Справа № 2-2049/11

02 березня 2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 березня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої –судді Плахтій І.Б.,

при секретарі –Самсонюк Ю.Л.,

з участю позивача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про виключення майна з опису, звільнення від арешту, визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів про виключення майна з опису, звільнення від арешту, визнання права власності на майно. Позов мотивує тим, що 04.10.2007 року прдбав у відповідача ОСОБА_2 автомобіль марки ВАЗ-2107, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. З того часу володіє автомобілем на підставі нотаріально посвідченої генеральної довіреності. На початку серпня 2010 року вирішив відчужити автомобіль, однак, з’ясувалося, що автомобіль описаний та на нього накладено арешт. Другий відділ ДВС визнати його власником арештованого автомобіля та виключити автомобіль з акту опису та арешту відмовляється. А тому, просить визнати за ним право власності на автомобіль та виключити його з акту опису й арешту майна.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з викладених у позовній заяві підстав. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2.в судове засідання не з’явився повторно, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи шляхом направлення судових повідомлень за адресою реєстрації, які повернулися без вручення.

Представник Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції в судове засідання не з’явився хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Представник третьої особи ПАТ КБ «Приватбанк»в судове засідання не з’явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

          Суд ухвалює рішення на підставі на явних у справі даних і доказів, що відповідає вимогам ч.4 ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що Постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 02.12.2009 року на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було накладено арешт на все майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.5).

З облікової картки арешту (а.с.4) вбачається, що арешт, в тому числі накладено і на автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_2

Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст.391 ЦК України лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позивач стверджує, що придбав вказаний автомобіль на підставі генеральної довіреності.

Згідно зі ст..ст.237, 244, 245 ЦК України довіреність –це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договоріта визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник)зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Торгівля транспортними засобами, що були в експлуатації, здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерсва економіки та з питань європейської інтеграції від 31.07.2002 року №228.

Видачу генеральної довіреності чи передоручення повноважень на транспортний засіб, що був в експлуатації та має особливості цивільного обороту, без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності.

          Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивач не набув права власності на арештований автомобіль у встановленому законом порядку, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, ч.4 ст.169, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 237, 244, 245, 386, 391 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про виключення майна з опису, звільнення від арешту, визнання права власності на майно –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                            І.Б. Плахтій