Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/4024/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Котлярчук Т.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за апеляційними скаргами Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, –
в с т а н о в и л а:
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині визначення ОСОБА_2 розміру разової грошової допомоги відповідно до ч.5 ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за період 2008 року неправомірними та стягнуто з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої грошової допомоги за 2008 рік, у розмірі 1570,00 грн..
Не погоджуючись з судовим рішенням у справі Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, що стосуються виплати допомоги у 2008 році, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 року визнані неконституційними положення статей Закону України «Про Державний бюджет України» на 2008 рік, якими встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі 65 грн., а тому виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня учаснику війни у 2008 році повинна здійснюватись у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідає нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, є учасником війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення від 28.09.2007 року (а.с. 7) та належить до категорії осіб, на яких поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та яким щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах встановлених цим Законом.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції на момент виникнення спірних відносин) щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Проте, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (із урахуванням положень постанови КМ України № 183 від 12.03.2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»)грошова разова допомога визначена в сумі 65 грн., тобто, виплата щорічної разової допомоги за 2008 рік визначена сталою сумою, яку позивачем отримано.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання.
Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від З жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відтак, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Враховуючи наведене, Законами України Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, а отже пріоритетними в даному випадку є положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Суд першої інстанції не врахував, що в термін до 5 травня діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та такі виплати проведені у відповідності до його норм, а рішення Конституційного Суду України за 2008 рік, яке за змістом ч. 3 ст. 150, ч. 2 ст. 152 Конституції України є обов'язковими до виконання на території України, було прийняте поза вказаним терміном і зворотної дії в часі не має, тому сторона відповідача діяла у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про повну відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 195, 197 ч.1, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат задовольнити.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2009 року скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді: