Справа № 1-н/0614/1/11

П О С Т А Н О В А

        16 червня 2011 року  м. Малин

          Малинський районний суд Житомирської області в складі:  

                    головуючого - судді Тимошенка А.О.,

              за участю:

                    секретаря      - Єнько Т.А.,

                    прокурора     - Гойдало О.Є.,    

                    захисника      - ОСОБА_1,    

законного представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

законного представника потерпілої -  ОСОБА_5,

представника служби у справах дітей - ОСОБА_6,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області постанову слідчого Малинського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_7 про застосування до неповнолітнього

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4,

примусових заходів виховного характеру,-

встановив:

02 листопада 2010 року близько 12 години ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні Малинської школи № 6 в м. Малині Житомирської області по вул. Городищанській 140, з метою викрадення чужого майна зайшов в клас української мови та літератури. Підійшовши до першої парти другого ряду та переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які б могли помітити його дії, він таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав з бокової кишені рюкзака потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон Нокіа-7310 з флеш-карткою на 2 гігабайта та сім-карткою «Лайф». Після цього ОСОБА_2 вийшов з приміщення школи та попрямував додому, вимкнувши мобільний телефон та поламавши і викинувши сім-картку.

ОСОБА_2 свою вину визнав та пояснив, що він навчається у Малинській середній шкоді № 6 з однокласницею ОСОБА_4 та знав, що в неї є мобільний телефон Нокіа-7310. Вона зберігала його у портфелі. Виріши його викрасти і з цією метою 02.11.2010 року близько 12 години раніше за всіх прийшов з їдальні в клас української мови та літератури. Забравши свої речі, підійшов до рюкзака ОСОБА_4 і з бокової кишені витягнув її мобільний телефон. Цей телефон поклав до кишені своїх штанів, вийшов із школи та пішов додому. По дорозі витягнув сім-картку. Переламав її навпіл та викинув. Через деякий час дав цей телефон покористуватись своїй тітці  ОСОБА_8 Потім його вилучили працівники міліції.  

          Крім особистого зізнання вина ОСОБА_2 підтверджується і іншими доказами:

- Показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка показала, що вона 02 листопада 2011 року близько 12 години перебувала у школі в їдальні. Коли повернулася у клас, то виявила відсутність свого мобільного телефону Нокіа-7310, який лежав в боковій кишені рюкзака. Одразу в цьому запідозрила ОСОБА_2, оскільки раніше за всіх пішов з їдальні і на заняття не повернувся.

- Показаннями свідка ОСОБА_8, яка показала, що       ОСОБА_2 є її племінником. Одного разу він приїхав до неї в гості в      с. Нові Вороб’ї Малинського району Житомирської області та дав їй покористуватись мобільним телефоном Нокіа-7310, сказавши, що він його знайшов. Пізніше цей телефон вилучили працівники міліції за місцем її навчання в м. Новобіличі Київської області.

- Гарантійним талоном на телефон Нокіа-7310 (а.с. 15) згідно якого належний потерпілій телефон Нокіа-7310 мав ІМЕІ: 3541510241479913.

- Протоколом огляду місця події від 24.11.2010 року (а.с. 30) згідно якого виданий ОСОБА_8 мобільний телефон Нокіа-7310 з флеш-карткою на 2 гігабайта має ІМЕІ: 3541510241479913. Отже цей телефон належить потерпілій ОСОБА_4

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події з доданою фототаблицею від 02.12.2010 року (а.с. 46-47) під час якого ОСОБА_2  детально розповів та показав, яким чином він зайшов в клас та з рюкзака потерпілої викрав мобільний телефон Нокіа-7310.

- Висновком експерта з товарознавчої експертизи від 06.12.2010 року (а.с. 56) з якого вбачається, що вартість викраденого телефону Нокіа-7310 станом на 02.11.2010 року становить 520 гривень.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 показала, що вона має нормальні умови для виховання сина і зможе в подальшому приділяти йому більше уваги та не допустить скоєння ним суспільно-небезпечних дій.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_9 просить передати неповнолітнього під нагляд матері.

Захисник неповнолітнього та прокурор підтримали думку представника служби у справах дітей.  

На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке виразилось в таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

Неповнолітній ОСОБА_2 за місцем проживання та навчання характеризується посередньо.   

З урахуванням вищевказаного, враховуючи, що ОСОБА_2 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг віку з якого може наставати кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, суд визнає за можливе застосувати до нього примусовий захід виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_3, яка просить про це.

Керуючись ст. ст. 7-3, 447, 448, 449  КПК України, ст.105 КК України,-

постановив:

Застосувати щодо неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 примусовий захід виховного характеру – передача під нагляд матері ОСОБА_3  строком на 2 роки.   

На постанову протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд.

Суддя:ОСОБА_10