кодексом. Судом встановлено,  що спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 до теперішнього часу ніким зі спадкоємців не була прийнята. На підставі викладеного, суд вважає необхідним вирішити справу на підставі законодавства України, що діє на теперішній час.

          Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

          Під час розгляду справи було встановлено, що строк для подання заяви про прийняття спадщини позивачем був пропущений у зв’язку з тим, що останньому було невідомо про наявність заповіту, а також у зв’язку з віддаленістю проживання від спадкодавця -  Російська Федерація, сімейними проблемами, матеріальним нестатком, хворобливим станом здоров’я.

          На підставі викладеного, оцінюючи докази, що були дослідженні у судовому засіданні, суд вважає, що є підстави для визнання вказаних причин поважними та визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини –три місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1235, 1268, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 3-7, 10- 13, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2, що сталась 15.03.1993 року - три місяці від дня набрання чинності рішенням суду.  

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції, шляхом подачі  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  проголошення рішення. У разі якщо сторони не були присутні при оголошенні рішення –може бути оскаржено протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті у 1-ому примірнику.

Суддя                                                                                          А.В.Суханова