Справа № 2а-230/10/0308
Провадження №22-ц/0390/605/11 Головуючий у 1 інстанції:Савицька Н.В.
Категорія:10.3.3 Доповідач: Овсієнко А. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Овсієнко А А,
суддів - Осіпука В.В., Данилюк В.А., ,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за апеляційною скаргою відповідача Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
18 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом вимагаючи визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо виплати їй у меншому від визначеного ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмірі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з січня 2007 року по червень 2008 року включно та стягнути з відповідача на її користь недоплачених впродовж вищевказаного періоду 6681 грн. 41 коп. такої допомоги.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1 у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Стягнуто з відповідача на користь позивача 705 грн. 59 коп. такої допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2010 року скасувати в частині задоволення позову у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права й прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга частково підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на одержання у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною (дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення нею трирічного віку, у встановленому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, а тому дії відповідача щодо виплати зазначеної допомоги у меншому розмірі є протиправними.
Так, судом встановлено і це об’єктивно підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.6), що позивач ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд.
Департаментом соціальної політики Луцької міської ради Волинської області в період з липня 2007 року по грудень 2007 року щомісячно нараховувалась та виплачувалась позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 90 грн. (а.с.11).
Статтею 3 Закону України № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 13 даного Закону передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Частиною першою статті 15 цього ж Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня - 463 грн., а з 1 жовтня – 470 грн.
Пунктом 14 ст.71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію, зокрема ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а абзацом третім ч.2 ст.56 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року
№ 6-рп/2007 абзац третій ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватись у встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірі, а тому дії відповідача щодо виплати зазначеної допомоги у розмірах, які відрізняються від передбачених цим Законом, є протиправними.
Крім того, суд першої інстанції вважав, що позивачем з поважних причин пропущено передбачений ч.1 ст.99 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) річний строк звернення до суду за захистом порушених у період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року прав. І оскільки з приводу незастосування судом передбачених ч.1 ст.100 КАС України (у відповідній редакції) наслідків пропущення такого строку постанова не оскаржувалась, то відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її скасування чи зміни з таких підстав.
Покликання ж апелянта на відсутність бюджетного фінансування даного виду соціальної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, про що зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України».
Разом з тим, оскільки саме на відповідача ч.1 ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» покладено обов’язок призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то стягненню такої допомоги спочатку має передувати її перерахунок, а тому суд передчасно визначив та стягнув конкретну суму цієї допомоги.
Відповідно до п.4 ст.202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова підлягає скасуванню лише в частині стягнення визначеної суми допомоги з прийняттям в цій частині нової постанови про покладення на Департамент соціальної політики Луцької міської ради обов’язку нарахування та виплати позивачеві за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у передбаченому ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірі з урахуванням вже виплачених за цей період сум.
В решті постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу відповідача Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2010 року в даній справі в частині стягнення 705 грн. 59 коп. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов’язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», з урахуванням вже виплачених сум.
В решті постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді