Справа № 2-208/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2011

01 лютого 2011 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у
складі:

головуючого судді          Погребняк Т.Ю.

при секретарі          Шостак О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за
позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-Ріск Україна" в інтересах Товариства з
додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до ОСОБА_1 про
відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2010  року Товариство з додатковою відповідальністю "Інтер-Ріск Україна діючи
на підставі довіреності в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія
"Індіго", звернулося в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовом до ОСОБА_1
Анатолійовича, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування
шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суму в розмірі 10751 грн. 21 коп., в якості
різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Позивач також просить суд стягнути з
відповідача на його користь витрати, пов'язані з розілядом справи в суді: судовий збір в сумі 107 грн. 51
коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 10 лютого
2007  року між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія
"Індіго" був укладений договір страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування
автомобіля  "Mitsubishi Lancer",  державний номер НОМЕР_1. 17 травня 2007 роет на пр-ті Бажана в м.
Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю вищевказаного застрахованого автомобіля під
керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "ДАФ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням
відповідача ОСОБА_1 Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2007
року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до
адміністративної відповідальності з накладенням адміністратігеноого стягнення у виді штрафу. 29 травня
2007  року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою пре пошкодження його транспортного засобу в
результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка є страховим випадком відповідно до умов вищевказаного
договору страхування. 20 червня 2007 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова
компанія "Індіго" на підставі страхового акту № 106/206/201 від 16 червня 2007 року та розрахунку суми
страхового відшкодування до нього, виходячи із розрахунку № 1665-250507/1 від 08 червня 2007 року та
калькуляції, враховуючи звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику
транспортного засобу № 2691 від 11 червня 2007 року, здійснило виплату страхового відшкодування на
користь ОСОБА_2 в сумі 35741 грн. 21 кои. В момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна
відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в ЗАТ "Українська акціонерна страхова
компанія"АСКА", за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
ВА/9666207. Керуючись ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1187, 1188 ЦК України, в
межах ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, який становить 25500
грн. та за вирахуванням франшизи в розмірі 510 гри., позивач звернувся до ОСОБА_1 з регресною
вимогою, в якій просив здійснити відшкодування шкоди в сумі 10751 грн. 21 коп. в якості різниці між
фактичним розміром шкоди та страховою виплатою та до ЗАТ "Українська акціонерна страхова
компанія"АСКА" з регресною вимогою, в якій просив здійснити відшкодування шкоди по
вищезазначеній страховій події в розмірі 24990 грн. З боку ЗАТ "Українська акціонерна страхова
компанія'АСКА" було здійснено в повному обсязі виплату страхового відшкодування в порядку регресу
на користь позивача, а з боку відпоідача жодних дій, спрямованих на врегулювання даного питання в
досудовому порядку здійснено не було і відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 не здійснено по
теперішній час, тому позігвач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні надав суду
заперечення проти позову за підписом ОСОБА_1, у яких зазначив, що відповідач ОСОБА_1 не є
власником транспортного засобу, за кермом якого скоїв АТП; на той час він працював водієм у
приватного підприємця ОСОБА_4; з договору обов'язкового страхування між ЗАО " Українська акціонерна
страхова компанія АСКА" вбачається, що ним застраховано відповідальність саме ОСОБА_4
Миколайовича як власника транспортного засобу ДАФ 9536011, державний номер НОМЕР_2, згідно з
чим було і виплачено позивачеві страхове відшкодування цією компанією; так як відповідач не
відноситься до числа власників зазначеного автомобіля, не був стороною договору страхування, то згідно
до ч.2 ст. 1187 ЦК України у позові до нього слід відмовити.

В письмовому клопотанні, що надійшло до суду у вигляді телеграми, представник позивача
за довіреністю просить суд розглянути справу без участі представника позивача, зазначив, що позовні
вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, щодо заперечень відповідача зазначив,
що відповідачем не доведено в суді факт перебування у трудових відносинах з ПП "Янчук".

Суд, взявши до уваги позицію позивача, вислухавши представника відповідача, дослідивши
письмові докази у справі, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних
підстав.

Згідно ст.ст. 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень; обставини визнані сторонами, не
підлягають доказуванню.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана винними діями чи бездіяльністю майну
фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 Цивільного кодексу України, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, є
джерелом підвищеної небезпеки; шкода, завдана таким джерелом, відшкодовується особою, яка на правовій
підставі володіє транспортним засобом. Відповідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка
відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі  виплаченого відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що 10 лютого 2007  року між ОСОБА_2 та
Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" був укладений договір
страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування автомобіля  "Mitsubishi Lancer",
державний номер НОМЕР_1 (л.с. 10-11). 17 травня 2007 року на пр-ті Бажана в м. Києві трапилася
дорожньо-транспортна пригода за участю вищевказаного застрахованого автомобіля під керуванням
ОСОБА_2 та автомобіля "ААФ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача
ОСОБА_1 Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2007 року
ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до
адміністративної відповідальності з накладенням адміністративноого стягнення у виді штрафу (л.с.17). 29
травня 2007  року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про пошкодження його транспортного
засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка є страховим випадком відповідно до умов
вищевказаного договору страхування. 20 червня 2007 роет Товариство з додатковою відповідальністю
"Страхова компанія "Індіго" на підставі страхового акту № 106/206/201 від 16 червня 2007 року та
розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із розрахунку № 1665-250507/1 від 08
червня 2007 року та калькуляції, звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику
транспортного засобу № 2691 від 11 червня 2007 року, здійснило виплату страхового відшкодування на
користь ОСОБА_2 в сумі 35741 грн. 21 коп.

Позивач в обгрунтування позову послався на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1187,
1188 ПК України і звернувся до ОСОБА_1 з регресною вимогою, в якій просив здійснити
відшкодування шкоди в сумі 10751 грн. 21 коп. в якості різниці між фактичним розміром шкоди та
страховою виплатою, здійсненою ЗАТ "Українська акціонерна страхова компанія"АСКА" в розмірі
24990 грн.

Однак твердження позивача про те, що в момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна
відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в ЗАТ "Українська акціонерна страхова
компанія "АСКА" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
ВА/9666207, не знайшло підтвердження в ході судового розгляду справи. З тексту вказаного договору
(л.с.52) вбачається, що він укладений між приватним підприємцем ОСОБА_4 та
зазначеним страховиком на забезпечення страхування автомобіля "ДАФ", державний номер НОМЕР_2,
власником якого і є ОСОБА_4. Регресну вимогу в досудовому порядку позивачем теж
було направлено як ПП ОСОБА_4, так і відповідачу (л.с.51), однак позов предявлено лише до ОСОБА_1
В.А.

В ході судового розгляду справи від позивача в передбаченому ст. 33 ЦІІК України порядку клопотання
щодо заміни неналежного відповідача, залучення іншої особи як співвідповідача, не надійшло; більш
того у письмових поясненнях по справі від 15.12.2010 року, тексті телеграми від 28.01.2011, представник
позивача, яким подано позов, наполягав на задоволенні позовних вимог саме до ОСОБА_1, при
цьому не надав будь-яких доказів належності на праві власності відповідачу вказаного джерела підвищеної
небезпеки, доказів страхування відповідальності саме ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в повному обсязі у
задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відп звідальністю "Страхова компанія"Індіго" до
ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-
транспортної пригоди. Судові витрати віднести на рахунок позивача.          

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527,1186,1187, 1191 ЦК України ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-Ріск
Україна" в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до
ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-
транспортної пригоди, —відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської
області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 10 днів з дня його
проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час
проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання
копії' цього рішення.

                                         Головуючий у справі                    ОСОБА_5