Судове рішення #16591915

Апеляційний суд Житомирської області

                     

            

Справа  № 22-а/0690/2126/11

Категорія 100

                                  ПОСТАНОВА

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


30 червня 2011 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                         Микитюк О.Ю.          

                                            суддів                        Товянської О.В.,                                                                                                                  Гансецької І.А.     

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про стягнення коштів

за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації

постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року


                                        

                                                  в с т а н о в и л а :

13 листопада 2008 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача недоплачені їй кошти за період з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року, виплата яких передбачена статтями 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позову зазначила, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всупереч вимогам Закону, який пов’язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати отримувала в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року позов задоволено. З управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації на користь позивачки стягнуто за період з листопада 2007 року по жовтень 2008 року 31195грн.40 коп. допомоги за ст.37 Закону та 7937 грн.50 коп. доплати за ст. 39 Закону.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в позові. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права. Зазначає, що бюджетами на відповідні роки не передбачалась виплата коштів у визначеному законом розмірі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивачка є потерпілою від аварії на Чорнобильський АЕС, проживає і працює в с.Жовтневе Олевського району. Доплату за ст.37,39 Закону отримувала в  меншому розмірі, чим передбачено законом.

Частиною 1 с.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення – 40%. Частиною 1 ст.39 цього Закону передбачено, що громадянам, які працюють на радіоактивно забрудненій території проводиться доплата в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають саме статті 37, 39 Закону № 796-ХІІ, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Разом з тим суд першої інстанції, безпідставно задовольнив позов за період з січня 2008 року по 22 травня 2008 року, оскільки дія вищезазначених норм на цей час була зупинена.

Крім того, задовольняючи вимогу про стягнення коштів, суд першої інстанції помилився у визначенні способу захисту порушеного права. Оскільки вказані грошові суми не були нараховані позивачу, а суд не наділений компетенцію виконувати функцію органу, який уповноважений нараховувати кошти, позов в цій частині слід задовольнити частково, зобов’язавши відповідача нарахувати кошти та забезпечити їх виплату.

Отже, постанову належить частково скасувати і прийняти нову постанову.


                    Керуючись ст.ст. 195, 197-207, 212 КАС України, колегія суддів

постановила:

          Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року і ухвалити нову постанову. Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_1 кошти, передбачені ст.ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року по 30.10.2008 року  та забезпечити їх виплату.

В решті вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.    

            

          Головуюча:                             Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація