Судове рішення #16591924

Апеляційний суд Житомирської області

                     

            

Справа  № 22-а/0690/2889/11

Категорія 100

                                  ПОСТАНОВА

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


04 липня 2011 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                         Микитюк О.Ю.          

                                            суддів                        Товянської О.В.,                                                                                                                  Гансецької І.А.     

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей до Управління праці та соціального захисту Олевської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, стягнення коштів

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації

на постанову Олевського районного суду від 15 травня 2009 року,

                                        

                                                  в с т а н о в и л а :

30 березня 2009 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача недоплачені їй та дітям кошти за період з 01.02.2008 року по 01.02.2009 року, виплата яких передбачена ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позову зазначила, що вона та діти є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всупереч вимогам Закону, який пов’язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати отримувала в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836. В подальшому уточнила позовні вимоги і просила стягнути кошти в розмірі 7724 грн.40 коп. тільки за ст.37 Закону (а.с.15,16).

Постановою Олевського районного суду від 15 травня 2009 року позов задоволено частково. З управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації на користь позивачки разом із неповнолітніми дітьми стягнуто за період 01.02.2008 року по 01.02.2009 року 7700грн.40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в позові. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права. Зазначає, що бюджетами на відповідні роки не передбачалась виплата коштів у визначеному законом розмірі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивачка та двоє її неповнолітніх діти є потерпілими від аварії на Чорнобильський АЕС, проживають в с. Журжевичи Олевського району. Доплату за ст.37 Закону позивачка отримувала в  меншому розмірі, чим передбачено законом.

Частиною 1 с.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати, зокрема у зоні посиленого радіологічного контролю – 30%.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають саме статті 37, 39 Закону № 796-ХІІ, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Проте, відповідно до законів України про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки, рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  була зупинена до 22 травня 2008 року.

Тому в позові за період з 01 лютого по 22 травня 2008 року слід відмовити за безпідставністю.

Крім того, задовольняючи вимогу про стягнення коштів, суд першої інстанції помилився у визначенні способу захисту порушеного права. Оскільки вказані грошові суми не були нараховані позивачу, а суд не наділений компетенцію виконувати функцію органу, який уповноважений нараховувати кошти, позов в цій частині слід задовольнити частково, зобов’язавши відповідача нарахувати кошти та забезпечити їх виплату.

Отже, рішення належить частково скасувати і прийняти нову постанову.


                    Керуючись ст.ст. 195, 197-207, 212 КАС України, колегія суддів

постановила:

          Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Скасувати постанову Олевського районного суду від 15 травня 2009 року і ухвалити нову постанову.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_2, ОСОБА_3 кошти, передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 року по 01.02.2009 року,  та забезпечити їх виплату.

В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.    

            

          Головуюча:                             Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація