Справа №2-125/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 р.                     Євпаторійський міський суд АР Крим у складі: головуючого   – судді Захарової І.О.,

при секретарі  – Сєйтмамбєтової Г.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Євпаторійська міська Рада ,  про усунення перешкод у користуванні власністю,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суді із позовом  до ОСОБА_2, третя особа Євпаторійська міська Рада ,  про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що н а підставі свідоцтва про право на спадщину  за  законом вона є власницею 3/10 часток домоволодіння АДРЕСА_1. 7/10 часток вищезгаданого домоволодіння належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08.01.1992р. Рішенням Євпаторійського міського суду від 26.06.2006р. між ними визначений порядок користування земельною ділянкою. Однак відповідачка самовільно збільшила 2,5 метрову огорожу з плоского шиферу до 3,75м -4,5м наростив її оцинкованим залізом. У становка вищезгаданої огорожі суперечить всім будівельним і протипожежним нормам. Відповідно до п.4 СН 441-72 «Вказівки по проектуванню огорож, майданчиків, будівель, споруд», на об'єкти розташовані на території населених пунктів допускається пристрій огорож висотою від 1.6 м до 2.0 м. Для визначення точної висоти і виду огорожі розробляється проектна документація з урахуванням діючих будівельних і санітарних норм. Огорожа, зведена відповідачкою розташована на відстані від 1 до 2-х метрів від будови і перешкоджає доступу світла і повітря у її двір і житлові приміщення. Просить обов'язати ОСОБА_2 опустити самовільно зведену огорожу, розташовану у дворі домоволодіння АДРЕСА_1 що розділяє їхні території до 2-х метрів.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позову, наполягали на його задоволенні, дали пояснення відповідні викладеному в заяві.

Представник відповідачки позов визнав частково. Не заперечував проти  перевищення висоти огорожі встановлених норм та правил, однак пояснив, що таке сталося вимушено, бо позивачка має самочинні будови, вікна яких виходять у двір його довірительки, що  також є порушенням. Готові врегулювати висоту огорожі та зменшити її крім трьох ділянок навпроти вікон спальні та туалету.

Представник  третьої особи Євпаторійської міської Ради за довіреністю ОСОБА_3 підтримала позов ОСОБА_1, просила прийняти рішення на розсуд суду.

З матеріалів справи виходить, що ОСОБА_1 є власницею 3/10 часток домоволодіння АДРЕСА_1  н а підставі свідоцтва про право на спадщину  за  законом вона (а.с.6).

7/10 часток вищезгаданого домоволодіння належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08.01.1992р (а.с.5).

Рішенням Євпаторійського міського суду від 26.06.2006р. між ними визначений порядок користування земельною ділянкою та встановлена межа між переданими в конкретне користування сторін територіями відповідно до схеми на а.с. 9.

На зазначеній межі влаштовано огорожу, що ділить земельну ділянку на два різні за площею.

Вищезгадана огорожа виконана на висоту 2,40 м з металевих листів, вище - з листів оцинкованого профнастілу по металевих стовпах . Висота огорожі складає 3,55-4,55 м, довжина - 18,5 м.

Зазначена огорожа не відноситься до самовільного будівництва, згідно п. 3.2 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. № 167. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2010 р. за № 479/177774 «Про затвердження змін до інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» та  не відповідає діючим будівельним - технічним нормам по висоті згідно п. 2 СН 441-72* «Вказівок по проектуванню огорож майданчиків і ділянок підприємств, будівель і споруд».

Санітарно-гігієнічні норми для огорож житлових будинків садибного типа діючою нормативною базою на дату огляду не регламентуються.

Металева огорожа по металевих стовпах, розташована на земельній ділянці, і що ділить земельну ділянку на два різні за площею, не створює перешкод ОСОБА_4 в користуванні її частиною власності, а саме 3/10 долями домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

    Зазначені факти встановлені за висновком судової будівельної-технічної експертизи (а.с.56-60), який узгоджується із наданими схематичними планами (а.с. 63), із зазначеннями позову ОСОБА_1 щодо відстані від огорожі до її будівель, а тому приймається судом.

Відповідно до ст.. 316 Цивільного кодексу України  Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено ст.. 317 ЦК України.

Як встановлено положеннями ст.. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

 Відповідно до ст.. 322 ЦК України, вл асник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі порушення права власності , згідно з положеннями ст.. 386 Цивільного кодексу України, д ержава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено ст. 391 Цивільного кодексу України як спосіб захисту права власності.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України  кожна особа має право в порядку, встановлену  цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам,права і свободи чи інтереси яких порушені,незнані або ос порені.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.    

Всі наведені норми свідчать про передбачені законом шляхи захисту  права особи лише в разі його порушення з боку іншої особи.           

Судом були надані рівні права  сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

В суді доведений факт порушення  норм встановлених для висоти огорожі на території земельній ділянці індивідуальних житлових будинків, однак при цьому будь-якого порушення права власності  позивачки – не встановлено. Таке порушення - відсутнє та позивачкою не доведене. Тобто позовні вимоги заявлені на захист права, яке не порушене діями відповідача та правові підстави для задоволення позову – відсутні.

На підставі ст.ст.3,11-16,22,317, 319, 321, 386, 391 Цивільного кодексу  України, керуючись ст.ст. 9-11,57-61,209,212-215,218  Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

        В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Євпаторійська міська Рада,  про усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити .

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд, а особами, що були відсутні – в тому самому порядку та строки – з дня отримання копії судового рішення.

Суддя                                                                           І.О. Захарова